Політичний шторм у Польщі: хто, чому і навіщо

На вихідних у Варшаві під польським парламентом та адміністрацією президента зібрався натовп людей. Вони скандували "Воля! Рівність! Демократія!". Паралельно масові акції влаштували прибічники партії влади "Право і справедливість" (ПіС). Вони скандували "Вільна Польща". На обох заходах майоріли польські прапори, і людині, далекій від польських реалій, напевно, було б важко розрізнити, де мітингує опозиція, а де влада.

Російські медіа взялися активно висвітлювати події та називають їх Польським майданом. Та чи є це так насправді? В українському сегменті Facebook вже пролунала думка, що ці події їм більше нагадують акції "Україна без Кучми", які відбувалися в Києві взимку в 2000-2001 роках. Деякі паралелі справді можна провести: головні скандали розгортаються в парламенті, а потім випліскуються на вулиці.

Що стало причиною протестів

У п'ятницю, 17 грудня, польський Сейм (парламент) розглядав кілька важливих законопроектів, зокрема й проект державного бюджету на 2017 рік. Також було ухвалено резонансний закон про позбавлення пенсійних пільг працівників спеціальних служб, які працювали в часи, коли Польща ще входила до соцтабору.

Приводом для протестів опозиції стало інше, а саме опублікований ще в середу, 14 грудня, проект змін правил роботи ЗМІ в Сеймі. З погляду влади, їх давно пора врегулювати, бо журналісти не мають спеціального приміщення для роботи, перехоплюють депутатів на сходах і навіть пишуть інтерв'ю біля дверей туалетів.

У проекті зазначено, що на парламентську галерею для преси будуть пускати лише по два журналіста від кожного ЗМІ. Зокрема, медійників обурює запланована заборона знімати депутатів під час порушення правил, наприклад, голосування ть за відсутнього колегу.

Опозиція називає заплановані зміни наступом на демократію. Партія влади на закиди відповідає, що протести проти змін до правил роботи журналістів - це лише прикриття, і насправді опозиційна "Громадянська платформа" намагається набрати собі очок, спричинивши в країні кризу. Також опозиції закидають прагнення зберегти пенсії колишнім працівникам спецслужб.

Як почалися протести

Активна фаза протестів розпочалася у п'ятницю після намагання виступити з трибуни Сейму депутата опозиційної "Громадянської платформи" Міхала Щерби. Він вийшов з листочком А4, на якому було написано "Вільні медіа в Сеймі". Президент Сейму Марек Кучінскі вимкнув йому мікрофон та позбавив права участі в засіданні за порушення регламенту.

Після цього однопартійці Щерби негайно заблокували трибуну. Депутати від ПіС, які мають у парламенті більшість, відповіли тим, що перебралися в іншу залу та проголосували там за бюджет. Опозиція називає це незаконним. Вона заявляє, що під час голосування в іншій залі не було кворуму, депутатів "Громадської платформи" не пустила на засідання охорона Сейму.

У цей час під будівлею парламенту вже зібрався натовп з кількох тисяч людей - прихильників "платформи", які блокували виходи з будівлі. Президенту сейму, прем'єр-міністру Беаті Шидло та лідеру ПіС Ярославу Качинському вдалося залишити приміщення лише після того, як дорогу їм розблокувала поліція.

Продовження протестів та реакція влади

У суботу акцію протесту продовжувалась і перед Сеймом, і перед палацом президента. Прем'єр-міністр Беата Шидло виступила із телезверненням, в якому розкритикувала опозицію.

Ситуацію у письмовій формі прокоментував президент Анджей Дуда - його слова наводять польські ЗМІ. Він сказав, що розуміє зусилля президента Сейму Кучінського, який намагається зробити так, аби і парламентарі, і журналісти мали комфортні умови праці. Також він сказав, що розуміє критику з боку засобів масової інформації.

"Як голова держави я готовий до посередництва в цій справі", - наголосив Дуда.

У суботу в Вроцлаві виступив президент Європейської Ради Дональд Туск. Планувалося, що його виступ буде присвячений культурі, проте йому довелося змінити предмет розмови.

Оскільки Туск - колишній прем'єр-міністр від партії "Громадянської платформи", не дивно, що загалом його виступ був дещо критичним на адресу влади.

Третій день протестів

У неділю протести продовжились, додалась ще одна локація - Конституційний суд. Ця інституція також зазнала змін, запроваджених ПіС.

Зокрема, нова реформа позбавила суддів права визнавати президента недієздатним, дозволила парламенту усувати суддів з посад, вимагає, аби для ухвалення рішення голосувало "за" дві третини суддів, раніше ж досить було простої більшості. На думку Венеціанської комісії, через ці зміни конституційний суд втратить ледь не більшість своїх повноважень із нагляду за урядом та парламентом.

Увечері 18 грудня невелика акція протесту відбулася поблизу Вавеля - королівського палацу в Кракові. Ярослав Качинський прибув туди вклонитися могилі свого брата. Його автомобіль демонстранти намагались заблокувати, але їм завадила поліція.

Також у неділю на мітинги вийшли і прихильники ПіС. "Те, що трапилося у парламенті, є нагнітанням негативних емоцій, аби знищити польську демократію, а ми цього не дозволимо", - заявив під час акції віце-прем’єр-міністр та міністр культури Пьотр Глінський.

Що буде далі

Зараз ситуацію намагається вирішити президент Анджей Дуда. У неділю він зустрівся з лідерами опозиції. У понеділок має зустріч з президентом Сейму та головою ПіС Ярославом Качинським. Нагадаємо, Дуда є висуванцем саме цієї партії. ПіС зараз має не лише свого президента й уряд, але й більшість у парламенті. Також партія змінила правила ухвалення рішень Конституційним судом, що викликало критику з боку Єврокомісії.

Опозиція заявляє, що вимагає скасування всіх голосувань, які відбувалися в іншій залі. Дуда звернувся за роз'ясненням юристів з цього приводу, розповів його прес-секретар. У залежності від їхніх висновків, він ухвалюватиме рішення - ветувати проект бюджету-2017 чи ні.

Опозиціонери обіцяють блокувати трибуну щонайменше до вівторка. Події, що розгорнулись у вихідні - далеко не перша акція протесту, яку влаштовує "Громадська платформа", її прихильники та загалом опоненти влади.

Раніше були демонстрації проти намірів влади зробити більш жорсткими правила абортів, змінити склад Конституційного суду тощо. Була демонстрація опозиції 13 грудня, в день святкування 35-ї річниці скасування закону про смертну кару. Проте кризи такого масштабу, коли блокується трибуна, не траплялося з осені 2015 року, коли ПіС взяв владу.

Чим скінчиться ця історія, достеменно невідомо. Звісно, це не Майдан. Дуда, Шидло та Качинський у жодному разі не мають нічого спільного з Януковичем та регіоналами.

Що точно показали події, так це те, що польське суспільство сильно поляризоване. Почалося це не сьогодні, й триває вже не один рік. Можна сміливо прогнозувати, що це не останні протести, які ми бачимо в Польщі.

Чого точно не варто робити українцям в цій ситуації, особливо журналістам та політикам - так це підтримувати однозначно якусь зі сторін. По обидві сторони барикад знаходяться наші друзі, які надають нам підтримку на міжнародній арені. Тож навіщо їх втрачати?