Ким був Шимон Перес: Захисник нації та миротворець

Знаменитий ізраїльській державний діяч, який обіймав майже всі можливі керівні пости, миротворець та нобелівський лауреат Шимон Перес пішов з життя вночі 28 вересня у віці 93 років.

Через його смерть перервав свій візит до України президент Ізраїлю Реувен Рівлін, чий провокативний виступ у Верховній Раді викликав бурхливу реакцію українців.

Дуже хотілося б написати, що Перес, який обіймав цю посаду до Рівліна, напевно не дозволив би собі таких висловлювань. Але не факт, хоча він розуміє Східну Європу набагато краще за свого наступника.

Українські моменти Переса

Ізраїльський лідер неодноразово зустрічався зі своїми українськими колегами. Екс-президент Віктор Ющенко навіть нагородив його орденом Ярослава Мудрого.

У 2012 році, на роковинах трагедії Бабиного Яру він порадив українцям забути про історію:

"Якби мене українці спитали пораду, я б сказав: забудьте історію. Історія неважлива взагалі. Вам не вдасться повторити помилки минулого, ви просто наробите нових помилок. Немає там що вчити в цій історії".

Минулого року Перес побував у Києві в якості гостя форуму YES. Там він виголосив дуже цікаву промову, суть якої зводилась до порад розвивати сільське господарство. Закінчувалася вона такими словами:

"Ще люди запитують мене, як залишатися активним. Це дуже просто. Рахуйте подумки ваші досягнення і мрії. Якщо ваших мрій більше, ніж досягнень — значить, ви все ще молоді. Якщо навпаки — ви старі".

Шимон Перес виступає в Києві на форумі YES. Фото: yes-ukraine.org

Щодо війни з Росією та анексії Криму Шимон Перес висловлювався рідко. Але тоді, коли він це робив, то робив компліменти Путіну та радив прислухатися до його позиції.

"Я не буду розбирати позиції обох сторін, але знаю, який погляд Путіна на українську кризу. Україна планувала приєднатися до ЄС, Путін, хоч і без особливого захоплення, однак не заперечував. Але йому не подобається бажання київської влади вступити в НАТО. Що стосується Криму, то він каже, що не міг ігнорувати бажання жителів півострова — вони всі хотіли возз'єднання з Росією", - сказав Перес у грудні 2015 року в інтерв'ю російськомовному міжнародному телеканалу RTVi. 

Також він сказав, що поважає Путіна і він, на його думку, хоче "помістити Росію в завтрашній день".

А в серпні 2016 року він дав розлоге інтерв'ю кремлівському пропагандистському телеканалу Russia Today. "Я це справді розумів, що Путін має в своєму серці — бажання не воювати з Європою, а бути частиною Європи".

За його словами, Росія та США сваряться, бо "хочуть переконати свій власний народ, що їхня система краща".

Перес — дуже яскравий приклад трансформації колишнього молодого яструба в сивого голуба. Якби його спитали про московського лідера десь так у 1973 році, навряд чи він був би таким же стриманим та улесливим.

Східноєвропейське походження

До переселення в Ізраїль майбутній політик звався Сьома Перський. Він народився 2 серпня 1923 року в містечку Вишнево (тоді це була територія Польщі, а зараз - Білорусі). Батько Сьоми торгував пиломатеріалами, а мама викладала в школі російську мову та працювала бібліотекаркою.

З іудаїзмом Сьому познайомив його дід по матері, рабин Ґірш Мельцер. Саме завдяки йому хлопчик вивчив історію єврейського народу, Тору і Талмуд.

А ось так виглядає місце, де був розташований будинок родини Перських сьогодні (фото Reuters):

У 1932 році батько Сьоми переїхав у підмандатну Великій Британії Палестину, а в 1934 році до нього приєдналася решта родини і всі вони оселилися в Тель-Авіві.

Як розповідав сам Шимон Перес, усі його родичі, які залишилися у Вишнево загинули під час Голокосту в 1941 році. Більшість із них, зокрема й діда равина Ґірш Мельцера, спалили заживо в міській синагозі.

Шимон Перес не може стримати сліз, дивлячись на портрет дідуся Мельцера. Фото: israeltoday.co.il

Двоюрідна сестра Шимона Бетті Джоан Перськи народилася в США і зробила там кар'єру голлівудської актриси під псевдонімом Лорен Беколл.

Двоюрідна сестра Шимона Переса та віце-президент США Гаррі Трумен. Фото: captainjerryyellin.com

Дружина з України

У Тель-Авіві Перес закінчив школу та гімназію. Коли йому виповнилось 15 років, Перес розпочав навчання і життя в кібуці Бен-Шемен, потім Ґева, а згодом став одним із засновників кібуци Алумот. І тоді ж він, ще дуже юний, вперше залучився до політики.

Першу публічну посаду майбутній лідер держави посів у 18 років — його обрали секретарем молодіжної сіоністської організації лівого напрямку "Ха-ноар ха-Овед ве ха-ломед" ("Трудящі та учнівська молодь").

Пересу в просуванні дуже допомагали його видатні ораторські здібності. До речі, він був поліглотом: говорив на івриті, ідиш, російською, польською, французькою та англійською. Легкий польський акцент в івриті у нього лишився на все життя.

У кібуці Перес познайомився зі своєю майбутньою дружиною Сонею Гельман. Ця бойова жінка народилася в місті Холм, розташованому на території сучасної Польщі, поруч із українським кордоном. Після розвалу царської Росії воно недовго входило до складу України.

Соня переїхала в Ізраїль у 1930-х роках, так само, як і Перес. Під час Другої світової війни пішла в британську армію добровольцем, служила санітаркою, а потім водієм. У 1945 році вона одружилася з Пересом, та все життя намагалася "не світитися" в ЗМІ.

У подружжя народилося троє дітей. Соня Перес померла в 2011 році, її поховали на кладовищі поблизу кібуци Бен-Шемен — там, де вона познайомилася зі своїм славетним чоловіком.

Шимон Перес та його дружина Соня летять у вертольоті на північ Ізраюлю до кібуци Алумот. Фото: Herman Chanania/GPO via European Pressphoto Agency

Розбудова армії

Політичним батьком Шимона Переса став засновник держави Ізраїль Давид Бен Гуріон. Він виділив здібного юнака серед інших партійців Мапай (Партії робітників землі ізраїльської). Часи були буремні, молода держава вела Війну за незалежність.

У 1947 році молодий Перес долучився до Хагани — попередника Армії оборони Ізраїлю (ЦАХАЛ). Бен Гуріон призначив Переса відповідальним за постачання зброї ізраїльським військовим.

А вже у 1953 році став наймолодшим генеральним директором Міністерства оборони (найвища цивільна посада у відомстві). На той момент Шимону Пересу виповнилося 29 років.

На цій посаді Пересу вдалося налагодити дуже плідні стосунки з Францією, результатом яких стало придбання двох дуже ефективних як на той час винищувачів "Міраж". Також він домігся постачання 50 танків "Шерман".

Власне, Перес був одним із тих, хто спромігся налагодити в Ізраїлі виробництво власної зброї. І ще він заснував ядерну програму — будівництво реактора поблизу міста Дімона, глибоко в пустелі Негев.

Оборонним сектором Перес опікувався близько десяти років. Як пише The Guardian, він був залучений до секретного планування Суецького наступу, яке спільно з Великою Британією та Францією було спрямоване проти Єгипту на чолі з Ґамалем Абделем Насером. Операцію довелось згорнути через обурення США та СРСР.

Вдруге Перес повернувся до керівництва Міноборони в 1974 році — його призначили міністром в уряді Іцхака Рабина. На цій посаді він опікувався рятувальною операцією "Ентеббе" — звільненням громадян Ізраїлю, захоплених у заручники терористами в аеропорту Уганди.

Читайте також: Як по-справжньому варто боротися з тероризмом: ізраїльський досвід

Вона стала хрестоматійним прикладом рішучості ізраїльського уряду в справі захисту та порятунку своїх співгромадян у будь-якій точці земної кулі.

70 років політики

За своє довге життя Перес встиг побувати майже на всіх керівних урядових посадах. Загалом він працював у 12 урядах, двічі був прем'єр-міністром, двічі — в.о. прем'єр-міністра та один раз — президентом.

У 1959 році він вперше став депутатом кнесету — ізраїльського парламенту, і з того часу обирався туди аж до 2007 року. Загалом він представляв там у різні часи п'ять політичних сил.

Прикметно, що він жодного разу не спромігся виграти вибори і врешті-решт отримував якусь міністерську посаду в коаліційному уряді. Усі його перебування в кріслі першої особи держави (тобто, прем'єр-міністра) були збігом обставин.

Вперше він очолив уряд в 1977 році, коли чинний прем'єр Іцхак Рабин звільнився через скандал із закордонними банківськими рахунками його дружини. Вдруге — у 1984 році, як голова уряду єдності.

Тоді він фактично ділив цю посаду зі своїм політичним супротивником Іцхаком Шаміром (кожен з них очолював уряд два роки, по черзі). Втретє Перес очолив уряд у 1995 році після вбивства Іцхака Рабіна, бо перебував на посаді міністра закордонних справ і був зобов'язаний взяти на себе тимчасово керівництво урядом до проведення нових виборів.

Як політик Перес користувався дуже неоднозначною репутацією. Іцхак Рабин, з яким він багато років конкурував за партійне лідерство, називав його "невтомним інтриганом".

Молодий яструб на початку кар'єри під старість перетворився на голуба й це багатьом не подобалося. Зокрема, Переса дуже сильно критикували за намагання замиритися з палестинцями та арабами в цілому.

"Мир дуже сильно нагадує любов. Це романтичний процес — ти маєш його проживати, інвестувати в нього, маєш довіряти йому. Так само, як ти не можеш нав'язати любов, ти не можеш нав'язати мир", - говорив Перес у 1997 році.

Найстаріший президент

У 2007 році кнесет обрав Переса президентом. З 2 січня 2013 року він став найстарішим політичним лідером світу. Влітку йому виповнилося 90 років, що стало значною подією. Поздоровити Переса приїхало дуже багато знаменитостей, серед яких були екс-президент США Білл Клінтон, актор Роберт де Ніро та співачка Барбара Стрейзанд.

У 2014 році Перес залишив посаду президента і записав з цього приводу кумедне відео "І що тепер?" У відеоролику він пробує себе у різних професіях: охоронця, заправника на бензоколонці, кур'єра піцерії.

Завершується кліп цитатою Переса: "Ви настільки величні, наскільки велична справа, якій ви служите, та настільки молоді, наскільки молодою є ваша мрія". Фактично, це реклама його Фонду Переса.

Мирний процес та Нобелівська премія

На посаді міністра закордонних справ у 1990-х роках Шимон Перес провів таємні перемовини з лідером Організації визволення Палестини Ясіром Арафатом в Осло. Їхнім результатом стало підписання мирних угод в 1993 році. За це Перес, Арафат та Іцхак Рабин отримали Нобелівську премію миру 1994 року.

На жаль, миру не вийшло — вже у 1995 році сталася низка вибухів, скоєних терористами-смертниками з Палестини, і почалось чергове загострення стосунків автономії з Ієрусалімом.

Ясір Арафат, Шимон Перес та Іцхак Рабин на церемонії вручення Нобелівської премії. Фото: Reuters

"Мир коштує дуже дорого. Одначе війна коштує ще більше", - сказав Перес у 2015 році, на заходах, присвячених 20-річю вбивства Іцхака Рабина.

У 1994 році Перес ініціював підписання мирної угоди з Іорданією. А в 2007 році вже у якості президента він виступив у парламенті Туреччини. Він став першим лідером Ізраїлю, який виголосив промову у законодавчому органі мусульманської країни.

У 2011 році Перес закликав до мирних переговорів з Палестиною, та водночас вимагав від ООН не визнавати її незалежною державою окремо від виконання мирного плану.

"Він з нами, тому що ми оточені результатами його діяльності. Атомний реактор в Дімоні, система безпеки, ізраїльська демократія, наш татус на міжнародній арені, усі головні складові держави Ізраїль. Це все його робота", - так схарактеризував значення Переса для ізраїльтян журналіст, політик, екс-міністр-фінансів та голова партії Еш Атід Яір Лапід.

Донор після смерті

Помер Перес після того, як два тижні тому пережив інсульт. Після смерті він став донором органів для трансплантації.

Екс-президент завчасно підписав картку донора в орагнізації "Adi", яка координує волонтерів для трансплантації органів у ізраїльських клініках. За його бажанням, для пересадки заберуть роговицю його ока. Перес урочисто підписав картку донора в присутності 250 людей, які живуть із пересадженими органами.