Все, що потрібно знати про Нобелівську премію 2016

Програмування клітин на самоочищення

Премію з медицини отримав японський мікробіолог Ешінорі Осумі за дослідження механізмів аутофагії. 

Аутофагія - процес, при якому клітина самопоїдає себе. Аутофагія має важливу функцію - клітина позбавляється від пошкоджених білків і органел. Таким чином клітина так само поповнює нестачу поживних речовин для підтримки своєї життєдіяльності.

Лауреат проводив дослідження на пекарських дріжджах, для визначення ген, відповідальних за аутофагію. У слідстві проведених експериментів вчений виявив десяток ген, що відповідають за процеси аутофагії. Якщо деактивувати ці гени, то клітина втратити здатність до самознищення. Подібні механізми присутні і в людському тілі.

Сам процес аутофагії виглядає так: клітинна мембрана ізолює всякі пошкоджені частини клітини, утворюючи тим самим аутофагосому, яка надалі зливається з лизосомою - своєрідним клітинним "шлунком", де зібрані пошкоджені органели і білки починають засвоюватися.

Процес аутофагії

Важливість цього відкриття полягає в тому, що в майбутньому можна буде програмувати клітини, у яких збився процес аутофагії. Таким чином можна буде боротися з раком, хворобою Альцгеймера, Паркінсона, очищаючи організм від шкідливих клітин.

Наномобіль вже виїхав!

П'ятого вересня були названі лауреати Нобелівської премії з хімії. Премію отримають Жан-Пер'є Саваж (Франція), сер Дж. Фрейзер Стоддарт (США) і Бернард Л. Ферінга (Нідерланди). Всі троє розділять вісім мільйонів шведських крон (приблизно 931 тисячу доларів), за розробку і синтез молекулярних машин.

Простіше кажучи, вчені придумали найменші у світі керовані машинки, розміри яких поступаються розмірам волосини в тисячу разів. Крихітні важелі, штучні м'язи і мікроскопічний двигун - все це є частиною молекулярної машини. Подібні винаходи допоможуть доставляти необхідні ліки до пошкоджених органів людини, без необхідності хірургічного втручання.

Месьє Саваж вніс свій перший внесок в дослідження ще в 1983 році, з'єднавши в ланцюг дві кільцеві молекули, чим викликав появу нової молекули під назвою catenan (від лат.-ланцюг). Механічно переплетені кільця Катена можуть пересуватися відносно один одного, не перериваючи зв'язку. Більш того, трохи пізніше при додаванні енергії Саваж навчився контролювати пересування кілець.

Другою людиною, котра зробила свій внесок у винаході нано-механізмів, був американський вчений Джеймс Фрейзер Стоддарт, який в 1991 році шляхом нагрівання нанизав циклічну молекулу (що складається з декількох молекул), з лінійною молекулою. Цей клас з'єднання було названо ротаксанов.

Бернард Ферінга був першою людиною, який створив молекулярний двигун. Завдяки попереднім розробкам своїх колег, в 1999 році він домігся контролю лопатей молекулярного гвинта і змусив їх обертатися. Ця розробка допомогла втілити в життя двигун для справжньої наномашини.

Дивні матерії, Флетландія і пончики

Четвертого жовтня Шведська Королівська академія наук прийняла рішення нагородити Девіда Таулеса з Вашингтонського університету, Дункана Холдейна з Прінстонського університету і Майкла Костерлітца з Брауновського університету за теоретичні відкриття топологічних фазових переходів і топологічних фаз речовини.

Топологія - описує незмінні в своєму стані властивості при деформації об'єкта. Сама по собі топологія - наука не з легких, і пояснити її завдання досить важке.

Наприклад, пончик і дірявий носок в контексті топології не мають ніякої різниці, так як їх незмінною властивістю є наявність однієї дірки, в той час як книга і пончик належатимуть до різних категорій через ту ж горезвісну дірку. Можна надати книзі форму пончика, проткнувши її посередині.

Так ось вчені досліджували явище, яке виходить при застосуванні сили в перетворенні книги в пончик. Перетворити книгу в пончик значить змінити топологію об'єкта, а наявність нової властивості матерії називається вихором, над чим і проводили свої дослідження лауреати.

Ступенева зміна топології і властивостей матеріалів

Вся матерія регулюється законами квантової фізики. Гази, рідини і тверді речовини є звичайним станом матерії, в яких вкрай складно спостерігати квантові ефекти через складність візуалізації мікросвіту.

Але от якщо застосувати до матерії температуру близьку до нуля (-273 градуси за Цельсієм), або, навпаки, якусь високу температуру, то квантові ефекти стають видимими.

При застосуванні до предмету високої температури у нього з'являється "вихор", при застосуванні до цього ж предмету низької температури його перший вихор не тільки не зникне, але і обзаведеться своїм двійником-вихором з повністю протилежними властивостями.

Оскільки подібна пара компенсує енергію один одного, то фазовий перехід матерії відбувається при поділі цієї пари, який можна досягти шляхом повторного нагрівання матерії.

Топологічний фазовий перехід

Всі ці дослідження були проведені в двовимірному світі або, як найчастіше його жартівливо називають - "Флетландія", де матерія може приймати "дивний" стан і форми.

Природно, що вчені не вивчали перетворення книги в дірявий носок, а використовували передові математичні методи, щоб вивчити такі форми матерії як надпровідник (повна відсутність опору електрики), суперрідина (рідина, здатна текти крізь, наприклад, скло або по напряму вгору).

Фізики продовжують пошук нових форм матерії, які в подальшому можна буде застосувати в електроніці.

Світ чи поразка?

Примітно, що в цьому році на Премію миру було номіновано рекордну кількість кандидатів, а саме - 376. Серед них 228 кандидатів - індивідуальні номінанти, і 148 номінованих компаній. Премія миру- єдина Нобелівська премія, в якій можуть брати участь як окремі особи, так і громадські установи. Премія Миру вручається не на території Швеції, а на території Норвегії.

Сьомого жовтня премію отримав колумбійський президент Хуан Мануель Сантос за припинення 50-річної війни з ліворадикальним угрупованням ФАРК (Революційні збройні сили Колумбії).

Здавалося б, країна втомилася від такого тривалого протистояння, яке забрало багато життів колумбійців, але несподівано Сантос зустрічає опір з боку деяких членів уряду, а також народу. Небажання співпрацювати з бойовиками пересилило навіть багаторічну втому від війни. Опоненти вимагають кримінального покарання членів ФАРК.

Але як вважає Норвезький Нобелівський комітет, навіть якщо інші не хочуть миру, не означає, що мир не буде досягнутий. Подібною нагородою комітет висловлює підтримку колумбійському президенту.

За договором про перемир'я, ФАРК віддає свої активи на виплату компенсації жертвам протистояння, а також більше не веде збройну боротьбу, і стає політичною партією.

Теорія за контрактом

Премія з економічних наук була заснована в 1969 році Шведським банком. Ця премія найбільше піддається критиці послідовниками нобелівського руху через рішення приєднати її до інших нобелівських номінацій.

Проте 10 жовтня були названі лауреати Нобелівської премії з економіки. Приз цього року отримають Олівер Харт з Гарвардського університету і Бенгт Хольмстрьом з Массачусетського технологічного інституту за внесок в теорію контрактів.

У своїй праці вченні торкнулися безлічі аспектів. Наприклад, хто з учасників контракту більше поінформований і підготовлений до ризиків? Якщо людина застрахула свій автомобіль, це дозволяє їй вести себе більш безвідповідально.

Конфлікт, який виникає, і напруга між страховкою і відшкодуванням збитку пояснюється двома факторами: якби кожен був гранично уважним і відповідальним, то недовіра з боку страхових агентів зникла. І  якби страхові агенти могли щомиті спостерігати за діями застрахованого, вони могли б особисто обирати, що компенсувати, а що було спровоковано самою застрахованою особою спеціально.

Даний тип не довірчих відносин існує не тільки в страхових історіях, але і на робочому місці в майже кожному офісі. Роботодавцю краще закріпити заробітну плату за продуктивність співробітника (премії, бонуси), щоб мотивувати його, тоді як співробітнику краще отримувати фіксовану зарплату.

Система заохочувального контракту полягає в тому, що чим менше можна простежити за використаними діями співробітника, тим менше його заробітна плата повинна залежати від його продуктивності.

Неповні контракти так само є частиною дослідження. За цим дослідженням виходить, що найчастіше сторони, що укладають контракт, знаходяться в асиметричному інформаційному просторі, а також не можуть врахувати всіх випадкових ситуацій.

В такому випадку обговорюється, хто зі сторін матиме право вирішувати, які саме дії виконувати в тій чи іншій випадковій ситуації. Відповідно, сторона з більш сильним правом голосу буде охочіше вкладати свій капітал, тоді як для другої сторони мотивація на вкладення буде вкрай мала.

У своїй праці лауреати торкнулися майнових прав. Наприклад, при винаході нового продукту, кому має належати право на продукцію, а кому на канал збуту. Вчені так відповіли на це питання: в разі, якщо винахід є дією або послугою, то в такому випадку краще, щоб всі права власності, пов'язані з цим продуктом, належали одній компанії. Так новатор зможе убезпечити себе від втрати своїх вкладених ресурсів.

Фінансові контракти мають досить схожу структуру з теорією неповних контрактів. У ситуації, коли топ-менеджер вирішує самостійно підвищити собі продуктивність шляхом придбання компанії (буду сам на себе працювати), але у нього не вистачає коштів, в таких випадках майбутній підприємець звертається до інвестора.

Інвесторам виплачується фіксована сума кожен певний період, і вони не втручаються до тих пір, поки компанія приносить гроші. Як тільки компанія припиняє приносити прибуток, інвестори мають право продати всі активи, щоб повернути свої вкладення назад. Банківське кредитування працює саме таким чином, і лауреати в своїй теорії контрактів пояснюють принципи і причини такої роботи.

В умовах України необхідність такого дослідження зрозуміти складно, оскільки в повсякденному житті український громадянин дуже рідко стикається з контрактами. Але в інших країнах держава переходить до контрактного суспільства, що означає підміну законів контрактами.

Вчені детально вивчили всілякі пастки, тонкощі і негласні правила при укладанні контрактів. Дослідження торкнулося всього функціонування юридичної особи та взаємодії її з іншими об'єктами. Праця вчених є важливим доповнення до теорії організації (наука, що вивчає процеси формальних організації та їх взаємодію з навколишнім середовищем) і в подальшому буде застосовуватися як у кадровій політиці, так і при фінансовому аналізі компанії.