"Скажіть синам, що я їх люблю". 7 історій жертв лондонської пожежі

Кількість загиблих під час пожежі у вежі Гренфелл складає вже 30 людей. Близько 70 мешканців будівлі зникли без вісти. Поліція та пожежники попередили, що на пошук усіх загиблих можуть піти тижні, або й місяці.

Британський таблоїд The Sun зібрав історії тих, хто зник без вісти. Надія, що вони живі, є, але дуже слабенька.

Італійська закохана пара

Глорія Тревісен та Марко Готтарді (обом 27) провели останні моменти розповідаючи батькам, які перебували дуже далеко, як вони їх люблять. Глорія казала своїй мамі: "Дякую за те, що ти зробила для мене".

Марко відважно намагався зменшити свої страхи, але заручені коханці випадково сказали своїм доведеним до відчаю сім'ям, що бачать як полум'я бушує вгору по сходам.

Дует архітекторів-випускників переїхав до Лондона лише три місяці тому, щоб знайти роботу, та опинилися в квартирі на 23 поверсі після того, як закохалися у види з вікна на місто.

Але їхній новий дім обернувся їхнім кінцем, коли пекло поглинуло висотку.

Глорія подзвонила своїй сім'ї о 3:00 (тут і далі час місцевий. - Ред.) та розповіла, що сталася пожежа і вона зі своїм нареченим очікує допомоги.

Її вбитий горем батько розповів італійській газеті Il Mattino di Padova: "Вони хотіли спуститися вниз, але вони бачили язики полум'я, що піднімалися сходами, та дим ставав все більш та більш інтенсивним".

За кілька миттєвостей після її дзвінка телефонний зв'язок зник і її батько набирав дочку сотню разів після цього, але даремно.

Марко подзвонив своїй сім'ї о 3:45, а потім знову 15 хвилин потому.

Його батько Джіанніно розповів газеті: "Під час першого дзвінка Марко сказав нам не хвилюватися, що все під контролем, що нам в принципі нема чого хвилюватися.

Він намагався применшити те, що сталося, можливо, аби не засмучувати нас.

Але під час другого дзвінка - і я не можу викинути це з голови - він сказав, що там дим, дуже багато диму піднімається.

Ми були на телефоні до останнього моменту... О 4:07 він сказав, що їхня квартира переповнена димом і що ситуація стає критичною.

Комунікації зламалися і з того моменту ми більше не мали контакту. Ніхто не взяв слухавку".

Адвокат сім'ї Тревісен Марія Крістіна Сандрін сказала: "Я прослухала запис розмови Глорії зі своєю матір'ю, немає жодної надії знайти їх живими.

Вона сказала прощавай. Вона сказала: "Дякую тобі, мамо, за те, що ти для мене зробила".

Зайнаб та Джеремія Дін

Молода матір Зайнаб Дін подзвонила своєму брату в той час, як полум'я поглинуло квартиру на 14 поверсі, де вона мешкала зі своїм дворічним сином Джеремією.

Її 47-річний брат Френсіс пригадав, як пожежник порадив йому сказати Зайнаб, що він "любить її", перед тим як телефон відключився.

Він сказав: "Моя сестра подзвонила мені сказати, що у вежі вогонь. Вона сказала, що полум'я повсюди, тож я одягнувся і прибіг сюди так швидко, як міг.

Було близько 2:00 і я спав, я говорив до неї, але все, що вона лише плакала та говорила, що навкруги багато диму.

Ми лишень поговорили про пожежу і вона сказала, що їй було сказано лишатися там, де вона є. Я сказав їй, аби виходила по східцям, але вона відповіла, що їй сказали лишатися в квартирі".

Він розповів, що пожежник позичив у нього телефон, щоб поговорити з Зайнаб.

Френсіс розповів: "Він сказав їй зберігати спокій і що вони йдуть до неї. Він продовжував говорити це їй знову й знову. Але потім він передав телефон мені і сказав: "Скажіть їй, що ви її любите".

"Я зрозумів, що треба чекати найгіршого. Телефон "помер" і я не міг більше з нею говорити".

Він втратив контакт зі своєю сестрою близько 4:00, і ніхто з того часу не чув ані про неї, ані про її дворічного сина.

Друг Івонне Фразер розповів: "Вона красива дівчина, а її син такий гарний.

Я був у лікарнях, місцях, куди люди приносять їжу та напої, дзвонив на "гарячу лінію", але ми не могли її знайти.

Пожежна бригада сказала їй лишатися, але вона достатньо молода, щоб бути здатною збігти вниз, вона була здатна вибратися, але ми не знаємо, чи вона це зробила".

Ісаак Шаво

Генет Шаво не бачила свого малолітнього сина Ісаака з того часу, як вона залишила його з сусідом, а сім'я намагалася врятуватися від полум'я.

Вона, її чоловік Паулос Петакле та двоє їхніх синів, Іссак і трирічний Лукас, бігли у безпечне місце, коли були розділені.

Генет у розпачі говорить, що її сусід не втримав хлопчика у середині будівлі.

Трагічно, говорить вона, що останніми словами сина, які він їй сказав, були "не хочу, аби ми померли".

Генет сказала The Evening Standard: "Я допомагала сусіду прикрити рушниками його дітей, і почала допомагати їм спуститися. Я вже поклала вологий рушник на Ісаака.

Мій сусід сказав, що він його триматиме й спустить вниз. Але коли я вибралася назовні, я зрозуміла, що Ісаака там не було.

Мій сусід сказав мені, що він не втримав його всередині та не міг його знайти. Було так темно, нічого не було видно всередині через дим".

Спустошена матір обшукала лікарні та центри здоров'я, намагаючись розшукати зниклого хлопчика.

Але чоловік, який як вважається був їхнім сусідом, повідомив онлайн, що йому вдалося врятувати молодшого брата дівчини, але він не втримав Ісаака.

Джонні Рег запостив: "Будь ласка, якщо ви бачили цього маленького хлопчика, його ім'я Ісаак Паулос, 5,5 років, мені вдалося врятувати його молодшого брата, та не його, будь ласка зв'яжіться зі мною, дуже дякую".

Нура Джамал, її чоловік Хашім Кедір та троє їхніх дітей

Нура Джамал, чоловік Хашім Кедір та їхній діти 13-річна Яхья, 12-річний Фірдоус та 6-річний Якуб як вважається, коли почалося пекло перебували у своїй квартирі близько до верху вежі.

Фірдоус та Яхья відвідували Solidarity Sports (спортивний центр для знедолених дітей. - Ред.). Місцевий організатор благодійної допомоги для молоді, 36-річна Шін Менде розповіла: "Я знала дітей та їхню сім'ю більше чотирьох років, обоє дітей справді захоплювалися футболом і обидва були справді розумними та чітко висловлювали свої думки.

Фірдоус справді мала здібності до мистецтві, вона була дуже розсудлива та відповідальна дівчинка.

Яхья вселяла любов та мала гарне почуття гумору, вони обидві були дуже усміхнені діти.

Я бачила Нуру багато разів, коли був час приводити та забирати дітей, вона була дуже мила та добра леді, і завжди дуже вдячна нам за догляд за її дітьми.

Вона підходила до нас, щоб подякувати і це приносило глибоке задоволення".

Шін додала: "Як я знаю, пропала вся сім'я з п'яти людей. Я чула про багатьох дітей, які були захоплені вогнем і приходили сюди.

Якуб був найжвавішим серед усіх дітей, він був ще занадто маленьким, тож не ходив на наші проекти, але він приходив з Нурою, аби забрати інших двох.

Він був дуже жвавий та усміхнений".

Тоні Діссон, 65

Вважається, що прадідусь помер на палаючому 22-му поверсі блоку, а в останньому дзвінку сказав: "Скажіть моїм синам, що я їх люблю".

65-річний батько чотирьох Тоні Діссон благав про допомогу у низці несамовитих діалогів, та говорив, що він у пастці в ванній.

Телефон колишнього ринкового торговця замовк о 4:00. Найстарший син, 47-річний Лі сказав: "Люди дзвонили моєму батькові та говорили: "Загорніть голову в ковдру та вибирайтесь".

Він відповідав, що не може, бо знаходиться в пастці та підлога занадто гаряча. Друг подзвонив о 4:00 і одна з останніх фраз, які він сказав, була: "Скажіть моїм синам, що я їх люблю".

Місцева мешканка, 20-річна Каделія Вудс, розповіла: "Ми бачили, що його квартира знищена. Він кричав: "Я не знаю, що робити". Це було жахливо".

Мохамед "Сабер" Неда, 57

Сім'я батька Сабера розповіла, що не бачила його від того часу, як він сказав своїй дружині, 45-річній Шакілі та сину, 24-річному Фархаду, тікати з будівлі, поки він залишиться позаду.

Останній раз його чули, коли він доведений до відчаю зробив телефонний дзвінок і сказав, що "жодної допомоги" не надходить.

Його племінник Решад Хабіб, який живе в Нідерландах, сказав: "Ми всі намагаємося його знайти.

Останній раз його чули о 3:30, коли він сказав своїй дружині та сину залишити його. Він сказав, що вони повинні вибиратися.

Він сказав, що вони повинні йти, а він піде слідом.

Ми всі не знаємо точної причини, чому він чекав позаду, але ми думаємо, що він був поранений або щось таке.

Їх обох забрали в лікарню. Ми не знаємо, як вони.

Ми нічого не чули від мого дядька з того часу".

Він сказав, що сім'я жила у квартирі на верхньому поверсі близько 20 років.

Він сказав: "Ми отримали дзвінок, коли почалася пожежа. Він сказав, що в квартирі було багато вогню і що на той час не було жодної допомоги. Це було о 2:20.

Його дружина і дитина у стабільному стані. Я коротко говорив з його сином.

Моя тітка та він у різних лікарнях, у стабільному стані. Ми просто сподіваємося, що вони його знайдуть".

Друг Аріана Ньюманн Родж написала у Facebook: "Вони найчудовіша сім'я афганських бритів, які працювали з нами багато років.

Вони жили на 20 поверсі і Мохамеда останній раз бачили а сходах пораненого, він допомагав сусідам".

Сім'я Чукейр

П'ятеро членів однієї сім'ї досі вважаються зниклими без вісти.

Мати, 30-річна Надя Чукейр, батько, 32-річний Бассем, та їхні троє дочок, 14-річна Мірна, 11-річна Фатіма та 3-річна Зейнаб, були на 22 поверсі, коли почалася пожежа.

Сестра Наді, 42-річна Савсан Чукейр, не говорила з родичами з тієї ночі, коли сталася пожежа, та відчайдушно шукає свою сім'ю, розміщуючи в інтернеті фото та відвідуючи лікарні.

Вона також розшукує свою матір, 78-річну Сіррію Чукейр, яка також жила з Надею.

Савсан подзвонила своїй сестрі, яка працює помічником викладача в початковій школі у Парку Евондейл, коли дізналася про початок пожежі. Вона почула її несамовиті крики про допомогу, а її дочки намагалися врятуватися від полум'я, у той час як пожежа оволоділа 24-поверховою будівлею.

Савсан розповіла: "Вони кричали та горлали, це все, що я могла почути на задньому плані.

Я могла чути як двоє з них кричали "вибирайтеся", і намагалися, і знайшли вихід чи щось таке. Це було просто жахливо.

Я залишилася з другом, тож я не була на той час у будівлі.

Я прокинулися близько 2:00, щоб поїсти через рамадан, і побачила, що відбувається, тож подзвонила сестрі.

Останні кілька днів були абсолютно жахливими, я нічого не чула про них з того дня, як це сталося, жодних думок чи картинок.

Немає жодної інформації. Відсутність інформації жахлива. Ми просто хочемо знати, що відбувається, ми маємо знати, хто живий, а хто мертвий".