Космічні жахіття. Чим загрожує людству колонізація Марса

Вдивляючись в зоряне небо, складно уявити, що там можуть відбуватися речі, які дійсно лякають. Наприклад, в ранніх космічних місіях брали участь піддослідні тварини, проте не всі місії закінчувалися для них благополучно.

Невідомо, скільки останків звіряток, які не дожили до кінця місії, літає по орбіті Землі, проте радянська собака Лайка і кілька мавп-космонавтів так і не повернулися додому.

Але не тільки тварини не доживали до кінця місій. У 1971 році троє радянських космонавтів загинули під час повернення - лопнув клапан вентиляції. Корабель долетів на автопілоті, але доставив на Землю трупи астронавтів, які до того моменту вже задихнулися. Через невелику помилку в 1971 році відбулася перша смерть людей в космосі.

Минуло понад 40 років, однак фахівці продовжують робити помилки, що ведуть до незворотних наслідків. Так, ракета носій Falcon 9 вибухнула через неполадки в області бака з рідким киснем. Це в черговий раз доводить, що, як і раніше, сучасні фахівці залежать від волі випадку.

Ілон Маск і його репутація

У вересні 2016 року потужний вибух знищив не тільки ракету Falcon 9, а й цінний вантаж вартістю в 200 мільйонів доларів. Новенький супутник Facebook, який компанія SpaceX повинна була доставити на орбіту, розлетівся на друзки разом з ракетою-носієм.

І хоча фінансове становище компанії виявилося під загрозою, репутація Ілона Маска майже не постраждала. Минуло всього півроку після невдачі, і вже 14 січня відбувся комерційний запуск ракети-носія Falcon 9, який доставив на орбіту 10 супутників компанії Iridium. Крім цього, фахівцям SpaceX вдалося успішно посадити перший ступінь ракети на платформу в Тихому Океані.

Вдалий старт Falcon 9

Невтомний Ілон Маск не залишає надії освоїти Марс і, за його прогнозами, до 2024 компанія SpaceX почне свої перші пасажирські рейси. Тобто, через 7 років корабель Dragon з сотнею пасажирів на своєму борту вирушить до Червоній Планеті.

На даний момент сімейство ракет-носіїв Falcon 9 здійснила 27 вдалих стартів з 29, що показує непогану статистику в 90 відсотків успішних запусків. Однак, 29 запусків ще не показник репрезентативності. Тим більше, що 10% невдалих стартів відбулися через невеликі неполадки, які могли статися в будь-який інший запуск. 

Вибухонебезпечний старт

Вибух Челленджера

Звичайно ж, якщо почати старт місій з вибуху, то замість світлого марсіанського майбутнього людство отримає трагедію. Можливе навіть повторення однієї з найстрашніших прецедентів в історії запуску ракет NASA.

У 1986 році відбувся старт багаторазового космічного човника Челленджер, який вже не раз робив орбітальні польоти. Однак цього разу за стартом спостерігало більше людей ніж зазвичай. Вперше в історії на орбіту збиралася вийти звичайна шкільна вчителька, яка виграла політ. Шерон Макколіф планувала вести свої уроки прямо з орбіти Землі.

Команда Челленджера

Шаттл вибухнув на 73 секунді польоту, в результаті вибуху паливного бака. Він розділив шаттл на дві частини. Троє астронавтів, що знаходилися в носовій частині, були якийсь час живі і боролися за своє життя. Результати розслідування показали, що астронавти включили індивідуальну подачу кисню в шоломи, після розгерметизації салону. Однак перебуваючи на висоті 20 кілометрів, астронавтів чекало падіння з подальшим ударом об воду, що не залишило їм шанс на виживання.

А в 1969 році блискавка вдарила двічі в корабель Аполлон-12. На подив, це не вплинуло на політ і місія пройшла успішно.

100 днів посиленої радіації

Колонізація Марса

У разі успішного старту майбутнім марсіанам ще потрібно 100 днів, щоб долетіти до Марса. Вийшовши з атмосфери Землі, міжпланетні мандрівники неминуче зіткнуться з радіаційним поясом Ван Аллена, Сонячними вітрами і радіацією глибокого космосу.

Незважаючи на те, що міжпланетні перельоти людей ще не проводилися, є точні дані щодо радіаційного фону. Марсіанська наукова лабораторія Curiosity має датчик радіації, який невпинно працював весь цей час.

Датчик показав, що під час подорожі до Марса загальний рівень радіації був вище в три рази, ніж на самому Марсі. По дорозі до нових земель, астронавти будуть отримувати по 2 мілізіверти на день. Якщо Маск не помилився в термінах польоту, то до кінця подорожі колонізатори отримають 200 мілізівертів (що рівно в 200 разів перевищує допустиму річну норму). Кожен день на Марсі астронавти будуть отримувати 0,64 мілізіверт.

За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я, річна норма радіації не повинна перевищувати 1 мілізіверт. Саме тому флюорографію (0,4 - 0,7 мілізіверт) не можна робити частіше, ніж раз на рік. А 1000 мілізівертів (або просто 1 зіверт) є порогом гострої променевої хвороби, яку колонізатори отримають через 3 роки після проживання на Марсі.

Крім раку, подібне випромінювання може привести до серцево-судинних захворювань, катаракти, прискорити склеротичні процеси, пошкодити клітини головного мозку і провести ряд генетичних змін організму.

Також незрозуміло, чи зможуть колонізатори мати потомство. Труднощі продовження роду обумовлені не тільки випромінюванням, але і слабкою гравітацією планети. Тому існує ризик отримати недієздатну і вмираючу колонію людей на Марсі.

Гальма відмовили

Хоча інженери SpaceX обіцяють, що їх корабель має необхідні аеродинамічні особливості, щоб здійснити посадку на Марс з точністю до 10 кілометрів, поки що їх слова неможливо перевірити.

При посадці колонізаторів може статися все що завгодно, від незначного зіткнення, до промаху повз планету. І якщо в першому випадку у астронавтів ще є спосіб вижити, то в разі потрапляння повз Марс, корабель так і може продовжувати кружляти поруч з планетою, поки його мешканці не помруть. Адже кількість палива на кораблі розраховане лише на дорогу до Марса.

Випадки помилки в розрахунках при посадці відбувалися не раз. Наприклад, корабель Схід-2 трохи промахнувся з точкою входу в атмосферу і опинився в лісах Сибіру, ​​наповненою вовками і ведмедями.

Повернувшись з орбіти живими, космонавти ризикували бути з'їденими заживо дикими звірами на Землі.
А в 1967 році на космічному кораблі Союз-1 при спробі посадки загинув космонавт Комаров. У нього відмовила парашутна система. Причому останні записи розмови астронавта з пунктом управління показав, що обидві сторони були чудово обізнані про це, що, звичайно, не полегшило долю Комарова.

Міжпланетна цивілізація

Існує ще безліч факторів, які необхідно вирішити майбутнім колонізаторам. Наприклад, розробка закритої екологічної системи, поява магнітного поля і атмосфери планети, захист від піщаних бурь. Вся ця складна робота буде здійснюватися звичайними людьми, здоров'я яких, як психічне, так і фізичне, буде постійно піддаватися атаці незвичного агресивного середовища. Але завдяки роботі таких людей, людство розширить рамки своїх можливостей.