Іванов і єврейська морква
Глава адміністрації президента Росії Сергій Іванов обізвав Україну "тупим придатком" Заходу
На думку одіозного чиновника, саме такою буде роль нашої країни у разі її інтеграції з цивілізованим світом - "придаток з виробництва сільгосппродукції, яку ще невідомо хто придбає".
Уже в цій фразі Іванова - логічне протиріччя, яким взагалі відрізняються висловлювання кремлівських мешканців. Якщо придаток з виробництва сільгосппродукції - значить, ця сільгосппродукція повинна реалізовуватися. Якщо не буде реалізовуватися - значить, не придаток. Але в самій цій спробі образити - повне нерозуміння ситуації в сучасному світі.
Це не Україна - придаток. Це Росія - придаток. Газовий і нафтовий. Нічого іншого російська економіка взагалі не продукує. Курс національної валюти в Росії повністю залежить від нафтових цін - більш того, в країні це ніхто вже й не приховує. Надії на майбутнє Росії теж залежать від нафтових цін. Буде нафта за 100 - почнуть їсти більше м'яса і відпочивати в Єгипті. Буді нафта по 20 - будуть їсти траву на дачі. Так що ж це за економіка, що ж це за влада, що ж це за люди, що ж це за країна? І чому один з керівників цієї маргінальної бензоколонки взагалі дозволяє собі розкривати рот - рот військового злочинця?
Але справа не тільки в цьому. Справа в тому, що якби ми перетворилися на "сільськогосподарський придаток" Заходу - нам би сильно пощастило. Це означало б, що нам вдалося створити сучасне конкурентоспроможне сільське господарство. Це означало б, що ми можемо на рівних співіснувати з сільськогосподарськими галузями провідних країн Європи. Що ми впроваджуємо нові технології. Що ми змінюємо економіку - всю, в цілому. У Європі така серйозна конкуренція в сільському господарстві, що для перетворення в "придаток" необхідно докласти величезних зусиль. І стати таким "сільськогосподарським придатком" - набагато вигідніше, ніж бути придатком до військово-промисловому комплексу Росії і співучасниками вбивства мирних громадян - основного, крім видобутку нафти, заняття керівників сусідньої країни. Для початку нам би витіснити з російського ринку Ізраїль. Тому що велика частина моркви на російському ринку - ізраїльська. А не російська. У Росії технологій тривалого зберігання популярного овоча немає. Ось і їдять росіяни єврейську моркву - не давляться. Натомість поки що роблять ракети. Не соромно, Сергій Іванов? Або Ізраїль - теж "придаток"? Хто б міг подумати, що сільськогосподарський!
А втім, давитися можна не тільки єврейської морквою. Давитися можна і ненавистю. Ненавистю до вільних людей. І якщо Путіна, Іванова та іншу чекістську шантрапу аж перекошує від ненависті до українців та нашого майбутнього - значить, ми рухаємося в правильному напрямку.
- Актуальне
- Важливе