Кейс від "ДНР". Як підробити паспорт, вибори і державу

Ватажок "ДНР" Олександр Захарченко оголосив, що вже в березні будуть видані перші паспорти "республіки". Зараз надруковано пробну партію. За його запевненням, ці паспорти не тільки допоможуть ідентифікації громадян всередині "ДНР", а й зможуть слугувати для виїзду до РФ.

Це брехня. У тій же "ЛНР" паспорта вже рік як видають. Видали всього кілька тисяч - і їх не визнано ніде, крім Південної Осетії, до якої ще треба якось доїхати (як не дивно, Абхазія не визнала).

Ба більше: за двадцять з гаком років РФ так і не спромоглася підтвердити придністровські паспорти, в результаті чого у багатьох жителів Придністров'я вдома є цілі колекції документів для виїзду за різні кордони. У разі "ДНР" навряд чи буде інакше: це було б фактичним визнанням її незалежності, а на це Кремль зараз не хоче йти. Жителі Донецька це, до речі, розуміють.

Так навіщо ж цей цирк?

Місяць тому, коли цю тему було піднято вперше, автор цих рядків так і писав: очевидно, з Кремля було спущено команду на прискорену симуляцію державності. Все це робилося вкрай гарячково, вкрай безглуздо і аж занадто всупереч попередньому порядку денному.

Восени 2015 року Захарченко розповідає, що паспорти не потрібні і жартує над "колегами з ЛНР" за їхнє поквапне введення, а за пару місяців по тому різко вирішує вводити сам? Очевидно: партія сказала "треба". Питання було лише в тому, до чого все це?

Тепер стає зрозуміліше. До виборів.

Дата "місцевих виборів у "ДНР і ЛНР" постійно переносилася. З одного боку, через те, що Україна не поспішає ухвалювати зміни до Конституції, з іншого - тому, що в Мінську йшов безперервний торг щодо їх умов. Він триває і досі, причому питання виборів вже вийшло на перший план (на відсутність конституційних правок як мінімум західна сторона вже, схоже, готова заплющити очі).

Однак і в цьому питанні дипломати заходять у глухий кут. Основний предмет суперечок - повернення українського контролю над кордоном. Вторинний - законодавство, за яким повинні пройти ці вибори, і допуск відповідних партій.

Зараз Захарченко каже, що вибори відбудуться не раніше 2017 року. Це дивно, якщо врахувати, що передвиборна кампанія вже йде. Зокрема, на територіях, підконтрольних "ДНР", люди Захарченко спішно прибирають зовнішню рекламу його основного конкурента - Олександра Ходаковського і блокують лояльні йому інтернет-ресурси.

Є версія, що незабаром приберуть і самого Ходаковського, а також Ігоря Безлєра. Цю версію поперемінно озвучують СБУ і сам кандидат на вбивство. Причому останній, граючи в героя, просить не підривати його в автомобілі, щоб не постраждали випадкові перехожі. А Безлєр і зовсім поїхав до Криму. У "республіці" вже входить у моду звинувачувати один одного в передвиборному піарі - так, у рамках "інформаційного мочилова" того ж Ходаковського, його за це критикував Гіві.

Звісно, можна припустити, що Захарченко просто дуже завбачливий і знищує ресурси конкурентів заздалегідь. Але більше віриться в те, що він просто бреше, коли говорить про 2017 рік: вони спробують провести свої "вибори" раніше. Благо, в цьому нескладно звинуватити українську сторону - скажуть, що втомилися чекати змін до Конституції або влаштують силову провокацію, після якої публічно відмовляться від Мінського формату.

Швидше за все, саме це й обговорювалося під час візиту до Донецька Владислава Суркова, що відбувся 16 лютого - вкупі з виведенням з гри Ходаковського і зачисткою "політичного" та силового просторів. Логічно: будується вертикаль. Росіянам простіше працювати з вертикалями - навіть якщо корона в результаті опиняється на такому стовпі, як Захарченко.

Все це вказує на те, що вибори готуються провести:

- раптово,

- усупереч формату Мінських угод,

- без довгої передвиборчої кампанії,

- за сценарієм Кремля,

- без участі українських партій.

За деякими даними, в "ДНР" навіть готові допустити до виборів українські партії - але лише ті, які не підтримували Майдан і АТО. По суті це реверанс перед скалками Партії регіонів.

Утім, автор цих рядків має великі сумніви, що допустять і їх - можливо, така версія зараз обговорюється в якості компромісу старих і нових "хазяїв Донбасу", але не більше того.

Схоже, ми маємо справу зі спробою розіграти сценарій Придністров'я. Тільки ще більшого, ще злиденнішого, ще голоднішого і ще більш бандитського. І в зовсім іншому контексті навколишнього світу. На це вказують і окремі російські аналітики - наприклад, професор МДІМВ Валерій Соловей.

Водночас прискорена симуляція державності і підготовка до виборів - ознака того, що російська (і терористична) сторони готові відмовитися від Мінських угод. Що ж, якщо так - то це буде їхній вибір і їм за нього доведеться нести відповідальність. Україні ж, у будь-якому випадку, слід бути до цього готовою.