Малевич vs Мазепа. Хто краще розрекламує Україну світу

У червні в КМДА порушили питання про присвоєння Міжнародному аеропорту "Бориспіль" імені видатної особистості. Попри те, що перейменуванням займається Комісія з питань найменувань, міністр інфраструктури Володимир Омелян запевнив, що надання імені головним повітряним воротам України відбудеться лише після громадського обговорення.

Тому 1 липня на сайті Мінінфраструктури запустили онлайн-голосування. Будь-хто до 15 липня може обрати, чиє ім'я хоче бачити поряд із абревіатурою KBP.

Список імен, а отже і фаворит громадськості, з червня змінювався. Зрештою, на голосування були поставлені Іван Мазепа, Казимир Малевич, Ігор Сікорський, Олег Антонов та Павло Чубинський.

Питання про присвоєння найбільшому в Україні пасажирському аеропорту імені видатного діяча викликало бурхливе обговорення, до якого долучилися народні депутати, політики та діячі культури.

Чому ці люди та хто вони такі

Насправді, багатьом українцям не треба пояснювати, хто ці люди, ім'я яких може з'явитися поряд із назвою аеропорту. Але й цільова аудиторія - не українці, а іноземці, що подорожують Україною.

Фактично присвоєння імені здійснюється для брендування України та може вважатися стратегічним з точки зору культури.

Українці ж мають обрати, хто з кандидатів може більше розповісти про Україну світу та стати маркером впізнаваності.

Наразі найбільше голосів у громадському голосуванні зібрав український військовий, політичний і державний діяч Іван Мазепа, за якого віддали понад 11 тис. голосів.

Присвоєння імені Івана Мазепи підтримує, зокрема, і голова Українського інституту національної пам'яті Володимир В'ятрович.

"Я особисто підтримую ім'я Івана Мазепи як одного з найвизначніших військово-політичних діячів в історії України. Саме іменами таких діячів названо чимало світових аеропортів. Мова йде і про Бен-Гуріона, і про Ататюрка, і про Кеннеді, і де Голля. 

Другим мотивом є те, що Мазепа - один з найбільш впізнаваних героїв української історії на Заході, особливо в Європі. Він оспіваний і в поезії Байрона, і в творах Меріме, і Віктора Гюго. Тож це, справді, був би доволі європейський вибір. Та й це найпростіше і звучить добре будь-якою мовою: "Аеропорт Мазепи" чи Mazepa International airport", - зазначив він у коментарі Еспресо.TV.

На думку українського журналіста та історика Вахтанга Кіпіані, найлогічніше обирати того, хто легко може стати брендом саме України.

"Найпростіше – це Мазепа, український державний гетьман та поет", - зазначив Кіпіані, додавши, що сам у громадському обговоренні участі не бере, бо не бачить в цьому великих плюсів чи мінусів.

Утім, варто визнати, що видатний та знаковий для України військово-політичний діяч Іван Мазепа пересічним іноземцям, на жаль, відомий переважно програшом Полтавської битви. 

Другим за кількістю голосів громадськості став Ігор Сікорський – авіаконструктор, народжений в Києві. Цікаво, що на честь Сікорського планують перейменувати аеропорт "Київ", але його кандидатуру не прибирають з онлайн-голосування щодо "Борисполя".

Однак це не єдине але. Сам Ігор Сікорський, попри українське походження, не вважав себе українцем.

"Варіант "Сікорський" особисто мені подобається менше, тому що він сам себе співвідносив з російською імперією", - поділився Вахтанг Кіпіані.

Наразі за присвоєння аеропорту "Бориспіль" імені Сікорського проголосували майже 8 тис. людей.

А за Казимира Малевича – видатного авангардиста, "реформатора" у мистецтві, основоположника дизайну та сучасного арту, який народився в Києві, проголосували трохи менше 8 тисяч.

"Жоден із запропонованих варіантів не має такої символічної ваги, не є таким широко відомим у світі, як ім'я Малевича. З точки зору культурної дипломатії це було би сильним рішенням, оскільки привернуло би увагу до українського авангарду, що дав світовій історії мистецтва багато імен, які, втім, не завжди асоціюються з Україною. Це привернуло би увагу до нещодавно відкритих і досі не відомих записів Малевича, які вже стали своєрідною мистецтвознавчою сенсацією. Це також примусило би багатьох з-за кордону подивитися на Україну як новий і перспективний напрямок для культурного туризму", - зазначає керівник напрямку культурної дипломатії у МЗС Ольга Жук.

Попри те, що значення Малевича пересічні українці оцінюють за його "Чорним квадратом", саме художник-авангардист розширив межі мистецтва, змінивши напрямок його руху, написав чимало праць з мистецтвознавства та заснував нові напрямки.

Ім'я Малевича відоме в усьому світі і вже саме по собі є брендом. Але, на жаль, українця не без допомоги планомірної російської пропаганди вважають представником російського авангарду.

Сам Казимир Малевич, на відміну від Ігоря Сікорського, визнавав себе українцем. Присвоєння його імені найбільшому українському аеропорту може заявити світу про походження видатного художника.

Варіант присвоєння імені Олега Антонова підтримали понад 5 тис. українців. Ім'я українського авіабудівельника російського походження носять чимало літаків, які користуються популярністю у всьому світі.

Антонов народився в селищі, що зараз входить до Московської області. Попри це, у 1965-му він виступав проти політичних репресій представників творчої інтелігенції УРСР та дискримінації української літератури.

За Павла Чубинського – автора слів Гімну України – проголосувало трохи більше 300 осіб. Не дивно, що його з великим відривом (у 5 тис. голосів) обігнав варіант "не присвоювати ім'я". Будучи вагомою фігурою для українців, Павло Чубинський не зможе жодним чином вплинути на імідж України в світі. 

Навіщо це потрібно

Варіант "не присвоювати ім'я" набрав понад 5,2 тис. голосів. Це лише зайвий раз доводить, що чимало українців не бачать потреби в цьому.

Насправді, присвоєння імені аеропорту, який приймає найбільше туристів в Україні, може стати одним з найпростіших іміджотворчих кроків. Без зайвих зусиль Україна може заявити про одну зі складових своєї культури, адже, справді, є чим пишатися.

"Це досить цікаво і важливо, щоб на мапі з'являлися культурні чи історичні українські маркери. Це той прийом, який використовується багатьма країнами для популяризації своєї історії та культури", - зазначає Володимир В'ятрович. 

Важливість орієнтуватися саме на брендування відзначає і міністр інфраструктури. "Хочу наголосити, що, присвоюючи ім'я тієї чи іншої видатної особистості аеропорту "Бориспіль", ми маємо думати європейським, світовим масштабом", - написав Володимир Омелян у себе на Facebook.

Чи впливає думка людей

Громадське обговорення (голосування на сайті) не визначає остаточний результат. По завершенню обговорення, яке станеться вже 15 липня, відбудеться повторне рішення Комісії з питань найменувань. А після обговорення відповідне подання буде внесене до Київради.

Тому громадське обговорення хоч і є важливим, але не стане останньою інстанцією. 

"Є речі, які суспільство не може нав'язати державі. Малевич брендує Україну, Мазепа – також, хоч і менше. Яке саме це буде брендування – робота державних установ, громадського сектору, бізнесу тощо. Просто народне голосування мало що дає. Воно має ефект долучення, але водночас не впливає на рішення. Саме тому я не беру участі в цьому процесі", - каже Вахтанг Кіпіані.

Погоджується з ним і керівник напрямку культурної дипломатії.

"Такі рішення не повинні прийматися всенародним онлайн-голосуванням, так само, як у подальшому втіленні цього рішення не можна допустити вульгарних інтерпретацій доробку художника у дизайні аеропорту, сувенірній продукції. Над такими іміджевими рішеннями повинні працювати фахівці високого класу, а перевірятися вони мають передусім на фокус-групах іноземців", - каже Ольга Жук.

А поки громадське обговорення триває. Долучитися до нього можна на сайті Мінінфраструктури.