Володимир Мілов: Вбивство Нємцова - це помста за санкції

Нємцов був лобістом західних санкцій

Мої інформовані джерела запропонували версію того, що у підсумку стало основою для вбивства Бориса Нємцова - йдеться про західні санкції. Він був багато років активним лобістом західних санкцій у – США і Європі.

Певно початково у Кремля була версія, що санкції щодо Росії обмежаться білоруським варіантом, на кшталт того, що якимсь офіційним особам заборонять виїзд за кордон і так далі. Але санкції виявилися набагато серйознішими, до списку потрапили банки й інші великі корпоративні гравці. Ми опинилися в міжнародній кредитній блокаді. Тож одна з версій причин вбивства Бориса у тому, що Путін вважає його винним у тому, що санкції настільки серйозно вдарили по усій його системі.

Доповіді він свої видавав і раніше, вони звичайно були гострими, але не думаю, що за цю доповідь будуть вбивати.

Коли Путін в останні два-три місяці нарешті відволікся від своєї війни в Україні й помітив, що в Росії дуже серйозні проблеми з економікою, він розлютився. Як казали мені мої джерела, прізвище Нємцова фігурувало як одного з винних у труднощах, викликаних санкціями. Водночас Нємцов розглядався, як особа, що може правильно пояснити, в які місця треба бити. На нього дивилися як на людину достатньо небезпечну. Тож це вбивство може бути пов’язане саме з питанням санкцій: помстою за попередні санкції і бажанням запобігти їх майбутньому.

Про перспективи об'єднання російської опозиції

Є й версія, що велику роль відіграло і бажання на старті підстрелити появу опозиційної коаліції, що проголосила про свої масштабні плани, зокрема і на майбутніх федеральних виборах. На ранній стадії ключового гравця цієї коаліції прибрали. Борис був дуже вважливою об’єднуючою ланкою і без нього комунікація буде складніша і ті, хто його вбив, чудово розуміли цей ефект. Водночас чимало опозиційних лідерів розлючені і мають величезне бажання відповісти у політичному сенсі й готові забути про попередні розбіжності.

Водночас в опозиції свідомі, що це, на жаль, не остання смерть. Але ми не розбіжимося нікуди. І в багатьох опозиційних лідерів є рішучість продовжувати боротьбу, не зважаючи ні на що. Але, відчуваю, в нас усе буде набагато жорсткіше ніж було в Україні.

Сподіватись на різні підкилимні течії у кремлівських середовищах не варто. Там є один великий супер важковаговик, який за 15 років обріс просто колосальним публічним рейтингом. Ніхто інший у Кремлі не має нічого подібного. От уявіть умовно, що вони його завтра повалять і сядуть по телевізору давати прес-конференцію. Перше питання у народу буде: «хто всі ці люди?». Тож наявність різних фракцій зводиться до того, що вони вовтузяться під плінтусом.
 
Вулиця вже програна Путіним

Але я впевнений, Путін зауважив дві речі. Зокрема те, що реакція простих людей на вбивство була непрогнозована. Тобто йому доповідали, мовляв Немцов клоун, і тут всі побачили, що демонстрація була набагато потужніша від кислого видовища під назвою «Антимайдан», який провели у Москві за тиждень до цього. Тобто вулиця вже програна Путіним, навіть у Януковича разом з тітушками виходило краще зображати якусь підтримку.

Другий момент, це сигнали від істеблішменту, навіть лояльного до Путіна, - вони вважають,  що градус невизначеності дійшов до неприйнятного рівня. І до Путіна сигнал, що навіть лояльний істеблішмент шокований, безумовно доходить. Вони просто розгублені, не знають, що далі в країні можна очікувати після такого вбивства. Я думаю, що ті, хто планував цю операцію, зараз по іншому дивляться на ситуацію, і от просто так перегорнути цю сторінку не вийде.

В будь-якому разі очікувати від них можна всього. І слід готуватися, на жаль, до максимально жорсткого сценарію. І, боюсь, що це не останні погані новини з Москви.

Довідка: Владімір Мілов, голова партії «Демократический выбор», колишній віце-міністр зі справ енергетики Російської федерації.  У лютому 2008 року Владімір Мілов разом з Борисом Немцовим опублікував розгромну доповідь «Путін. Підсумки».