Китай, Росія та санкції. Як прагматичність Пекіна допомагає Заходу

Виконавчий директор Ділової ради Росія - Асоціація країн Південно-Східної Азії Віктор Тарусин у інтерв’ю для "Коммерсант - Власть" заявив про долучення китайських банків до антиросійських санкцій Заходу. Він пояснює це просто: банки Китаю вбудовані в глобальну економіку і цінують відносини з американськими.

Тарусин розповів, що банки КНР не тільки відмовляли російським компаніям і фізичним особам у видачі кредитів, а й змушували закривати рахунки і переводити кошти в інші місця. Раніше перший заступник голови правління ВТБ Василь Тітов також скаржився, що "китайські банки занадто ретельно підходять до питання роботи в режимі санкцій". Проблема санкцій стоїть дуже гостро в стосунках між Росією і Китаєм, визнав тоді Тітов.

Експерти наголошують, що китайські банки працюють через світову фінансову систему та доларові активи і для них абсолютно невигідно псувати відносини з американськими регуляторами.

Гарна картинка від ЗМІ

Після запровадження Заходом санкцій Росія через ЗМІ бурхливо декларувала  розворот у бік Китаю та теплу дружбу з другою економікою світу.

Деякі підтвердження цього "зближення" справді були. Так, китайський лідер, на відміну від багатьох європейських, відвідав помпезний парад Перемоги на 9 травня в Москві. Військове співробітництво також демонструвало позитивні для Росії фактори: у 2015 році Китай став першим закордонним покупцем російських систем ППО С-400 і літаків Су-35.

Про тенденцію на зближення свідчило і форсоване підписання в травні 2014 року сумнівного з економічної, проте амбітного з політичної точки зору контракту на поставку газу до Китаю, що передбачав будівництво газопроводу "Сила Сибіру".

Підписання контракту позиціонувалось як справжній прорив, адже цьому передували 10 років складних переговорів. До того ж і цифри озвучувались приголомшливі: контракт на 30 років, 38 млрд кубів газу. Тоді видавалось, що Китай націлився на довготривале співробітництво з Москвою.

Як справді виглядає співробітництво Москви і Пекіну

"Газпром" розраховував на китайський аванс або кредит на $25 млрд для будівництва "Сили Сибіру", але переговори провалилися. Пізніше мегапроект взагалі було вирішено відкласти. Експерти вважають, що за нинішніх цін на нафту газопровід не окупиться, тому немає жодного сенсу його будувати. Коли підписувався контракт з Китаєм, ціна на нафту, до якої прив’язана ціна на газ, становила $103 за барель, зараз – $33.

Однак не тільки "Сила Сибіру" поламала гарну "картинку" взаємодії двох країн. Китайці відомі своєю прагматичністю та вмінням грати на всьому, що приносить користь. Однак це не заважає їм уважно ставитися до санкцій міжнародної спільноти.

"Теза про те, що Китай підтримував Росію у агресії проти України, є хибною. Вона базувалась лише на повідомленнях російських ЗМІ. Китай завжди виконував міжнародне законодавство, просто Пекін не схильний давати цьому політичну оцінку", - пояснює дипломат, старший науковий співробітник Національного інституту стратегічного дослідження Андрій Гончарук.

Незважаючи на нейтральну позицію під час голосування на Радбезі ООН, Пекін не приймає офіційні делегації за участю кримських чиновників - відносини з Заходом для нього і комерційно, і стратегічно важливіші, ніж відносини з Росією.

Найкращим доказом цього є сухі цифри. Обсяг торгівлі Пекіна і Москви у 2014 році становив близько $90 млрд, а в 2015 впав на 30%. Для порівняння - товарообіг КНР і США становить близько $520 млрд. Крім того, на російські активи припадає лише 0,7% сумарних інвестицій Китаю. В 2015 році на 30% зросли поставки нафти з Росії в Китай, але через падіння курсу рубля рівно на стільки ж впали доходи від її експорту.

"Говорити про якесь розвертання Росії у бік Китаю не варто, принаймні з боку КНР. Китай мислить прагматично, коли йому вигідно, робить, коли невигідно, не робить. Китайці бачать, як складається ситуація, і можуть витискати по повній, розуміючи, що у контрагента немає вибору", - пояснює фінансовий аналітик Dragon Capital Сергій Фурса.

Росія зараз займає менше 2% економіки світу, США - 25%. Як пояснює експерт, всі правила встановлює міжнародне співтовариство, а Росія лише за ними грає.

"Китай у конфронтацію із Заходом не буде входити в принципі. У них є свої інтереси, і вони їх відстоюють, їм на інтереси Росії плювати. Якщо у них є штовханина зі Штатами, то тільки тому, що вони просувають свої питання, а не тому, що це ідеологічне протистояння", - коментує Фурса.

На думку експерта, якщо б було пожвавлення співпраці між Москвою та Пекіном, ми б помітили часті візити компаній КНР в Росію.

"А так, китайці масово вкидають гроші, купуючи в Європі, Америці, але нічого в Росії", - підсумовує він.

У цьому ключі варто також згадати про схвальну реакцію Пекіна на запуск Україною поїзда за маршрутом "Великого шовкового шляху" в обхід Росії - через Грузію, Азербайджан Казахстан і Китай. Це природно, бо Пекін вітає розвиток усіх наявних маршрутів, що сполучають Китай з Європою, адже співпраця з Заходом для китайців значно важливіша, ніж хрестовий похід із Росією.