Молоді очі Богдана Гаврилишина
Богдан Гаврилишин повірив в майбутнє України буквально з самого першого дня після проголошення її незалежності - і вірив завжди, не сумніваючись і не розчаровуючись
Останнього разу я зустрічав Богдана Гаврилишина буквально кілька днів тому, на одному з численних заходів, які він незмінно відвідував. Про його вік нагадував хіба що 90-річний ювілей, який він збирався відзначати.
Тому що справжній вік людини - це, звичайно ж, його очі. А вони у Богдана Гаврилишина були молодими. Він був одним з тих людей, хто повірив в майбутнє України буквально з самого першого дня після проголошення її незалежності - і вірив завжди, не сумніваючись і не розчаровуючись. Вірив не словами, а справами і грошима.
Що, власне, є найголовнішим для будівництва справжньої держави - реальні справи і готовність вкладати кошти в підприємство, яке може здатися багатьом сучасникам приреченим. Саме тому, що серед нас завжди були такі люди, як Богдан Гаврилишин, Україна і не була приречена.
Можна, звичайно, написати, що він був мрійником і романтиком - і це буде правдою. Він дійсно вражав цією своєю здатністю вірити в майбутнє і захоплюватися навіть маленькому нашому досягненню. Але для мене найголовнішим було те, що він не боявся перевтілювати свої мрії і надії в конкретні ініціативи.
Що він працював, не втомлюючись, до самого свого останнього дня. Що його довге життя заради України і в Україні тепер можна з повним правом назвати українським століттям.
- Актуальне
- Важливе