live
Супутник ASTRA-4A 12073 МГц. Поляризація-Н. Символьна швидкість 27500 Ксимв/с. FEC 3/4

Чому новій Україні протипоказаний Ахметов


фото: sputniknews
Мати Ахметова на своєму боці у війні на Донбасі - все одно що козиряти перед дворовими пацанами братом-зеком

Дерінатизація Донбасу

Не так давно в одному з високих кабінетів довелося почути, що, мовляв, це ж добре, що Рінат Ахметов під час війни опинився на нашому боці. І перше, що думаєш: а й справді, добре ж. Якби Ахметов включився по повній програмі в тему Новоросії, нам би довелося туго.

Наступна думка: а чи насправді він на нашому боці? Якби не обмежився «король Донбасу» протестними гудками, якби не став на заваді штурму захопленої сепаратистами ОДА, все б також обернулося інакше. Знатний колись гравець вирішив пропасувати в стрьомній ситуації і подивитися, куди схилиться гра. Може, нині вже й шкодує, що не зробив ставку.

Але у всій цій історії є ще один важливий момент, який завжди має місце, коли мова заходить про, як прийнято казати, суперечливу фігуру Ріната Ахметова. Хоча які там суперечності, один з найбагатших і найвпливовіших людей країни - представник кримінального середовища, і якою кількістю трупів усіяний його шлях до успіху, не знає навіть він сам, бо хто ж рахував.

Всі це знають, він знає, що всі це знають, і це загальне знання якось висить хмарою в повітрі, надаючи особливого ореолу усім розмовам про цю, безумовно, видатну людину, вельмишановну і рукоподаваєму, і він ще подумає, кому ту руку подавати, а хто і обійдеться.

Мати Ахметова на своєму боці в цьому сенсі - все одно що козиряти перед дворовими пацанами братом-зеком. В першу чергу це видає слабкість того, хто козиряє, і його готовність не обговорювати високі моральні матерії, коли мова йде про те, щоб не набили морду. Але в якомусь ідеальному світі небезпечного брата бути не повинно, як і найменшого жалю, що його немає.


По-справжньому новій Україні Ахметов протипоказаний.


Тому, коли нині в ОРДЛО Ріната Ахметова ніби-то б позбавляють значної частини його власності, це лише дуже частково сумна історія. У тій частині, в якій це історія про позбавлення Ахметова колишньої могутності, що дозволяла йому вирішальним чином впливати на долі України, вона дуже оптимістична.

Звичайно, поспішати з прогнозами не варто. «Націоналізувати» все величезне шахтно-заводське господарство в один момент і перенаправити товарно-фінансові потоки - це не ларьок з шаурмою віджати.

Все це працює лише за умови виходу за межі ОРДЛО, а там зовсім інші вимоги до власності і власників. Як і "Донбас-Арена" - абсолютно марне спорудження в руках троглодитів, поставлених поза рамками міжнародно-правового поля. Цілком можливо, хлопці ще про все акуратно домовляться, і Рінат Леонідович залишиться при своїх. Хоча вже сам факт, що хтось дозволив собі хамити його менеджменту, без дозволу зайти в «Люкс» або віддирати сидіння на стадіоні «Шахтаря», це символ нечуваної десакралізації. Виявляється, з Ахметовим так можна.

Якщо ж в результаті ляжуть і залишки місцевої промисловості, яку доїв Ахметов, дико несучасної і такої, що породжує такі ж дикі звичаї, то, можливо, це не тільки драматична історія і суцільні збитки для українського бюджету, а й додатковий шанс покінчити з безнадійною індустріальною відсталістю Донбасу . Ми ж збираємося туди повернутися, правильно? Але повернутися зовсім не означає повернути все старе. Інакше взагалі навіщо.

новини партнерів

19 жовтня, 2017 четвер

18 жовтня, 2017 середа

18 жовтня, 2017 середа

Відео

Введіть слово, щоб почати