Метью Брайза: Є підозри, що Трамп хоче залагодити питання України заради порозуміння з Путіним

В США буяє серйозний скандал, пов'язаний із компроматом і в нього через Пола Манафорта виявилась втягнутою навіть Україна.

Так, це дійсно так. Тож, перш за все, я думаю, що власне український слід у цьому скандалі буде дуже коротким. Адміністрація Трампа буде намагатися зробити так, аби будь-яка  інформація, що могла надійти від тодішнього українського уряду, виглядала співставимою з тою, яку команда Трампа можливо хотіла отримати від Росії.

Але це абсолютно неспівмірна ситуація, бо ж Україна вважає і хоче бачити США своїм захисником, тоді як Росія вважає і використовує США як свого основного ворога. Гадаю, скандал навколо Трампа триватиме. Я мушу сказати, що за всю свою кар’єру, за все життя, я  ніколи не бачив нічого схожого на те, у чому зізнався Трамп молодший, що він фактично  співпрацював з надією отримати інформацію від російського уряду. Тепер син Трампа каже: «так, я мав певну електронну переписку». Але ви лише погляньте  на цей тип інформації.

 Це заставляє деяких американських політиків та сенаторів вимагати  визнати Трампа молодшого винним у   можливо вчиненій зраді, за яку, до речі,передбачена смертна кара. Тож це дуже серйозна ситуація для Трампів. І вони повинні звернути увагу на це, відреагувавши на ці проблеми. От, скажімо, син, який був однією із ключових персон виборчої кампанії, бере ще двох основних людей кампанії Трампа на зустріч із російською адвокаткою і не каже про це батькові.

Але що було б, якби батько не хотів таких потенційно незаконних дій!? Тож я думаю це дуже глибока політична рана для президента Трампа. Але все рівно ще зарано говорити про імпічмент, бо імпічмент вимагає голосів Конгресу, і допоки республіканці керують там і в Палаті Представників цього не трапиться. Тож слід чекати нового раунду  виборів у 2018.

Кожна дестабілізація в Сполучних Штатах ставить під загрозу ситуацію в Україні. І звісно, ми розуміємо, що відбулась дуже  розрекламована зустріч пана Трампа з Путіним, але можна щиро сказати, що насправді ми всі майже нічого і не знаємо про суть цієї зустрічі. І це мене дуже непокоїть.

Так, ми напевно не знаємо,  про що ж  вони насправді говорили. Але ми знаємо декілька речей , що змушують занепокоїтись. Коли весь політичний світ США говорить про те, що Росія використала кіберзброю, намагаючись втрутитись у американські вибори, аби порушити цілісність системи, у той час президент Трамп говорить про якусь  спільну з Росією програму кібер-безпеки.

Відтак подібне  дуже тяжко зрозуміти: що будь-який американський політичний лідер може мати настільки недалекоглядне  бачення. Подібні речі змушують занепокоїтись, адже те,  що зроблено по відношенню до нас  – злочин, а Трамп каже, що ми тепер повинні співпрацювати з Росією. Це перша проблема. Інша річ, яка змушує занепокоїтись, це те, як держсекретар Тіллерсон описував зустріч.

Держсекретар Тіллерсон сказав , що Трамп піднімав більше ніж один раз питання про можливе втручання Росії в демократичні вибори в США. Водночас ми знаємо, що після зустрічі Сергій Лавров сказав, що президент Трамп прийняв пояснення Путіна, що Росія буцімто не намагалась нічого робити. Це насправді дуже серйозний дзвоник для американських спецслужб.

Тож, підсумовуючи, можна сказати, що два президенти домовились не зважати на минуле та рухатись уперед, шукаючи шляхів співпраці. Щоправда я не можу собі уявити ситуації в якій держсекретар Тілерсон (якби він досі був би головою «ЕксонМобіл» і якась нафтова компанія, використавши кіберзброю, зламала  базу «Ексон», викравши мільярд доларів), сказав би: «Ну, нічого. Забудьмо про цей злочин. Давайте краще рухатись вперед до співпраці».

Дивний момент, на зустріч у Варшаві з Трампом не запросили Петра Порошенка, відповідно не було Порошенка і на засіданні великої 20-ки у Гамбурзі.

А за декілька днів по тому до Києва приїхав держсекретар США Тіллерсон. Але у той самий час ми чуємо, що, мовляв, ми звісно не будемо домовлятись про долю України за спиною України.

Я думаю ви праві - відсутність президента Порошенка на всіх цих заходах змушує занепокоїтись. Але не тільки це. За день до зустрічі Трампа і Дуди, де Трамп мав виступ, була зустріч ініціативи «Тримор'я» , щодо енергетичного об’єднання Балтики та Адріатики . Там були, наприклад  президенти Польщі, Хорватії та президент Трамп.

Україна географічно саме в центрі цієї ініціативи. Ви можливо найважливіша країна в цьому процесі, але вас там не було! Декілька років тому ми говорили про газогін  «НордСтрім». Тоді міністр Сікорський назвав його газопровід Молотова-Рібентропа, бо ж газопровід із Росії до Німеччини йшов в обхід  країн Балтики, Польщі та України.

Спробувавши виключити Україну з цих процесів президент Трамп ризикує потрапити в російську пастку. Звісно, Трамп запрошував Порошенка до Білого дому за кілька тижнів перед тим і  це дозволило президентові Порошенко зрозуміти, що ж робить Трамп. Але я боюсь, що Трамп дивився на зустріч із Порошенком, як на спосіб політичного захисту, у відповідь на закиди про співпрацю з Росією проти українських інтересів.

Я побоююсь, що прагнення Дональда Трампа зводиться до того, аби поставити формальну галочку у питанні України й розчистити шлях до налагодження  добрих відносин з Путіним. Подібний формат «добрих відносин» з Росією не є національним інтересом США. Звісно вони повинні бути, але лише для забезпечення реальних інтересів США: незалежності, безпеки наших друзів та союзників, територіальної цілісності наших друзів та союзників й фізичної безпеки.

У цьому аспекті теплі відносини з Путіном є менш важливими. Вони зараз ніяк не допомагають реалізувати наші основні інтереси, такі як незалежність України, наприклад.

Але з іншої сторони ми розуміємо, що вплив Росії, Кремля, на переговорах з Україною триває. Останнє що ми бачили, це так званий витік, в якому йдеться, наприклад про новий український закон, де йдеться про Мінськ 1, Мінськ 2, але нічого не говориться наприклад про Крим.

Я думаю ситуація на сході України є катастрофою для всіх. Насамперед звісно для України та мешканців східної України. Проблема Донбасу повинна бути вирішеною. Я думаю, можливо невеличкою доброю новиною може стати те, що це трагедія також і для Росії і для Путіна.

Він не досяг на сході України  того, на що розраховував. Там не було піднесення людей, що закликали чи б підтримували приховані чи явні російські війська. Відбудова і контроль на сходом України є занадто витратним для Росії і там немає політично  виграшної ситуації для Путіна.

Це не так як в Криму, який змусив росіян впасти в екстаз. Натомість  східна Україна – це провал. Я думаю Трамп це розуміє, бо  треба сказати про Трампа і щось хороше. Я думаю, точніше я знаю, що зараз розробляється певна угода, в якій він ніби вибачить Росію, якщо та виконає свою частину Мінська 2, і, наприклад, дійсно забере свої війська та важке озброєння.

У той самий час угода політично тиснутиме на Україну, аби прийняти певного роду автономію для районів Донецька та Луганська. Я знаю, що зараз , політично, в Україні це неможливо, але можливо авторитет Дональда Трамп може змусити ці домовленості ожити, зробити прийнятними і досягнути якогось покращення. Але досі залишається проблема Криму і те, що Мінськ 2 є фундаментально нечесним.

Як пан думає, яка буде роль у цьому спецпредставника США Курта Волкера, який мав би і займатись вирішенням подібних проблем.

Я думаю Курт Волкер це прекрасний вибір. Якщо бути чесним, то це один з моїх близьких друзів. Ми працювали разом в Білому Домі за часів президента Буша. Він був експертом по НАТО та Західній Європі, в той час як я займався Східною.

Він надзвичайно розумний, стратегічно мудрий і його серце лежить на стороні захисту демократії і справжньої безпеки України. Тож він  – це добрий вибір. Питання лише в тому наскільки багато впливу він матиме, бо проблема у тому, що президент Трап, сам по собі , не має ясного стратегічного бачення та плану дій.