Як правильно побудувати лотерейний бізнес

Як показує світова практика, правильно побудований лотерейний ринок може стати стабільним джерелом наповнення державної скарбниці. В Україні ж цей бізнес нагадує "чорну скриню", і давно перетворився на годівницю для корупціонерів середньої ланки.

Так, недобросовісні  гравці, користуючись огріхами в прийнятому в 2012 році законі "Про державні лотереї в Україні", практично легалізували заборонений гральний бізнес (під виглядом проведення лотерей почали працювати гральні заклади), що значно підриває довіру населення до цієї сфери. Водночас через те, що підзаконні акти, передбачені для врегулювання діяльності операторів і досі не прийняті, діючі оператори в 2015 році так і не отримали нові ліцензії на випуск та проведення лотерей. А в Бюджетному кодексі взагалі відсутня норма, прописана в законі, щодо спрямування означених коштів на фінансування культури, спорту та лікування хворих дітей, що створює додаткові проблеми.

За словами голови Компанії Evolot Limited, яка є власником  найбільшого оператора державних лотерей "М.С.Л." Маркоса Шіапаніса, на сьогодні Україна отримує близько 500 тисяч доларів від лотерейного бізнесу на рік. При цьому в Греції, де чисельність населення складає близько 12 млн людей, доходи від лотерей становлять близько 7 млн доларів на рік.

Тож, зміни до законодавства в цій сфері назріли давно і потребують негайного втілення. На сьогодні в парламенті зареєстровано п'ять законопроектів щодо організації та проведення лотерей в Україні. Зупинимося на кожному з них.

Зокрема, в законопроекті народного депутата від "Блоку Петра Порошенка" Вадима Денисенка (1354-1) пропонується обмежити кількість операторів державних лотерей до п'яти. За словами автора, більше ринок просто не витримає, і далі це буде йти в збиток усім його учасникам.

Основна теза цього законопроекту - всі ігри проходять через центральну систему контролю. Всі лотерейні термінали самообслуговування повинні бути підключені до електронної системи прийняття ставок, яка контролюється Державним казначейством в режимі реального часу. Це дозволить в онлайн режимі бачити, що відбувається в кожній точці продажу. Якщо людина купує лотерейний квиток, на сервері має відображатися час купівлі, місце і номер квитка. Якщо номер виграв, це також відображується на сервері. Таким чином, по-перше, піти від оподаткування неможливо, по-друге, гравці захищені. Крім того, в документі запроваджується адміністративна відповідальність за прийняття ставок у лотерею у неповнолітніх, а регулювання та контроль за лотерейною сферою покладається на Міністерство внутрішніх справ України. До того ж пункти розповсюдження державних лотерей забороняється розміщати в держустановах, дитсадках, школах, лікарнях, приміщеннях, які належать релігійним організаціям.

Іншими законопроектами (№1358, 1358-1), авторства  Миколи Княжицького, Сергія Тарути, та Вадима Денисенка пропонується внести зміни до Бюджетного кодексу України, які передбачають спрямування відрахувань від лотерейного бізнесу на фінансування лікування онкохворих дітей (в розмірі 40% всіх відрахувань); фінансування галузі культури і мистецтва, зокрема на розвиток національної кінематографії (40%), а також на фінансування спорту (20%).

Суть урядового законопроекту (№1570) полягає в створенні своєрідної "годівниці" при Ощадбанку. З одного боку, пропонується  певний розподіл операторів на державних, та недержавних. Згідно з проектом закону, право організовувати та проводити державні лотереї отримує Національний організатор лотерей. І пояснюється, що це – юридична особа, у статутному капіталі якої частка держави становить 100%. За даними Еспресо.TV, в ролі цієї прокладки має виступити "Ощадбанк", який буде розподіляти ліцензії державних операторів.

Крім того, в документі прописані досить непривабливі умови ліцензування для недержавних операторів, що змусить найкрупніших операторів ринку "лягати" під "Ощадбанк", щоб стати державним оператором.

В проекті закону (№1691) представника "Самопомочі" Павла Кишкаря також пропонується зменшити до п'яти кількість державних операторів, запровадити спеціальні вимоги до лотерейного обладнання та процедуру його оцінки відповідності чи міжнародної сертифікації (GLI, WLI, GSA, FAQ). Він також пропонує посилити відповідальність оператора лотереї за дотриманням ліцензійних умов, за своєчасну сплату відрахувань до бюджету, виплату виграшів переможцям та інш. А також заборонити на території України проведення та участь в лотереях, які організовані за кордоном, рекламування таких лотерей.

Іншим законопроектом (№1702) Кишкар пропонує внести зміни до Податкового кодексу України щодо оподаткування лотерейної діяльності. Зокрема, замість існуючого  в 2014 році податку з операторів лотерей за ставкою 18%, підвищити його ставку до 25%.  Натомість скасувати податок з усієї суми доходу операторів лотерей в розмірі 10%, запровадити оподаткування залишкового фонду  державних лотерей, оскільки податковою реформою не передбачено механізму його оподаткування, а також виключити виграші та призи у лотереї з доходів, оподатковуваних податком з доходів фізичних осіб.