5 міфів про Конкурс до Верховного Суду

Та що нам це дасть? Будемо від цього ми йти вперед, чи просто стояти на одному й тому ж місці?

Зараз в країні триває судова реформа. В її рамках провели перший в Україні конкурс на посади суддів до нового Верховного Суду (далі – ВС). Юридична спільнота пильно спостерігала за процесом, адже вперше за історію країни адвокатам та науковцям дали можливість працювати у вищому судовому органі! Минуло більше 9 місяців після старту конкурсу і ми вже бачимо його результати. Лише 4 % суддів діючого Верховного Суду України ввійшли у рейтинг зі 120 переможців конкурсу на посади суддів нового Верховного Суду. Якщо ці результати підтвердить Вища рада правосуддя, то новий Верховний Суд на 96% складатиметься з нових людей.

Чому #НЕзрада?

1. Оновлення судової системи неможливе. У Верховному Суді не може бути нових суддів!

НЕ ПРАВДА! Вперше в історії України склад нового Верховного Суду формується через відкритий конкурс.

У конкурсі брали участь діючі судді, адвокати, науковці, які мають досвід роботи у сфері права не менше 10 років. Оприлюднені результати конкурсу засвідчують, що у новому Верховному Суді може бути найвищий відсоток представників не суддівських професій порівняно з міжнародним досвідом. Так, 29 переможців конкурсу (24%) є адвокатами, науковцями, які раніше не працювали у судовій системі, а також правники, які працювали на різних посадах. Серед переможців конкурсу з категорії «судді» – 91 кандидат, включно з суддями місцевих судів, які ніколи не могли б і подумати що матимуть шанс стати суддею Верховного Суду.

Це – унікальна подія для України, адже:

·         вперше зайняття посади судді Верховного Суду відбувається через відкритий конкурс – до цього судді в Україні призначались через непрозорі процедури;

·         вперше претендувати на посаду судді можуть судді всіх інстанцій, адвокати та науковці-правники;

·         вперше громадськість долучилась до конкурсного відбору суддів – створена Громадська рада доброчесності. В жодній країні немає такої практики.

Згідно з результатами, які оголосила Вища кваліфікаційна комісія суддів України (ВККС), лише 4% суддів діючого Верховного Суду України ввійшли у рейтинг переможців нового Верховного Суду. Переможцями конкурсу стали не лише судді, а й професори та викладачі вищих навчальних закладів, правозахисники з досвідом роботи в Європейському суді з прав людини, адвокати, які навчалися в міжнародних університетах.

2. Все одно конкурс проведуть так, як буде це зручно для нашого політикуму.

НЕ ПРАВДА! Всі процедури конкурсу побудовані за принципом цілковитої аполітичності. Наразі, завдяки конституційним змінам, політичні органи повністю усунуті від процесу добору суддів та від інших питань суддівської кар’єри.

Законодавство також передбачає цілу низку запобіжників для недопущення будь-якого впливу на конкурсні процедури. Це забезпечується:

·         анонімністю тестування й практичного завдання;

·         залученням незалежних психологів для оцінки показників особистої та соціальної компетенції кандидатів;

·         абсолютною прозорістю всіх засідань ВККС;

Конкурс проводить Вища кваліфікаційна комісія суддів України – незалежний професійний орган, що складається з 16 членів – суддів, адвокатів та науковців. ВККС –  це незалежний, політично нейтральний, професійний орган, сформований відповідно до міжнародних стандартів.

«Тепер судді Верховного Суду будуть призначені на постійній основі. Ніхто не зможе звільнити їх. Основною точкою реформи є те, що президенти можуть змінитися в цій країні, але судді залишаться працювати незалежними», – стверджує голова ВККС Сергій Козьяков.

3. Не вірю в конкурси, все одно там все куплено.

НЕ ПРАВДА! Конкурс до Верховного Суду складається з процедури допуску кандидатів, перевірки антикорупційними органами (Національним антикорупційним бюро України та Національним агентством з питань запобігання корупції), двох етапів кваліфікаційного оцінювання та, у підсумку, – формуванням рейтингу переможців. Перший етап оцінювання – іспит. До нього належить  анонімне письмове тестування на знання законодавства та виконання практичного завдання (підготовка модельного судового рішення).

Другий етап кваліфікаційного оцінювання – дослідження досьє та співбесіди, до яких залучені представники Громадської ради доброчесності. Також, це перший конкурс, під час якого кандидати склали ряд психологічних тестів та тестів на загальні здібності (HCS Integrity Check, BFQ-2, MMPI-2, General skills test), а також пройшли співбесіди з професійними психологами.

Важливим є і той факт, що всі співбесіди з кандидатами транслювались на Youtube - каналі Комісії.

4.Громадськість останніми роками багато зробила для країни і зараз не бере участь у формуванні нового Верховного Суду. Тому я не вірю в конкурс.

НЕ ПРАВДА! Вперше у світовій історії громадськість долучилась до конкурсного добору суддів – в жодній країні немає такої практики.

 Громадська рада доброчесності покликана сприяти Комісії у встановленні відповідності кандидатів критеріям доброчесності та професійної етики.

До ГРД увійшли представники 12 громадських організацій. Ця Рада готує один з двох можливих документів: інформацію (як позитивну, так і негативну) або висновок про невідповідність кандидата критеріям професійної етики та доброчесності. Загалом, ГРД надала 140 негативних висновків стосовно кандидатів, які пройшли до другого етапу кваліфікаційного оцінювання. До 239 (63%) кандидатів у громадськості не було питань щодо доброчесності та професійної етики.

59 (40%) кандидатів із негативними висновками Громадської ради доброчесності припинили участь у конкурсі на посади суддів Верховного Суду. З них 51 кандидат не підтвердив здатності здійснювати правосуддя у Верховному Суді.

Це унікальні повноваження громадськості у світовій практиці.

 «Залучення Громадської ради доброчесності до конкурсу звичайно, позитивна практика, але як показують думки експертів Ради Європи, інших міжнародних спостерігачів, потрібно також доопрацювати підходи, методологію оцінки членами ГРД конкурсантів. Наприклад, чи можуть вони приймати негативні висновки по конкурсантам восьми голосами з 20. У цьому також потрібно встановити чіткі рамки», - наголошує у своєму інтерв’ю  Довідас Віткаускас, керівник групи експертів Проекту ЄС «Підтримка реформ у сфері юстиції в Україні».

5. Я не знаю кандидатів на посади суддів Верховного Суду. Їх приховують.

НЕ ПРАВДА! Міжнародні експерти вже констатували безпрецедентну відкритість конкурсної процедури. Перелік кандидатів був опублікований на сайті. Результати тестування та практичного завдання також. Та власне самі результати конкурсу оголошували у режимі реального часу та одразу були опубліковані на сайті ВККС.

Тому, для забезпечення прозорості конкурсу ВККС здійснює багато заходів, серед них:

·        Оперативне та детальне роз’яснення усіх процедур конкурсу – на офіційному сайті Комісії, сторінці у Facebook, у чисельних коментарях та інтерв’ю у ЗМІ.

·        Оприлюднення досьє кандидатів на сайті Комісії – було відскановано та завантажено до автоматизованої системи Комісії досьє кандидатів, деякі з них об’ємом 1500 сторінок та більше.

·        Онлайн трансляцію всіх етапів конкурсу на каналі Комісії в YouTube. Це ініціатива Комісії, що реалізована з 2016 року. Всі співбесіди з усіма кандидатами будь-хто може переглянути на цьому каналі.

·        Безпрецедентна участь громадськості у конкурсі.

·        Підтримка та активне залучення до конкурсу міжнародних партнерів.

«Це найкращий склад Верховного Суду за останні 25 років. Переможцями стали 16 науковців, 9 адвокатів та 4 кандидата із сукупним стажем. У Португалії передбачено квоту 10% для категорії «не судді» у складі Верховного Суду. Ми у 2,5 рази перевищимо цей показник», - наголошує Голова ВККС Сергій Козьяков.

Володимир Манько, Директор агенства  Communication group

Точка зору редакції Еспресо.TV може не збігатися з точкою зору авторської колонки. Еспресо не впливає на зміст авторських колонок і не несе відповідальність за думку, яку автори висловлюють в них.