live
Супутник ASTRA-4A 12073 МГц. Поляризація-Н. Символьна швидкість 27500 Ксимв/с. FEC 3/4

Заборона КПУ: нема підстав червоніти

Заборона діяльності політичної сили, яка вміло мімікрувала під ідеологічну – Комуністичної партії України – набула законної сили. Звісно, комуністи оскаржуватимуть рішення Київського Окружного адміністративного суду та шукатимуть інші зачіпки. Проте не менш цікавим є інше питання: що очікує Україну без комуністів?

Якщо врахувати традиції українського судочинства, то у соратників Петра Симоненка не було шансів у боротьбі проти Міністерства юстиції. До того ж вони вже фактично змирилися з поразкою, взявши участь у місцевих виборах у складі партії «Нова держава». Є ще один важливий момент: для Петра Симоненка та його найближчого оточення КПУ була не так інструментом боротьби за владу (успіх на президентських виборах 1999 року став кульмінацією), як способом конвертувати політичну принциповість у вагомі фінансові кошти. Той факт, що комуністи у парламенті були передовим загоном не пролетаріату, а ФПГ Костянтина Григоришина, давно став відомим, у 2010 – 2013 роках Симоненко радо грав роль молодшого політичного партнера Віктора Януковича, допомагаючи створювати ілюзію демократії.  І про це забувати не варто.

Ідеологічно КПУ як найбільша ліва політична сила протягом періоду свого існування з 1993 року залишалася уламком КПРС, у якого не було жодного адекватного плану участі в розвитку України. Петру Симоненку це не було потрібно, проте заборону КПУ судом він сприймає як позбавлення годівнички. І тепер він готовий, випромінюючи праведний гнів, боротися за її відновлення навіть в Европейському суді з прав людини. Цьому допоможуть партайгеноссе з КПРФ – політичної сили, філією якої по праву можна вважати КПУ.

Надихатиме Симоненка і підтримка Amnesty International, яка вважає заборону КПУ боротьбою офіційного Києва з інакомисленням. На жаль, не в усіх міжнародних організаціях добре знають, як комуністи боролися з інакомисленням у ХХ столітті, які способи та інструменти для цього використовували. Але для України як держави у заяві АІ є достатньо чіткий сигнал: доказова база стосовно причин та підстав заборони діяльності КПУ повинна витримати будь-яку прискіпливу експертизу на Заході.  Адже європейські комуністи з огляду на політичну солідарність можуть підтримати КПУ.

Необхідно звернути увагу ще на один цікавий факт: заборона КПУ не вплине на енергійність протестного електорату, більше того – може зробити його більш активним. Звісно, 20-річне політичне життя на політичному Олімпі з усіма супроводжуючими обставинами ускладнює для Петра Симоненка зміну амплуа та перехід у категорію «вуличних трибунів», проте викидання комуністів зі сфери політичного життя не означає суттєвого покращення ситуації. Логічною виглядає поява соціал-демократичного політичного проекту, спроможного підхопити протестний електорат та спрямувати його активність на конструктив. Звісно, якщо для цього знайдуться лідери, адже Олександр Мороз вже на політичній пенсії, а численні вітчизняні есдеки не користуються впливом на громадян.

Я б не виключав можливості появи іншої партії з комуністичними гаслами, які зберігають свою  актуальність та привабливість протягом століть. Проте в українських реаліях необхідною умовою для розвитку подібної політичної сили є далеко не відмова від слова «комуністична» у власній назві, а готовність спрямувати ліві погляди на розвиток Української держави. 

Все по темі

новини партнерів

19 серпня, 2018 неділя

18 серпня, 2018 субота

19 серпня, 2018 неділя

18 серпня, 2018 субота

17 серпня, 2018 п'ятниця

Відео

Введіть слово, щоб почати