Перша жертва Панамського архіву. Історія падіння ісландського прем'єра

Відставка прем'єр-міністра Ісландії з важким для українського читача іменем Сігмюндюр Давид Гюннлейгссон стала першим помітним наслідком скандалу, який стався після публікації листування панамської юридичної компанії Mossack Fonseca.

З документів з'ясувалося, що політик разом зі своєю дружиною мав офшор. Чи порушив він цим законодавство – питання, на яке відповіді ще немає. Тим не менш, його поведінка викликала таке обурення в ісландців, що його "виштовхали" у відставку, а країну чекають позачергові вибори восени 2016 року.

"Ісландців обурило не те, що він мав офшори та проводив якісь махінації, а те, що він до кінця брехав. Він був активним борцем за ухвалення законів на обмеження вивезення валюти, виведення коштів кредиторів закордон. А тепер, як з'ясувалося, він сам цим займався – виводив свої кошти в "тиху гавань", - розповів Еспресо.TV підприємець з Рейк'явіка Костянтин Строгінов.

Злякався телебачення

Світові ЗМІ заговорили про ісландського прем'єра після курйозного випадку з його інтерв'ю для шведського телеканалу SVT. Він фактично втік після того, як журналісти почали розпитувати про офшорну компанію Wintris, яка належала Гюннлейгссону.

Гламурна дружина з великим офшором

З "Панамського архіву" з'ясувалося, що компанію, про яку запитали журналісти, прем'єр-міністр створив у 2007 році разом зі своєю бізнес-партнеркою, а згодом дружиною Анною Сігурлейг Палсдоттір.

Британська газета Daily Mail, спираючись на публікації в ісландських ЗМІ, написала, що жінка прем'єра – гламурна особа. Вона є однією з найбагатших жінок Ісландії. Але свій капітал Палсдоттір не заробила, а отримала в спадок. Відбулося це не мирним шляхом, а після двох років судових розборок з власним батьком.

Анна Сігурлейг Палсдоттір. Фото: Facebook

Сам Сігмундур колись давно працював журналістом найбільшого телеканалу країни RUV. Подавшись у політику, він став перспективною молодою зіркою Прогресивної партії. Це відбувалося на фоні фінансової кризи 2008 року і незадоволення "старою гвардією", яка довела країну до ручки.

В результаті Гюннлейгссон у 2009 році став депутатом, а в 2013 році – наймолодшим прем'єр-міністром в історії країни. Він очолив уряд у 38 років. Також Daily Mail стверджує, що у 2004 році Сігмундур був обраний третім найбільш сексуальним чоловіком Ісландії.

Два роки Гюннлейгссон та Палсдоттір володіли офшором 50 на 50. В останній день 2009 року Сігмундур продав свою частку дружині за $1. Зробив він це тому, що наступного дня набував чинності закон, який зобов'язував членів парламенту декларувати свою власність.

Конфлікт інтересів

Закон, який пролобіював Сігмундур, вводив так званий "стабілізаційний податок". Кредитори, які виводили кошти з країни, а таких під час фінансового краху було багато, мали сплатити драконівський податок 39%. Минулого року уряд Гюннлейгссона податок скасував.

Але, як з'ясувалося, його офшорна фірма також була кредитором ісландських банків, але примудрилася вивести кошти без сплати "стабілізаційного податку". Це можна кваліфікувати як зловживання службовим становищем та конфлікт інтересів, хоча офіційних звинувачень прем'єру не висунуто.

Компанія Wintris, яка зараз формально належить дружині політика, вимагає в трьох банків Ісландії повернути кредит - $4,2 млн. У 2013 році Сігмундур очолив уряд і був залучений до ухвалення угоди між банками та кредиторами про повернення коштів. Це ще одна причина, через яку політика звинуватили в конфлікті інтересів.

Відставка після протестів

Скандал з офшорами прем'єра спричинив протести. Як для маленької Ісландії з її 323 тисячами населення, вони сміливо можуть називатися масовими.

"4 квітня біля стін парламенту зібралося 22 тисячі людей. Це дуже багато, враховуючи масштаби Рейк'явіка. Ми теж з дружиною прийшли", - розповів Костянтин Строгінов.

Протест, за його словами, проходив біля парламенту, а не будинку уряду, бо саме там зосереджене політичне життя Ісландії. Цікаво, що деякі люди прийшли з яйцями, бананами та іншими продуктами, якими збирались закидати парламент.

Поліція вказала місце, куди можна кидати, і всі дисципліновано жбурляли це все саме туди, куди попросили. Ввечері площа вже була чистісінька.

"Щоправда, так було лише один день. Вже 5 квітня стіни парламенту розписали, а яйця та помідори кидали хто куди хотів. Там зараз доволі брудно. Але ці протести проходили набагато спокійніше, ніж у 2008 році. Тоді були затримання, сльозогінний газ", - розповів Строгінов.

Акція протесту з вимогою відставки Гюннлейгссона. Фото: grapevine.is

Сігмундур спочатку заявляв, що нічого нового люди з "Панамського архіву" не дізнались, а відтак у відставку він не збирається. А згодом навіть заявив про те, що хоче розпустити парламент. Це розцінили як погрозу. Навіть партнери по коаліції обурилися поведінкою очільника уряду.

Дружина Сігмундура написала у Facebook, що вся власність, про яку йдеться, належить виключно їй. Але скандал вже розгорівся і прем'єр таки подав у відставку.

"Формулювання було однозначне – подаю у відставку. Потім його прес-служба пояснювала, що його неправильно зрозуміли. Але вже 7 квітня уряд офіційно прийняв відставку Гюннлейгссона", - розповідає Строгінов. У цей же день присягу склав новий прем'єр.

Шанс для піратів

Наслідком скандалу стало рішення провести в Ісландії дострокові парламентські вибори. За планом вони мали відбутися лише навесні 2017 року.

У країні при владі коаліція двох політичних сил: Прогресивної партії та Незалежної партії. Це ліберальні євроскептики (Ісландія за їхнього правління відкликала свою заявку на вступ до ЄС). Вони прийшли до влади у 2013 році на фоні незадоволення урізанням соціальних пільг попереднім урядом соціалістів.

Під час виборчої кампанії Сігмундур з однодумцями активно критикував уряди Нідерландів і Великої Британії (найбільших кредиторів ісландських банків), МВФ та Євросоюз.

Зараз правими незадоволені тож маятник може хитнутися вліво. Великі шанси на перемогу з'явилися у відносно молодої Піратської партії. Вона вже має трьох депутатів у парламенті.

Серед активу політсили є люди, які допомагали засновнику Wikileaks Джуліану Ассанжу ховати свої дані на ісландських серверах. Перевага цієї лівацької за ідеологією політсили в тому, що її підтримує багато молоді.

Очищення влади

Гюннлейгссон все ще лишається лідером Прогресивної партії, але, схоже, ненадовго. "Загалом у партії Сігмундура підтримують, його критикувала лише невелика частина парламентарів. Але враховуючи скандал та вибори тепер його, найбільш імовірно, розглядатимуть як баласт", - розповів Строгінов.

З точною датою дострокових виборів ще не визначились. Уряд поки що працюватиме. Але, як повідомляє сайт одного з найбільших ісландських телеканалів RUV, в оновленому форматі: лідери Прогресивної та Незалежної партій вирішили додати нові обличчя.

Власне, як уже зазначалося, масштабних претензій персонально до Гюннлейгссона не було. Якби не його брехня про офшори та подальша боягузлива поведінка під час інтерв'ю, він міг би й далі спокійно працювати.

"Мої знайомі, які загалом підтримують Прогресивну партію, говорять, що їх обурила брехня Сігмундура. І вони прагнуть бачити в партії нові обличчя, нинішні лідери, на їхню думку, засиділися при владі", - говорить Строгінов.

Ісландці покарали свого прем'єра за брехню. Цікаво, чи повторить його досвід хтось із тих лідерів, чиї офшорні схеми раптом стали надбанням усього світу.