За тиждень до референдуму. Україна в заручниках голландських євроскептиків

Референдум з питання про асоціацію України з Євросоюзом відбудеться вже зовсім скоро – у середу, 6 квітня. Українська влада, євросоюзівські чиновники та чинний уряд Нідерландів намагаються запевнити, що результати голосування не позначаться на подальшій співпраці України з ЄС.

Дійсно, референдум носить консультативний, а не зобов'язуючий характер. Втім, у випадку, якщо асоціацію не підтримає велика кількість голландців, це матиме негативні наслідки як для нашої країни, так і для всього Європейського Союзу.

Криза єдності в Євросоюзі

Питання, яке виноситься на референдум, виглядатиме так: "Чи виступаєте ви за чи проти Угоди про асоціацію між Україною та ЄС"? І хоча йдеться лише про розширення економічної співпраці, з самого початку стало зрозуміло, що Україна – то лише привід. Насправді ж референдум буде висловленням вотуму довіри чи недовіри голландців Євросоюзу.

"На жаль, Україна стала резонансним і зручним casus belli – приводом для євроскептиків атакувати ЄС. Можливість відокремити тему скептицизму щодо України від скептицизму щодо ЄС є і ми над цим працюємо. Але на це потрібен час. Навіть за півроку роботи таку зміну в сприйнятті мільйонів людей не проведеш", - розповів у коментарі сайту Еспресо.TV посол з особливих доручень МЗС України Дмитро Кулеба.

Для того, щоб референдум був визнаний таким, що відбувся, явка має становити не менше 30%. Розраховувати на низьку активність цього разу не доводиться – згідно з опитуваннями, голосувати збирається велика кількість громадян.

А от якби парламент Нідерландів ратифікував Угоду на тиждень раніше, питання про референдум взагалі б не виникло.

Передісторія. Випробування демократією

Для того, щоб Угода про асоціацію почала діяти, її мають ратифікувати національні парламенти усіх країн – членів ЄС. Парламент Нідерландів без особливих проблем це зробив минулого року – нижня палата проголосувала за ратифікацію 7 квітня, а верхня (сенат) – 7 липня.

Але ще 1 липня 2015 року набув чинності закон, який дозволяє голландцям вимагати проведення референдуму щодо будь-якого закону чи договору. Якби сенат ратифікував Угоду хоча б 30 червня, то вона б не підпадала під дію нового закону – він не має зворотної дії. Але кілька депутатів запропонували не поспішати.

А вже наприкінці липня на блозі Geen Stijl (у перекладі – "Без стилю") було оголошено про початок збору підписів за проведення референдуму. Потрібно було 300 тисяч. За шість тижнів їх назбирали 427 тисяч.

У згаданому блозі активісти писали, що Угоду про асоціацію обрали з двох причин.

По-перше, документ був першим оприлюднений в офіційному виданні уряду Нідерландів після набуття чинності закону про референдуми. По-друге, автори ініціативи назвали Угоду "провокацією і загрозою для благополуччя нашого й українців".

До речі, до набуття чинності закону про референдуми "Партія свободи" намагалась організувати референдум щодо членства Нідерландів у ЄС по аналогії з Велико Британією. З'ясувалося, що це неможливо з юридичних причин.

І тут виникла тема України, яку організатори референдуму прив'язали до питань, які зараз хвилюють усе їхнє суспільство: стабільність економіки, проблема з мігрантами, проблема демократії.

Щодо останнього пункту, то організатори референдуму всіляко підкреслюють, що їхня ініціатива – яскравий прояв демократії. Мовляв, голландці беруть, нарешті, керування країною в свої руки.

Хто наші супротивники

Організаторами референдуму виступили група активістів "Комітет громадян Євросоюзу" (Burgercomite) та рух Geen Peil. Це популісти, які набирають собі бали на темі критики Євросоюзу на фоні зростання потоку біженців та економічної кризи в ЄС.

З політичних партій проти Угоди активно виступають дві політичній партії: соціалісти та "Партія свободи" (PVV). Останню очолює Герт Вілдерс – правий популіст з пулу так званих "європейських друзів Путіна".

"Тут, у Нідерландах, багато хто дивується, що радикальні праві та ліві знайшли спільну точку дотику в тому, що стосується руйнування Євросоюзу", - розповів Еспресо.TV учасник ініціативи Oekraine-referendum Олександр Снідалов.

Обидві політичні сили з симпатією ставляться до Росії. Дуже часто їхня пропаганда прямо цитує штампи кремлівської пропаганди щодо України. Втім, українські активісти говорять про те, що зараз намагаються уникати теми зацікавленості Росії в негативному голосуванні щодо Угоди.

"Остання тенденція така: прокремлівські ЗМІ намагаються все змалювати так, ніби прихильники асоціації звинувачують у всьому Росію. Цей меседж дуже негативно впливає на нашу кампанію. Бо представляє нас людьми, які вважають голландців дурнями, нездатними адекватно оцінювати ситуацію", - розповідає Снідалов.

За його словами, зараз українські активісти намагаються уникати цього дискурсу та згадок про Росію. "Наша стандартна відповідь – референдум відбувся б і без Росії", - пояснює Снідалов.

Євроскептики на марші

Методи агітації організаторів референдуму зосередились на змалюванні України як держави, яку роздирають війна та корупція, звідки в Нідерланди може посунути велика кількість знедолених людей в пошуку кращої долі. І хоча асоціація не передбачає вступу до Євросоюзу, євроскептики наголошують саме на цьому.

"Geen Peil агітує за небажаність європейського зближення з Україною, що, на думку багатьох у європейських колах, навіть веде до вступу її в якості держави-члена ЄС. Президент Порошенко також неодноразово висловлював це бажання", - написано на офіційному сайті руху Geen Peil.

Активно експлуатується тема збитого над Донбасом "Боїнга", більшість пасажирів якого були голландцями.

Активісти Geen Peil звинувачують Україну в небажанні передавати голландським слідчим дані радіолокаційних систем та поширюють різні конспірологічні версії щодо причин трагедії. Також на користь супротивників асоціації зіграв скандал з викраденими картинами.

Окрім України, у Geen Peil критикують Євросоюз, називаючи його недемократичною структурою, яка нав'язує Нідерландам свою волю. Натякаючи, зокрема, й на запровадження санкцій проти Росії, які шкодять голландському бізнесу.

Цікаво, що Geen Peil спіймали на фінансових махінаціях під час агітації. Але якихось наслідків ця історія для них не мала – схоже, голландці їм пробачили маніпуляцію з коштами.

Які настрої в голландців

Соціологія показує, що переважають супротивники асоціації. Наприклад, в опублікованому 12 березня опитуванні компанії I&O Research були такі результати: 44% проти Угоди і 38% за. І що погано, кількість тих, хто виступає проти, зросла порівняно з лютим на 6%.

"Є декілька результатів соцопитувань, проведених в Нідерландах. Їхні дані дещо відмінні. Різниця між прихильниками і опонентами асоціації коливається довкола 10%. Наразі переважають противники асоціації", - розповів Дмитро Кулеба.

За словами посла, це пояснюється трьома причинами: високим рівнем євроскептицизму в Нідерландах, незадоволенням діями голландського уряду та популярністю в значній частині суспільства "конспірологічних" теорій щодо причин та перспектив російської агресії проти України.

"Водночас, Україна та Нідерланди з самого початку виходили з того, що найбільш інтенсивна кампанія припаде на останні два тижні перед 6 квітня, тому на повну силу працюємо на подолання розриву", - запевнив дипломат.

"Зараз основне завдання – мобілізувати тих, хто збирається голосувати за асоціацію", – говорить Олександр Снідалов.

За його словами, серед цих людей популярна думка дочекатися в день проведення референдуму результатів екзит-полів. На відміну від українського, голландське законодавство дозволяє публікувати попередні дані екзит-полів ще до закриття дільниць. Якщо десь о 14:00 явка перебільшить 30% та перемагати будуть ті, хто проти асоціації, вони підуть і проголосують.

"Саме так думає багато прихильників асоціації і це зараз велика проблема, яку ми намагаємось побороти", - говорить Снідалов.

Особливості агітації

Євросоюз просить голландців підтримати асоціацію. Наприклад, голова Єврокомісії Жан-Клод Юнкер спрогнозував, що негативний результат буде вигідний Росії та може призвести до континентальної кризи.

Але проблема в тому, що для багатьох голландців заклики чиновників ЄС мало важать. Вони уважно дослухаються лише до своїх, голландських агітаторів: інтелектуалів, журналістів, бізнесменів, спортсменів, селебритіз. І це значно звужує можливості України для контрагітації.

Читайте також: Битва за Нідерланди. Як Україні домогтися перемоги на голландському референдумі

"Специфіка така – нідерландці сприймають референдум як суто внутрішню справу і вкрай чутливо та негативно ставляться до будь-яких офіційних втручань ззовні. Для них голоси авторитетних співвітчизників є головним орієнтиром. Тому українські голоси є важливими, але допоміжними", - пояснює Дмитро Кулеба.

За його словами, з самого початку нідерландська сторона наголосила, що основну частину кампанії від України має реалізовувати громадянське суспільство, оскільки занадто активна кампанія держави буде негативно сприйнята нідерландцями як пропаганда.

Угоду про асоціацію підтримують голландська акторка родом з України Вікторія Кобленко та футболіст, колишній гравець української збірної Євген Левченко.

Нещодавно було запущено серію відеороликів з обдарованими дітьми Hop Nederland hop ("Давай, Голландія, давай!"). Англомовний телеканал UAToday здійснює проект #DutchinUA – це серія інтерв'ю з голландськими бізнесменами, які працюють в Україні та переконують в необхідності асоціації.

У середу, 30 березня, в Нідерландах пройшов український бізнес-форум. Попереду Дні кіно (31 березня – 1 квітня) і візит Павла Клімкіна (2-3 квітня).

"Найбільш серйозний канал, через який можна достукатись до публіки – це телебачення. І на нього найскладніше потрапити. З тих, хто найбільше привернув увагу масового глядача за останні дні  – це, певно, був приїзд та виступ на телебаченні братів Кличків. Їх знають і їхня присутність пожвавила медіапростір", - розповів Олександр Снідалов.

За словами Дмитра Кулеби, розрив між опонентами і прихильниками поступово скорочується. "Тому вплив (агітації. – Авт.) точно є", - говорить дипломат.

Якими будуть наслідки

Звісно, найкращий результат для України, для уряду Нідерландів та для Євросоюзу – поразка супротивників асоціації. Якщо останні виграють, то Угоду про асоціацію уряд має передати в парламент для повторного голосування. Тут можливі варіанти.

Треба розуміти, що хоча референдум – консультативний, ігнорувати його уряд Нідерландів не може з огляду на свою хитку позицію. У Нідерландах відбуваються коаліційні розборки не гірші за українські.

Якщо розрив буде мінімальним (2-3%), то в політичних партій, які раніше підтримали асоціацію, буде більше можливостей для маневру. Є шанси, що вони збережуть свою позицію і при повторному голосуванні.

Якщо розрив буде суттєвим, далеко не факт, що голландський парламент буде таким же одностайним щодо Угоди, як і першого разу. Головні партії влади, які сформували коаліцію – це Народна партія за свободу і демократію (ліберали з правим ухилом) та партія праці (соціал-демократи).

Обидві втрачають популярність серед виборців – їхні прихильники перетікають до більш радикально налаштованих політсил. Зокрема й тих, що виступають проти асоціації. У верхній палаті парламенту уряд взагалі не має більшості – обидві згадані партії мають лише 28% голосів.

Показово, що серед усіх партій активно за асоціацію агітує лише помірковано ліва D66. Інші потенційні союзники України роблять це обережно, "між крапельками" та говорять, що дослухатимуться до результатів волевиявлення громадян. Так само у 2005 році Нідерланди вже завалили голосування щодо конституції Євросоюзу.

Звісно, навіть якщо Нідерланди так і не ратифікують Угоду, вона не припинить своєї дії. Як вже не раз зазначалося, більшість її пунктів взагалі не залежать від національних урядів – за їхнє втілення відповідають інституції Євросоюзу. Але це буде та сама ложка дьогтю, яка псує всю бочку.

Крім того, приклад Нідерландів може виявитися заразним на фоні зростання у Європі популярності правих та лівих популістів, які можуть і собі пролобіювати аналогічні референдуми. А Україна виявиться заручником політичних ігрищ євроскептиків.