Чому музиканти Ot Vinta стали заручниками польсько-українського скандалу

У суботу, 2 липня, у Перемишлі мало відбутися святкування Івана Купала. На фестиваль українська громада Польщі запросила виступити український гурт Ot Vinta. Але напередодні Асоціація вболівальників футбольної команди "Полонія" звернулася із листом до голови міста Перемишля Роберта Хоми з проханням заборонити виступ українців.

Серед зазначених "ультрас" причин заборони виступу - підтримка та героїзація українськими музикантами ОУН-УПА. Підставою для таких висновків стали фото лідера гурту Юрія Журавля та інших музикантів біля пам'ятника Степану Бандері та на тлі червоно-чорного прапора.

Члени "Перемишльського братства" також згадують Волинську трагедію: "Водночас хочемо зазначити, що не маємо нічого проти української меншини і її культури. Треба однак пам’ятати, що сімейні історії багатьох поляків з Підкарпаття пов’язані із геноцидом, який чинили бандерівці. Тому природно, що вигляд кольорів і символів ОУН-УПА ранить польські патріотичні почуття".

І фотографії музикантів стали єдиною підставою для звинувачень: творчість гурту жодним чином не пов'язана ні з прославлянням УПА, ні з героїзацією Степана Бандери.

Від фанатів лунали навіть погрози підпалити сцену. Тож з подачі Роберта Хоми скасували не лише концерт Ot Vinta, а й весь фестиваль взагалі.

"Мовляв, сил місцевої поліції не вистачить, щоб гарантувати безпеку учасників фестивалю, і не варто провокувати поляків присутністю упівських піарників", - зазначив Юрій Журавель.

Утім українська громада не відступила і запросила музикантів до Варшави на одну з головних сцен міста. Артисти мали до того ж офіційний лис від Люблінського Консулату, який мав допомогти їм швидко і легко пройти кордон.

Однак на польському боці кордону у Ot Vinta почались проблеми. Українців тримали 9 годин, зняли відбитки пальців, відвели до приміщення з тісним кабінетиком, де "викликали по одному і заповнювали бланки".

Пізніше музикантам повідомили, що прикордонникам прийшов наказ від МВС Польщі не пропускати артистів з Ot Vinta. Але цим не обмежилося: в учасників гурту з'явилася загроза депортації і навіть анулювання 5-річних шенгенських віз. 

За словами учасника гурту Сергія Мирончука, для музикантів з Ot Vinta діє безстрокова заборона в'їзду на територію Польщі, "тобто на завжди, поки її не знімуть".

"Безпека мешканців", "громадський порядок" та інші пояснення поляків

Попри те, що єдиною підставою для скасування концерту Ot Vinta стала заява радикально налаштованих фанів, яка відсилала до Волинської трагедії, офіційні коментарі були іншого змісту. 

Так, польський міністр внутрішніх справ Маріуш Блащак, представник націоналістичної партії "Право і справедливість" прокоментував інцидент наступним чином:

"У контексті саміту НАТО і в контексті того, що за тиждень ми відзначатимемо 73-у річницю геноциду на Волині, скоєного українськими націоналістами, я не згоден на те, щоб якимось чином громадський порядок, за який я відповідаю, або безпека громадян нашої країни, були порушені". 

У посольстві України в Польщі наголосили: "Відверто шкода, що український гурт став заручником емоційної істерії та нічим не обґрунтованих фобій певних середовищ у дружній нам Польщі". 

А, як повідомив голова Об'єднання українців у Польщі Петро Тима, в пояснювальній записці польської прикордонної служби зазначено, що гурт є "загрозою для закону та порядку".

Однак Ot Vinta провели в Польщі не один десяток концертів, і жоден не викликав проблем. Тож наразі, як зазначає Тима, Об'єднання українців у Польщі все більше стурбоване наростаючою агресією проти української спільноти в Польщі та посиленням антиукраїнської істерії. 

Не лише Ot Vinta. Інші акції проти українців у Польщі

На жаль, інцидент з гуртом Ot Vinta не єдиний подібний. 

Попри те, що Ot Vinta до Варшави не змогли приїхати, українська громада запросила фолк-рок-гурт зі Львова Joryj Kłoc. Українські музиканти у польській столиці виступили, але цькувань таки дістали.

Польські націоналісти вигукували образливі гасла, але до більшого справа не дійшла.

А 26 червня цього року польські "ультрас" у Перемишлі напали на процесію греко-католиків і православних, яка йшла на місцеве українське військове кладовище вшанувати воїнів українських визвольних змагань.

Свято, яке проводиться щороку, присвячене союзу Пілсудського та Петлюри та підписанню польсько-української угоди про спільне визволення України від більшовиків. Близько 20 людей увірвалися на вулицю і спробували зупинити ходу, атакуючи та вигукуючи образи на рахунок українців.

Минулого року відбулася хвиля руйнування "невідомими" українських пам'яток у Польщі. Зокрема були понівечені пам'ятки на військовому кладовищі в Пікуличах, що перебуває від опікою Ради охорони пам'яті боротьби і мучеництва.

Наразі у питанні Волинської трагедії українці та поляки не можуть дійти спільної думки. В Україні події на Волині 1943-1944 років називають Волинської трагедією, а Польща наполягає на визначенні Волинський геноцид.

Представники правлячої націоналістичної партії ПіС взимку цього року зареєстрували відповідний законопроект із вимогою називати трагедію геноцидом і відзначення 11 липня Дня пам'яті мучеництва кресов’ян.

Інша партія - Кукіз’15 - зареєструвала законопроект, яким пропонує визначати 11 липня Національний день пам’яті жертв геноциду ОУН-УПА.

"Комусь дуже потрібно, щоб (у стосунках, - ред.) між Польщею та Україною не було спокою. І щоб між Республікою Польща і Україною залишалося перманентне напруження, аби завадити розвитку добросусідських відносин. Щоб Польща сприймала Україну не як свого партнера, а як загрозу. І навпаки", – зазначив Петро Тима.

Читайте також: Волинська трагедія. Чому полякам не сподобався лист покаяння українців

Читайте також: Медведчук і сепаратизм. Український слід російського шпигуна в Польщі