Чому безвізовий режим знову тікає від України

Чому важлива синхронність з грузинами?

Вважається, що у питанні скасування віз для короткострокових поїздок в Євросоюз, Києву важливо залишатися в одній зв'язці з Тбілісі. Це важливо, бо виступає додатковою гарантією оперативного вирішення питання на рівні брюссельскої бюрократії. Простіше кажучи, у зв'язці – це одне питання, а без – два.

Раніше про розділення заявок з посиланням на депутатів Європарламенту та інші джерела написав у своєму Твіттері брюссельський кореспондент "Радіо Свобода" Рікард Йозвяк.

У середу, 2 березня, цю інформацію підтвердили представники грузинської сторони.

"Хочу привітати мій улюблений грузинський народ. Питання Грузії і України офіційно розділені і тема візового режиму для вашої країни буде розглядатися окремо", - розповів в інтерв'ю для телеканалу "Руставі 2" доповідач Європарламенту по Грузії Андрес Мамикінс.

Пізніше це сказала й посол Грузії в ЄС Наталія Сабанадзе.

"Ми хотіли б одночасно з Україною отримати безвізовий режим, однак сьогодні вже знаємо, що розгляд відбудеться окремо", - цитує дипломата "Інтерфакс".

Чому нас розділили?

Глава комітету Верховної Ради з питань європейської інтеграції Ірина Геращенко називає три причини. І лише одна з них сформувалася не з вини України.

Референдум в Нідерландах. Голландці зараз головують в Євросоюзі. Уряд країни має проблему, яка називається референдум щодо ратифікації угоди про асоціацію з Україною, який відбудеться 6 квітня.

Взагалі-то, винесене на голосування питання ніяк не пов'язане з візовим режимом, але уряд, який є дружнім по відношенню до України, дме на холодне. Він не бажає підсилювати євроскептичні настрої в суспільстві. Опитування показують, що тих, хто збирається голосувати "проти" асоціації з Україною і тих, хто збирається голосувати "за" приблизно порівну.

Цікаво, що за референдумом виразно стирчать вуха Кремля. Ті, хто його ініціював, говорять про ратифікацію угоди як про вступ України до Євросоюзу, хоча йдеться всього лише про лібералізацію торгівлі. Це давній прийомчик російської пропаганди – говорити про асоціацію в прив'язці до членства в ЄС.

Нацагенство з питань запобігання корупції. Цей орган досі не працює, як того вимагає Єврокомісія.

"Там є кворум, на канаті туди ніхто нікого не тяг, люди самі подали документи на конкурс, пройшли його, а потім просто відмовилися працювати. Як на мене, це безвідповідально!", – обурюється Геращенко на своїй сторінці в Facebook.

Нагадаємо, в Нацагенство з питань запобігання корупції (НАЗК) необхідно дообрати трьох членів. Народний депутат Віктор Чумак наприкінці січня відмовився від роботи в органі. Тепер там лише двоє членів, чого недостатньо для повноцінної роботи – потрібно хоча б троє.

Міністр юстиції Павло Петренко сподівається, що членів НАЗК дооберуть у середині березня.

Електронне декларування. Тут провина лежить на Верховній Раді, яка ухвалила закон в урізаному вигляді.

Всі інші безвізові закони вже підписані президентом. А от по електронним деклараціям – ні, бо до нього є суттєві претензії з боку європейських чиновників.

Що не так з електронним декларуванням?

Нагадаємо, закон ухвалювали 16 лютого. В нього були внесені поправки, одна з яких перенесла обов'язкове електронне декларування на 2017 рік. В результаті, закон був розкритикований представниками Євросоюзу.

"Ухвалений закон про електронні декларації викликає розчарування, він не відповідає зобов'язанням по боротьбі з корупцією, які взяті керівництвом України", - сказав посол ЄС в Україні Ян Томбінський.

Тож поправку вирішили скасувати, але в процесі депутати внесли іншу – про скасування кримінальної відповідальності за брехню в деклараціях. Також європейці незадоволені й іншими правками, які дозволяють приховувати власність, наприклад, записуючи її на родичів.

"Треба, щоб український парламент прийняв рішення таким чином, щоб були виконані всі необхідні критерії", - заявив українським депутатам 29 лютого Єврокомісар з питань політики сусідства Йоганнес Ган.

Він сказав також, що необхідні закони треба ухвалити зараз, а не в майбутньому.

Того ж дня на спільній прес-конференції лідери фракцій БПП та "Народний фронт" Юрій Луценко і Максим Бурбак пообіцяли, що в березні Верховна Рада виправить закон про електронне декларування.

Тож уважно стежимо за діями народних обранців у сесійній залі.

Нас розділили остаточно чи ще є шанси?

Шанси є. Як пише "Європейська правда", процедура розгляду така, що є шанси поєднати грузинську та українську заявки влітку.

Загалом процес виглядає так, пише видання:

1. Наступного тижня Єврокомісія подасть на розгляд Раді Євросоюзу законодавчу пропозицію про скасування безвізового режиму для Грузії.

2. Документ має бути розглянутий та схвалений в Європейському парламенті та в країнах-членах ЄС. Як показала історія з голландським референдумом, на цьому шляху можуть трапитись сюрпризи. Цей процес триватиме орієнтовно місяць.

3. Приблизно наприкінці березня – початку квітня Рада ЄС буде готова затвердити грузинську заявку.

4. Рішення про скасування віз має бути затверджене Радою Євросоюзу з питань юстиції, свободи та безпеки.

Згадана Рада збирається на свої засідання раз на квартал. Найближче заплановане на 10-11 березня. На нього Грузія не встигає. Наступне засідання має відбутись 9-10 червня. Саме там грузинська та українська заявки можуть знову поєднатись в один пакет.

Ще один варіант поєднання заявок разом – через Європейський парламент.

"Впливові євродепутати стверджують, що у разі розділення візового процесу для Грузії та України, Європарламент зробить спробу знову їх об'єднати", - пише в своєму Твіттері журналіст Рікард Йозвяк.

Якщо це правда, то Європарламент отримавши грузинську заявку почекає, поки її "наздожене" українська і розглядатиме їх в пакеті.

Якщо не влітку, то коли?

Є версія, що коли провалиться план ухвалити безвізовий режим для України синхронно з Грузією, то нас можуть додати до Туреччини.

У випадку Анкари йдеться про скасування візового режиму в жовтні 2016 року. Тобто, під час осіннього засідання згаданої вище Ради ЄС з питань юстиції, свободи та безпеки.

Туреччина ще не виконала 10 з 70 вимог для скасування шенгенських віз, цитує газета Daily Sabah головного переговірника з Євросоюзом, міністра з питань ЄС Волкана Бозкіра.

Якщо за відведений брюссельськими чиновниками короткий час Україна остаточно розчарує Євросоюз, то можливий варіант прискореного показового ухвалення рішення по грузинській заявці. Задля цього можуть скликати позачергове засідання Ради ЄС. І будемо ми заздрити не лише громадянам Молдови, а й Грузії.