Теракти, які перетворили змагання на кривавий жах

Позаминулої п'ятниці в передмісті Парижа Сен-Дені біля стадіону "Стад де Франс", де тривав футбольний товариський матч між збірними Франції та Німеччини, прогриміли вибухи. На щастя, терористам не вдалося проникнути на арену, куди прийшли десятки тисяч уболівальників.

Пізніше через загрозу терористичної атаки скасували товариські матчі між збірними Бельгії та Іспанії (у Брюсселі) та Німеччини і Нідерландів (у Ганновері).

На жаль, у спорті вищих досягнень теракти – не новина.

Кривавими виявилися Олімпійські ігри-1972 в Мюнхені, перш за все, для команди Ізраїлю. Близько 4:40 ранку 5 вересня, коли більшість ізраїльських олімпійців спали, вісім членів радикального палестинського угруповання Чорний Вересень із автоматичною зброєю та гранатами увірвалися до олімпійського селища й оточили будинок, де мешкала ізраїльська команда.

Під час нападу дехто з борців та важкоатлетів чинили опір, за що їх вбили з автоматичної зброї. Скориставшись плутаниною, інші атлети змогли вибігти з комплексу, але дев'ять ізраїльських спортсменів та тренерів потрапили у заручники.

Погодившись з вимогами терористів переправити їх літаком до Каїра, німецька поліція о 22:30 двома вертольотами доставила нападників та їхніх заручників на військовий аеродром, де вже чекав літак до Єгипту. Під час вивантаження заручників палестинці помітили, що літак був порожній і зрозуміли, що їх заманюють у пастку, і спробували повернутися до вертольотів.

У хаосі перестрілки, яка тривала майже годину, був убитий один із поліцейських, а двоє інших поранені. Коли із значним запізненням на летовище виїхав німецький броньовик, палестинці зрозуміли безвихідь ситуації і почали розстрілювати заручників у першому вертольоті, а потім кинули туди ще й гранату. Снайперам нарешті вдалося вбити лідера терористів Іссу і ще декількох інших, однак ще живі палестинці розстріляли решту заручників у другому вертольоті. О 1:30 ночі поліції вдалося закінчити операцію і захопити трьох палестинців. У результаті цієї невдалої спроби визволення загинули усі одинадцять заручників, п'ятеро палестинців і один німецький поліцейський.

Олімпійські ігри були призупинені лише на один день і після закінчення трагічного протистояння на олімпійському стадіоні відбулася траурна церемонія присвячена загибелі ізраїльських спортсменів.

У 1996-му Олімпіада в Атланті теж була затьмарена терористичним актом. 27 липня в Олімпійському парку стався вибух. У результаті вибухової дії бомби, підкладеної терористом, загинула одна людина, ще одна померла від серцевого нападу. Понад 100 осіб були поранені. 4 серпня у присутності понад 85 тис. глядачів на Олімпійському стадіоні Атланти відбулася Церемонія закриття Ігор. Тодішній президент Міжнародного олімпійського комітету Самаранч під час своєї промови приділив особливу увагу загрозі тероризму і закликав вшанувати пам'ять жертв теракту в Атланті, а також ізраїльських спортсменів, які загинули в Мюнхені-1972. Прапор Олімпіади був спущений із флагштока.

Два роки тому, 15 квітня 2013-го, у США знову стався теракт під час змагань. Цього разу терористи обрали Бостонський марафон. На фініші, в глядацькій зоні, з інтервалом у 12 секунд сталося два вибухи, в результаті яких загинуло три особи (у тому числі восьмирічний хлопчик) та постраждало понад 280 осіб. У деяких з постраждалих вибухом саморобних пристроїв відірвало кінцівки. Від вибухів постраждали розташовані поруч будівлі - в них було вибито шибки. За повідомленнями поліції і лікарів, бомби були начинені кульками від шарикопідшипників і цвяхами.

Головними підозрюваними, за заявою американських спецслужб, стали брати Царнаєви, колишні громадяни Киргизстану, мають змішане чеченсько-аварське походження. Пізніше, під час операції поліції і спецслужб в Бостоні Тамерлан Царнаєв загинув, а молодший брат – Джохар – був затриманий.

За повідомленням Бостонської дитячої лікарні, з місця теракту були доставлені не менше восьми дітей: дворічний хлопчик з важкою травмою голови, дев'ятирічна дівчинка з серйозним пораненням ноги і ще шестеро дітей у віці до 15 років.

Трагедія сталася і на футбольному Кубку Африки-2010, який приймала Ангола. Автобус, в якому перебувала збірна Того, був обстріляний на території країни-господарки. Загинув водій автобуса, помічник тренера і член прес-служби збірної. Серед поранених виявилося два гравці.

Пізніше сепаратистське угрупування FLEC взяло на себе відповідальність за інцидент. Напад стався після того, як автобус в'їхав на територію провінції Кабінди, яка веде війну з урядом країни вже 30 років. Зрештою збірна Того вирішила знятися з Кубка африканських націй.

Знайомі з вибухами й українські стадіони. 15 жовтня 1995-го в Донецьку на арені "Шахтар" під час футбольного матчу тодішній президент однойменного футбольного клубу Ахать Брагін був убитий в результаті вибуху потужного радіокерованого пристрою. Як вибухівка були використані п'ять кілограмів пластиту (близько 11,5 кг тротилу). Тіло Брагіна впізнали по годиннику "Ролекс", які він носив. З Брагіним загинув і начальник його особистої охорони Віктор Двійних, який раніше служив полковником КДБ.

Виконавцями згодом були оголошені люди з угрупування Євгена Кушніра і кілер Вадим Болотських. У справі про вбивство Брагіна був засуджений на довічне ув'язнення майор міліції В'ячеслав Синенко.