Чому "європейське CNN" перетворюється на голос Кремля

Днями близько 50 журналістів телеканалу Euronews провели попереджувальний страйк, вимагаючи в керівництва не закривати українську, перську та арабську редакції. Сайт EurActiv пише з посиланням на одного з журналістів, що після приходу нових інвесторів їм заборонили критикувати Туреччину та Росію. А проведене інтернет опитування серед працівників компанії показало, що з-поміж 291 працівника керівництву не довіряє 205.

Поки що керівництво компанії намагається заговорити проблему і все йде до того, що мовник, який частково фінансується напряму Євросоюзом (у 2016 році Єврокомісія виділила 25 млн євро) перетвориться на лояльне путінському режиму ЗМІ. Тобто ЄС буде фактично фінансувати пропаганду, спрямовану проти нього ж.

Удар по українській службі

Телеканал Euronews з'явився на світ у 1993 році як європейська відповідь CNN та BBC. Плани скоротити українську та ще кілька служб виникли після того, як у компанії з'явились нові інвестори. Невідомо, чого більше в цьому рішенні - російських інтриг чи намагань "оптимізувати витрати" через фінансову кризу, яку переживає телеканал.

"Звісно, можна говорити що Euronews є приватна компанія, проте 28% фінансування вона отримує від ЄС. Тому саме ЄС має перевірити як саме витрачаються чи кошти і чи рішення про закриття української редакції не є дискримінаційним стосовно української редакції", - прокоментував страйк народний депутат Володимир Ар'єв. Він також опублікував відкритого листа страйкарів.

У ньому вони пишуть, що українська служба - єдина, яка скорочується повністю. Це загалом 17 журналістів. За їхніми словами, подія політично важлива, оскільки може бути порушений баланс висвітлення подій під час конфлікту між Україною та Росією. Водночас російська редакція лишається однією з пріоритетних. За деякими даними навіть планується її розширення.

Вперше про скорочення української редакції заговорили у квітні 2016 року. У російської служби були на той час п'ять вільних вакансій, але віддати їх українцям не дозволили. За словами журналістів, це прямий наказ з Москви.

Офіційно ж їм спочатку пояснили, що вони на недостатньому рівні володіють російською мовою та не мають необхідного культурного і освітнього багажу. Після скандалу керівництво телеканалу змінило риторику та почало говорити, що "подумає". Втім, сподіватись на вакансії в російській службі їм не варто.

Одна з причин скорочення - відсутність фінансування української служби з боку Києва. Причин на це кілька.

Гроші Фірташа

Взагалі історія з появою української служби Euronews сповнена протиріч. Її з помпою запускали в 2011 році за участі Валіда Арфуша, який тоді обіймав посаду заступника гендиректора Національної телекомпанії України (НТКУ). У червні 2013 року Арфуш, який ніколи не робив секрету зі своїх симпатій до Партії регіонів та особисто Януковича, став керівником з питань розвитку телеканалу Euronews у країнах СНД. Після Революції гідності Арфуш та "регіонали" втратили вплив на Euronews.

екс-заступник директора НТКУ Валід Арфуш, екс-президент Віктор Янукович, голова наглядової ради Euronews П'єр Луїджі Малесані та гендиректор Euronews Міхаель Петерс. Київ, жовтень, 2011 рік. Фото: wikimedia.org

У серпні 2014 року Україна "забанила" російськомовну версію Euronews. Моніторинг Нацради з питань телебачення і радіомовлення виявив, що російська редакція спотворювала факти в своїх сюжетах, розповсюджувала дезінформацію та використовувала такі словосполучення як "народное ополчение" та "карательная операция".

Українська версія припинила транслюватися через те, що НТКУ відмовилось від ліцензії. Причиною назвали астрономічну ціну, про яку домовився ще уряд Азарова (5,5 млн євро) та величезний борг, який накопичило попереднє керівництво (10,8 млн євро).

У 2015 році українську службу купила компанія Дмитра Фірташа та Сергія Льовочкіна Inter Media Group. Вони планували навіть розширити її, додавши до команди з 20 людей в Ліоні ще й команду в Києві, яка б готувала новини з України. Транслювати канал планувалося з того ж приміщення на вулиці Дмитрівській, звідки транслюється телеканал "Інтер". Неважко уявити, якими були б сюжети українського Euronews про Україну для іноземної аудиторії.

Втім, справи не пішли, компанія Фірташа контракт розірвала і посилаючись на відсутність коштів українську редакцію тепер закривають взагалі.

Гроші Кремля

Москва в особі ВДТРК є одним з інвесторів телеканалу. Кошти здебільшого вкладаються саме в російську редакцію. Фінансувати Euronews Росія почала у 2004 році, придбавши 17% акцій телеканалу. Загалом у Euronews спочатку був 21 акціонер, переважно державні та громадські мовники країн ЄС. Але пошук нових джерел фінансування призвів до залучення в якості інвесторів країн з неоднозначною репутацією. Тож в результаті Росія дуже скоро увійшла до четвірки найбільших власників - разом із France Televisions, італійською RAI та турецькою TRT.

Участь у комплексному фінансуванні давала доступ до вагомого важеля впливу на суспільну думку в ЄС. Ще й за рахунок грошей тих же самих європейців - Єврокомісія та Європарламент виділяли телеканалу десь три чверті фінансування.

Цікаво, що спікер МЗС РФ Марія Захарова кілька разів дорікала англомовній версії телеканалу за "викривлення" новин та ставила за приклад російськомовну версію. Йшлося, зокрема, про сюжет до річниці депортації кримських татар. Хоча це цілком могла бути й операція з прикриття, аби в сторонніх спостерігачів не виникало підозри, що за телеканалом в усіх його версіях стирчать вуха Москви.

Єгипетсько-американський акорд

Зараз головний акціонер Euronews - єгипетський олігарх Нагіб Савіріс. Йому належить 53% акцій телеканалу. Окрім нього, зараз йдуть переговори щодо входження в число інвесторів американського телеканалу NBC News. Вони хочуть придбати від 15 до 30% акцій. Втім, плани перебудови каналу навіть з приходом американців не передбачають збереження української версії.

Один із журналістів у коментарях EurActiv зазначив, що телеканал, який отримує значні вливання від європейських інституцій, дестабілізувався після приходу іноземних інвесторів та перетворився на "погане CNN". А росіяни, на його думку, отримують все більший вплив.