Юрій Тандіт: Ми готові до будь-яких компромісів, щоб звільнити наших хлопців з полону

До призначення на посаду радника голови СБУ про Юрія Тандіта відомо небагато. Займався кризовим менеджментом. Цікавився конфліктологією. Консультував політиків. Став відомим наприкінці 2014 року як переговорник щодо обміну українських бійців, які потрапили в полон на окупованій території сходу України. В одному з інтерв’ю Юрій Тандіт казав, що має шість рідних дітей, а тих, хто знаходиться в полоні, назвав "синами".

Юрій Тандіт - людина релігійна. Каже, одного разу ікона врятувала його від кулі снайпера, коли йшов на блокпост казаків за полоненими, а ті не були попереджені про його візит. Снайпер не вистрілив тільки тому, що розгледів у руках Тандіта ікону. Цю ікону подарував нинішній глава УПЦ Московського патріархату Онуфрій.

У 2015 радник голови СБУ мав аудієнцію з Папою Римським Франциском та подарував йому ту саму православну ікону, яка врятувала переговорнику життя. А перед цим Юрій Тандіт мав зустріч з патріархом Кирилом у Москві на урочистому богослужінні з нагоди шостої річниці зведення Гундяєва на престол. Просив у нього допомогу у звільненні Надії Савченко, а до столу подарував пляшку української горілки та коробку цукерок "Рошен" із зображенням Києво-Печерської лаври.

Не обійшлося без скандалів. Олег Котенко, керівник волонтерської групи "Патріот", яка також займалася обміном полонених, звинуватив Юрія Тандіта в обміні заручників за гроші. В інтернет-виданнях є інформація, що саме тоді самого Котенка звинуватили у шахрайстві щодо родичів полонених українців. І щодо нього та декількох його партнерів, зокрема Олександра Золотаренка, було розпочато провадження СБУ.

Юрій Тандіт не любить називати себе працівником СБУ і наполягає, що він лише волонтер. Він завжди обережний у висловлюваннях та коментарях. І завжди підкреслює, кожне його слово можуть використати проти нього під час перемовин.

Отже, Ви займаєтесь обміном заручників уже з 2014 року. Зараз Ви займаєтесь цим у рамках Мінського формату. Що не так? Чому пригальмувалося?

Перше. Мене дуже зворушило, що ви показали. Можу сказати, що я пишаюся, що працюю в Службі безпеки України. Друге - історія з Олегом, волонтером, який очолює фонд "Патріот". Ми останнім часом з ним часто стали зустрічатися, немає ніяких претензій один до одного.

Ви помирились? А що це тоді було?

Знаєте, була активна фаза АТО, йшла війна, і коли "Ліс рубають- тріски летять". Тобто багато було всього, і треба було від цвілі зерна звільняти, очищати їх, і справді в фонді "Патріот", крім Олега, були люди, які, на жаль, виявилися не чистими на руку, і ми про це говорили.

А хто це?

Одного з них назвали в цій програмі. Людина, яку затримали представники поліції Міністерства внутрішніх справ. Я не знаю, як ідуть далі по ній справи, але у нас була дійсно конкретна інформація, пов'язана з тим, що вона скоювала злочини проти цих людей. Ми ж можемо відкрито говорити про це. Ніколи не спокушалися питаннями, пов'язаними з будь-якими відносинами: або це бартер, або це гроші. Завжди домовлялися.

У нас були унікальні обміни, коли нам вдавалося за одного забрати шістьох, вісьмох. Був випадок, коли ми забрали відразу за одного двадцять чоловік. Це все завдяки нашим домовленостям, в тому числі унікальній можливості правильно вести переговори. Нам, звичайно ж, і тоді допомагала Служба безпеки України, і я хочу назвати тих людей, хто допомагав. Це Василь Грицак, тоді він був главою АТЦ, це Віталій Лавенко, який був заступником глави Служби безпеки, який безпосередньо сам навіть іноді спілкувався з близькими, і багато інших безіменних героїв, тих, хто нам допомагав і хто зараз допомагає. Це і нинішні працівники, які вже отримали в Службі безпеки відповідальні посади. Олег Козловський, Маліков і Вітя Трепак, я можу цілу програму називати імена тих героїв, тих хлопців, які завжди допомагали мені.

Але ви вже згадали, що є проти людини кримінальна справа стосовно того, що він намагався заробити, грубо кажучи, на обміні полоненими. Я так розумію, це не єдина така кримінальна справа.

Ви знаєте, у нас був унікальний випадок, коли один колишній народний депутат узяв 50 тисяч доларів.

Ви, мабуть, про Ржавського (Олександр Ржавський, нардеп 3-го скликання) говорите зараз.

Так, на жаль, який спокусився. У мене з ним було багато зустрічей.

А взагалі багато таких випадків, чи це можна складати на пальцях однієї руки?

Знаєте, завжди є добро і зло. Це зло часто входить в ситуацію і намагається підміняти поняття. Люди, які скоювали злочини, вони їх робили і будуть робити. Коли мова йде про порятунок душ людських, порятунок людей, то навіть в цій ситуації входять покидьки, які використовують страждання близьких.

Я сподіваюсь, що все-таки проти них порушують кримінальні справи?

Так, багато було кримінальних проваджень. У мене були унікальні випадки.

Хоч одна вона доведена хоча б до суду або початку розгляду?

Знаєте, Служба безпеки передавала ці справи. По тому ж Ржавському гроші були повернуті. У тому числі завдяки активній позиції безпосередньо Діми Кулеша, це легендарна сімка, за яку і давали ті гроші. Ми недавно коли з ним спілкувалися, він казав, що один з підрозділів МВС веде досі цю кримінальну справу. Ось я сподіваюся, що по інших випадках точно так само справи б розкручувалися.

Були унікальні історії, коли, наприклад, зі Львівської області мені дзвонив чоловік, він був братом зниклого безвісти і розказував мені про все, як дзвонив йому брат, брат в лапках, і «брат» з ним розмовляв, але не своїм голосом і говорив російською мовою, і я намагався йому пояснити, що це не брат.

Але саме в цих ситуаціях в стані афекту, в стражданнях люди готові чіплятися за будь-яку ниточку, і ми не можемо їх за це засуджувати. Ми повинні робити все, щоб були врятовані всі.

Ну, от наче зараз є проблеми з обміном полоненими, я так розумію, зараз є певний такий ступор, і ми напередодні програми поговорили з деякими родичами людей військовослужбовців, які були захоплені ще 16 лютого 2015 року. У них дійсно такий стан важкий, безпорадний до певної міри. Це коли ти спостерігаєш і півроку навіть немає зв’язку. Що відбувається, чому немає навіть зв’язку, як Ви це поясните?

На жаль, цю тему заполітизували. Служба безпеки України не може по різних лініях проводити безпосередньо переговори. Хоча Василь Грицак, голова Служби безпеки України, виступив з дуже важливими ініціативами на зустрічі в Краматорську ради церков. Ми запропонували навіть варіант, коли за кожного нашого героя держава даватиме трьох людей, які скоювали злочини.

І що Ви почули у відповідь?

Я поясню трохи ширше. Це дуже важливо. Більш того, в Мінську ми запропонували навіть варіант: один до чотирьох. Поки не виконується шостий пункт звільнення за схемою «всіх на всіх», а це не виконується, тому що нам постійно передають так звані списки, але це некоректні списки.

Коли списки і з Донецька, і з Луганська накладаються один на один. З одного боку, передають, припустімо, трохи більше 600 чоловік в списках. З іншого - трохи більше 400. І це накладається, і ми бачимо, що це списки змішані. Там є повторювані імена. Є люди, які не мають відношення до АТО. Є люди, які, наприклад, вже давним-давно сидять у тюрмах. Є один там рецидивіст, який сидить в одній з установ в одній із західних областей або чоловік, який, скажімо так, був злісним неплатником аліментів і його підводять до цього списку.

Поки політики обговорюють ці списки, Служба безпеки запропонувала такі варіанти. Ми готові, більше того, ми кажемо про те, що важливіше: звільняти хлопців чи обговорювати списки. Для нас важливіше звільняти хлопців. Більше того, ми зараз говоримо про зазначених сорок сім наших хлопців. Зараз говорять про цифру 57.

Ми знаємо місця 57 осіб, де вони там знаходяться в Донецьку і в Луганську. Ми говоримо, що ми можемо зробити все, щоб були звільнені ці 50 осіб. Ми готові, скажімо так, організувати процес, щоб передали туди 228 людей. Що є якраз по схемі «один до чотирьох». Але ми готові в рамках закону.

А хто саме політизує? Хто наполягає на обговоренні «всіх на всіх»? І тільки в рамках списків.

Я повинен вивіряти кожне слово і можу сказати, що Служба безпеки України робить справу по совісті. Зараз доля наших хлопців в руках політиків. І однієї найголовнішої людини, яка фактично сидить за кремлівськими стінами і яка грається долями наших хлопців. Україна зі свого боку робить все, щоб хлопці були звільнені. Більше того, зрозумійте, ми все одно не зупинимося, і навіть з нами якщо будуть намагатися говорити з позиції сили, ми все одно будемо продумувати варіанти звільнення хлопців.

Більше того, ще додам, що фактично ми готові до будь-яких компромісів. Тільки щоб звільнити наших хлопців. І ми вже зробили все, щоб ця людина, яка приймає рішення і яка сидить в Кремлі, зрозуміла, що невиконання шостого пункту загрожує руйнування його держави, бо нівелюється його позиція, імідж. Вже і міжнародна громадськість, представники Тристоронньої контактної групи кажуть про те, що давайте щось робити. Давайте йти далі.

І ми спілкувалися з Тоні Фришем, який очолює так звану гуманітарну підгрупу. І коли він почув ініціативу СБУ з приводу такої схеми, він був дуже радий, щиро радий. Я закликав лише в Мінську, щоб представники Російської Федерації прокинулися і почали вже думати про долю цих людей, тому що ми турбуємося про долю наших 108 героїв, які вважаються заручниками, які незаконно утримуються в Донецьку і Луганську.

Але є і люди, які скоювали злочини проти цілісності України і ототожнюють себе з цими так званими республіками ОРДЛО. І ми готові в рамках чинного закону передавати їх туди. І вони там цього не розуміють. Тобто їм байдужа доля цих людей. Адже ми звільняємо не тільки 57, а ми звільняємо 228 осіб. У них є теж сім'ї, близькі, ті, хто переживає, але їм затикають роти. 

Знаєте, для Росії взагалі оці всі ігри із заручниками - це дуже така звична і зручна штука, якою вони займалися ще за часів Чеченської війни. І таке є враження, що Україна насправді втрапила в пастку - в цю історію. І питання: як з цієї пастки вийти? Тому що нам запропонували для переговорів ніби як з нашого боку людину, Медведчука в даному випадку, який по факту не є представником української точки зору.

Знаєте, я маю відношення до цього процесу безпосередньо. Я повинен бути делікатним і вивіряти кожне слово. Не заради якихось людських амбіцій, а заради порятунку хлопців. Але скажу те, що можу сказати. Що ми закликаємо тих, хто приймає рішення, до того, що ми готові йти далі. І ми просимо більше повноважень. Служба безпеки України має досвід проведення таких переговорів.

Тобто ви хочете вивести Медведчука взагалі з цього процесу?

Ні, я не кажу цього. Я кажу тільки, що ми готові взяти на себе повну відповідальність проведення переговорів.

Чиє це має бути рішення?

Ну, це не моє рішення.

Чи відкриває Служба безпеки України кримінальні впровадження і скільки цих проваджень стосовно захоплення наших людей?

Так, не тільки за такими епізодами, але також і за фактами скоєння злочину проти цілісності і проти безпосередньо людей. Проти людяності за фактами вбивств громадян України. Були факти розстрілів наших хлопців. Навіть був випадок, коли розстрілювали з танка, і, звичайно ж, ми пам'ятаємо про всі такі випадки.

Є одне об'єднане кримінальне провадження, в рамках якого розглядаються такі факти. І ми, звичайно ж, не забудемо і зробимо все, щоб люди, які скоювали злочини проти людяності, проти конкретних осіб, захисників, понесли справедливе покарання.

Коли йдеться про колишніх або нинішніх громадян України, зрозуміло, це може розглядати український суд. Але коли мова йде про громадян інших країн, тобто Російської Федерації, Сербії?

Не має значення. Якщо ці злочини скоювалися на території України, то вони підпадають під наш кримінальний кодекс, і кримінальне провадження відкрито. Ведеться слідство, деякі виробництва передаються в суди.

Є врешті провадження без участі фігурантів?

Можу навести приклад. Скажу по факту. Справа Володимира Старкова або ж справа Александрова–Єрофєєва. Справи, які були доведені до суду. Ми не про все говоримо, але ми займаємося.

Просто це тільки от буквально дві справи, про які всі знають. Скільки їх?

Їх десятки, десятки і десятки. Більш того, за деякими справах проходять не тільки громадяни України, які спокусилися з якоїсь причини і скоювали злочини проти цілісності України, а також громадяни інших держав. 

Враження таке, що зараз оці останні півроку, коли захоплюють постійно якихось нових людей під нові справи, дуже часто це виглядає такими натягнутими якимись історіями. Я маю на увазі на території Російської Федерації, на окупованих територіях Криму.

Чи не є це спробою захопити найбільше заручників наших знову ж таки для оцих всіх ігор? Я розумію, що це звучить так, до певної міри, цинічно, але що насправді відбувається?

Ви знаєте, я вожу з собою завжди одну фотографію, на якій Клих і Карпюк. Двоє наших хлопців, які фактично є одними з перших. Микола Карпюк взагалі потрапив в лапи спецслужб Росії ще 18 березня 2014 року. Це все схоже. Це все туди ж, тому що справа липова, яка була пов'язана з цими нашими хлопцями, які вже в Росії отримали дуже великі терміни, вона не має ніякої основи.

Я якось в цій студії вже говорив про те, що фактично їх звинуватили в злочинах, до яких вони взагалі не мають відношення. Микола Карпюк ніколи не був в Чечні. У ті дні, про які сказано в спраі провадження, за якою його судили, вони засновані на показаннях одного чоловіка, який вчинив особливо тяжкі злочини в Росії. І він давав свідчення. Вдумайтеся. Проти Яценюка, проти Тягнибока, проти Дмитра Яроша, багатьох інших, що не мають відношення до ситуації в Чечні, до війни в Чечні. І коли мав їхати один з відомих наших героїв, лідерів наших рухів націоналістично-патріотичних, поїхав туди Микола Карпюк. Він теж був одним з лідерів. І його затримують на кордоні України і Росії, причому під приводом таким, що нібито йому закинули те, що без дозволу прикордонника відкрив двері в автомобілі.

І наступного дня цей Малофєєв, свідок так званий, дає свідчення вже проти Миколи Карпюка. Не чекали його. Поїхав він. Його не було в цій справі. І про факти, які описують його справу, факти які? Наприклад, говорив те, що нібито в новорічні свята Микола Карпюк був у Грозному і брав участь у бойових діях активних. А він в ці дні був удома з сім'єю. 5 січня він був у брата на дні народження. Він не був у Чечні.

Подібні справи йдуть зараз по нових затриманнях. Затримують людей. Є кілька причин, чому це роблять. Головна причина всіх затримань, які відбуваються на території анексованого Криму, на території тимчасово окупованих районів Донецької та Луганської області, на території Російської Федерації. Основна цільова група - це громадяни Росії.

Чи не пройшла історія з Новоросією, не пройшов цей "рускій мір", все це не пройшло. Це фейки, які розчинилися в небутті, інформаційні операції - вони не відбулися. Чи не принесли вони результату. Чи не вдалося захопити території адміністративних утворень Донецької і Луганської області, не вдалося захопити Запоріжжя, Миколаїв, Херсон і не відбулася ця «Бессарабська республіка». Все це розмазалося, і до Харкова не дійшли.

Так ось вони придумали нову ідею. Вони тепер створюють образ ворога і говорять про те, що «шановні громадяни Росії, росіяни. Україна - це нова фашистська держава. Влада тут нелегітимна. Все, що у ній відбувається, це відбувається не насправді». І вони починають створювати ці страшилки і показувати українців усіх, ніби-то ми всі фашисти. Ми не є фашисти, ми не є фашистська держава, але їм треба лякати.

Тому затримують громадян Росії в Криму, яких нібито звинувачують у тому, що вони як шпигуни діяли на користь законної влади, а насправді всі громадяни України, які живуть в Криму, ризикують своїм життям, тому що в будь-який момент їх можуть затримати, і вони можуть зникнути. І про це потрібно пам'ятати.

Зараз говориться про те, что йде намагання розхитати ситуацію в країні. Говориться про те, что також активізувалися якісь там диверсійні групи. Якщо все це відбувається, чи є люди, власне, затримані по цьому плану «шатун»? «Шатуни» є затримані? Чи є якісь затримані? Що СБУ робить стосовно ДРГ російських чи інших, тобто ви можете нам представити якусь картину? 

Я буду говорити цифрами. За останній проміжок часу було ліквідовано понад 30 диверсійних груп. Ми запобігли понад 300 терористичним актам. Починаючи від так званої Бессарабської республіки, закінчуючи «Харківською».

Фейкові республіки теж намагалися створювати в рамках якраз цієї великої операції, до якої має відношення в тому числі план «Шатун». Я якось брав з собою документи по цій операції, показував, і всі дивувалися, коли на сайтах, які зареєстровані в Російській Федерації, в Москві, ведеться адміністрування цих сайтів, розміщується пряма реклама заходів, які будуть відбуватися в Києві і в інших містах, із закликом виходити. Це для мене лише фактор того, що є війна. В рамках цієї війни є 4 складових - політична, економічна, військова та інформаційна. Використовуються всі способи.

Знаєте, ми не можемо нічого зробити з тим, що вони розміщують у себе на сайтах. Але ми можемо щось зробити з тим, коли оплачується грошима якимись. Люди, які виходять на проплачені мітинги. От скажіть, хоч якісь є справи проти тих, хто організовує проплачені мітинги?

На жаль, це не наша підслідність, але ми в повному контакті з поліцією, з Міністерством внутрішніх справ. Кілька днів тому на цю тему говорив із Зоряном Шкіряком. Він мені розповідав про затримання, які були в тому числі після цих мітингів. Тоді затримували людей, які були в стані наркотичного сп'яніння, скажімо так. Але там було багато і людей, які дійсно постраждали від дій певних фінансових груп.

Але цікаві не вони. Цікаві не ті, хто отримує гроші, а ті, хто роздають ці гроші.

Ми повинні пам'ятати про всіх громадян. Служба безпеки повинна забезпечити цілісність держави і боротися з агресією ззовні. Ми це і робимо. Я сподіваюся, що ми будемо успішно і далі рухатися.