Вигадані хвороби. Чому людей з психічними розладами зневажають і як їм допомогти

Одна з мільйонів таких самих

"Я публікую це відео, щоб допомогти іншим. Тому що я одна з мільйонів таких самих людей ", - так починається 12-хвилинне відео відомої ірландської співачки Шинейд О'Коннор, у якої діагностовано біполярний розлад.

Поруч немає нікого. О'Коннор сидить у маленькій кімнаті мотелю на задвірках Нью-Джерсі. Вона плаче, затуляє обличчя.

Де всі друзі і сім'я О'Коннор? На це запитання співачка відповідає сама: її близькі і друзі ставляться до неї як до "лайна". Вони покинули її через її психічний розлад. Співачка хоче накласти на себе руки. А в її житті залишився єдиний друг - її психіатр. Цікавить вона лише свого бізнес-агента. Він, за словами О'Коннор з усього може отримати вигоду.

"Але я сама по собі, і в моєму житті нікого немає, крім мого доктора. Мій чудовий психіатр говорить, що я - його герой. Мене це бере за живе, те, що я для нього герой. Усе це так жалюгідно! Я віддала стільки любові за все своє життя, і не розумію як людина може виявитися такою самотньою ", - плачучи говорить співачка.

Співачка порівнює психічне захворювання з наркотиком. І захворюванню і наркотику начхати на те, хто ти такий - вони не щадять нікого. Але оточуючі вважають людину саму винною в своїх проблемах. Психічно хворих людей О'Коннор називає найвразливішими у світі людьми, від яких відвертаються рідні.

"А коли тобі боляче, ти починаєш на них злитися, вони тикають в тебе пальцем і кажуть "от бачите! ". Я борюся, б'юся і ще раз борюся за те, щоб залишатися в живих, кожного дня", - зізнається на відео О'Коннор.

Вона каже, що от вже два роки, покинута всіма, бореться зі своїм розладом.

Співачка вважає свою самотність злочином, у якому винна її сім'я. Вони покинули її. Чому? Співачка пояснює, що це сталося через її злість, яку викликала хвороба. Також за словами О'Коннор люди використовують її психічний розлад, щоб знецінити всі її думки, дії, емоції. Наче якщо вона хвора, то всі дії О'Коннор "не рахуються".

"Тому я встала і пішла. Від Ірландії, від своїх дітей, від усього. Тому що я хочу залишитися в живих ", - говорить О'Коннор.

Найскладнішим за її словами виявилося не жити з психічним розладом, а миритися зі ставленням оточуючих. Вони не хочуть мати справу з хворими людьми. У кінці відео О'Коннор закликає всіх, у кого є родичі в психіатричних лікарнях, відвідати їх.

Хвороба завдовжки з життя

Біполярний розлад та інші психічні розлади (а їх у О'Коннор три), не з'явилися просто так. Наприклад, у співачки було складне дитинство: розлучення батьків, виключення зі школи, дитячий притулок і перша магазинна крадіжка.

У 18 років у дівчини помирає мати і її єдиною розрадою є музика. Вона виступає в кав'ярнях і концертних залах Дубліна. Потім записує альбом The Lion and the Cobra, який робить її популярною. Однак співачка вже тоді була епатажною. У численних інтерв'ю вона підтримує ірландську терористичну організацію IRA, критикує своїх співвітчизників U2, які допомогли їй розкрити талант.

Ще сильніше співачка прославилася після виконання пісні Nothing Compares 2 U, яку написав Прінс.

Після цього дівчина відмовлялася виступати на концерті в Нью-Джерсі, якщо на початку будуть грати гімн США. І на відомому телевізійному шоу порвала портрет Папи Римського Івана Павла II - таким чином вона висловила протест проти сексуального насильства в католицькій церкві.

Це зовсім відвернуло публіку від співачки. Та й наступні альбоми не приносили колишньої популярності. У свої 26 О'Коннор вже пережила пік слави, любові, творчого підйому, громадського осуду і одне розлучення. Пізніше вона намагалася стати священиком, зізнавалась у своїй гомосексуальній орієнтації, була оперною співачкою, намагалася повернутись у шоу-бізнес, ще тричі вийшла заміж і стільки ж разів розлучилася.

2015 року О'Коннор позбавили батьківських прав. А в серпні 2017-го вона - сама в номері мотелю, покинута всіма, - записує 12-хвилинне відео, в якому благає про допомогу.

Місто розладів

За день ми зустрічаємо велику кількість людей: у громадському транспорті, на роботі, в кафе, в магазині. З цих людей кожен четвертий (а може й більше) переживає психічний розлад.

Так Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ) визнала, що серед європейських жителів віком 18-65 років, 27% людей схильні до психічного розладу: алкоголізм, психоз, депресії, занепокоєння і розлад харчової поведінки. З них найбільше до захворювань схильні жінки - 33%. З чоловіків всього 21% мають психічні розлади.

Депресії - один з найпоширеніших видів розладів. Взагалі існує безліч видів депресії: післяпологова, невротична, психогенна. Часто вони стають частиною іншого розладу, як, наприклад, частиною біполярного афективного розладу (БАР), який діагностували у співачки О'Коннор.

Усе що стосується таких розладів, класифікувати їх дуже складно. БАР довгий час називали маніакально-депресивним психозом. Потім таку назву стали вважати некоректною. Для БАР характерні кілька стадій: депресія, маніакальна (ейфорія) і змішана.

Під час депресії людина відчуває емоційне виснаження, під час ейфорії, навпаки, спостерігається творчий підйом і активність, безпричинна радість. Під час манії людина отримує задоволення навіть просто сидячи і хитаючись на стільці.

Найчастіше біполярні розлади з'являються після 18 років - це хвороба зрілої людини. За словами психолога Світлани Скринник, пік прояву починається після 40 років. Визначити захворювання дуже складно - необхідно кілька років роботи психіатра або психотерапевта, щоб скласти анамнез.

Без історії хвороби складно відстежити БАР. Стадії хвороби можуть бути перемішані. Наприклад, постійно повторюється депресія і тільки один випадок манії. Або навпаки неяскраво виражена постійна манія і одна депресія.

Щоб скласти такий анамнез необхідно витратити як мінімум рік. Виникнення депресій і маній вважається не залежним від зовнішніх чинників: хворим необов'язково отримати погану новину, щоб почалася депресія. Але саме захворювання з'являється не просто так.

Чому з'являються розлади

Скринник розповіла про свою клієнтку, яка в 53 роки відмовлялася їсти і виходити з дому. У жінки почалася анорексія і аскетична фаза самотності. Все вказувало на депресію. Тривогу забив двоюрідний брат пацієнтки. Оскільки з пацієнткою було складно спілкуватися, Скринник дізналася від родичів, що жінка нещодавно поховала брата і чоловіка. З чоловіком вона недавно, але він помер від раку.

Жінка все життя мучилася від нещасливого кохання, у неї не було дітей. Свій біль вона звикла глушити антидепресантами. Виявилось, що жінка вже років 10 живе з біполярним розладом, який загострилося після смерті близьких. Але сама хвороба не з'явилася просто так в один момент - це накопичувальний ефект.

У більшості випадків, а в практиці Скринник таких випадків 80%, до психологічних розладів схильні жінки. Причиною більшості випадків депресій і маній є психосоматика. Замість того, щоб розібратися з фахівцем, люди починають накручувати себе.

Такі накручування виливаються в БАР, неврастенію або алкоголізм. Як розповіла Скринник, "Рідка таблетка" - алкоголізм, не є причиною психічний розладів. Швидше це лише наслідок. Тому, щоб вилікувати алкоголізм, необхідно розібратися від чого людина себе "рятує".

Багато зірок шоу-бізнесу або кіно також схильні до біполярного розладу або просто депресій. Зазвичай розлад починається не на початку кар'єри, а на піку популярності чи успіху. Такі люди хочуть бути затребуваними, але коли отримують затребуваність - не можуть з нею впоратися.

Деякі дівчата отримують розлад і в ранньому віці. Наприклад, у більшості молодих мам спостерігається післяпологовий психоз. За словами Скринник він не настає, якщо жінка свідомо підходить до народження дитини - спостерігалась у фахівця.

Не факт що жінка в цьому віці була готова народити. Сам процес вагітності не такий прекрасний як його часто описують. І коли непідготовлена ​​жінка стикається з цим, у неї розбиваються всі ілюзії. До кінця 9-ого місяця вагітна жінка вже мріє народити, щоб полегшити своє життя. Але після цього "казка" все одно не настає.

Жінка повинна витратити 2-3 місяці на відновлення свого здоров'я під крики дитини. Такі жінки потрапляють у біполярний стан. Їх можна помітити за фразами "я втомлююся від своїх дітей". Вони намагаються їздити відпочивати окремо. Вони можуть відвідувати фахівців, але все одно не розуміти, що з ними відбувається. Це типові біполярні розлади.

"Вони часом дуже повні і не хочуть займатися собою. У якийсь момент вони просто почали заїдати своє горе. Або навпаки, вони дистрофічно-анорексично худі. Хоча здавалося б - двох дітей народила. І ти думаєш, як оцей підліток міг народити двох дітей? Але вона і веде себе як підліток - постійно тікаючи від своїх нащадків. Просто вона не була готова ", - розповідає Скринник.

Чому не звертаються до фахівця

Людям властиво самостійно призначають собі методику лікування. Коли їм радять звернутися до фахівця, вони відмахуються. Звідси з'являється і алкоголізм, і залежність від препаратів, або передозування.

"Або звичка "сміття з хати не виносимо", яка йде ще з СРСР. Для таких людей дуже страшно, щоб їх шпетили на якихось "парт"зборах. І хоча таких зборів вже давно немає, люди все одно бояться громадського осуду і пліток", - говорить Скринник.

Ще, як підкреслює психолог, українцям властиво звертатися до фахівців, тільки коли стає вже зовсім погано. Людина йде до стоматолога, коли у неї вже роздулася щока, а температура піднялася до 40 градусів. А поки критичної точки не настало - кожен сам собі лікар.

Тим більше, коли існує зручний інтернет.

"А ще є категорія дамочок, яка сидить на "Мамських форумах ". Кожна матуся там пише свою геніальну історію, яку прожила сама. Вона це пише як рекомендацію - як лікар. У половині випадків у таких матусь у самих є біполярні розлади. Але це не заважає їм проводити терапевтичну роботу, давати рекомендації іншим жінкам, або й критикувати чиї-небудь методи виховання ", - розповідає Скринник.

Психолог зізнається, що на сьогодні українці перебувають у пригніченому і розгубленому стані, вони не стежать за своїм здоров'ям. Наприклад, до Скринник часто приходять жінки, які скаржаться на психологічні розлади. А при розмові виявляється, що останнього разу жінка була у гінеколога 6 років тому, коли її з дитиною виписали з пологового будинку.

Коли психолог наполягає, що потрібно пройти обов'язковий огляд, у жінки виявляють онкологічне захворювання. До такої міри люди себе занедбують.

"Багато хто звертається з біполярним афективним розладом. І в нашій країні це нормально. Одні не знають, що буде завтра, інші бояться втратити те, що вони вчора придбали. А треті взагалі не розуміють хто вони такі, тому що у них немає ні вчора, ні завтра ", - вважає Скринник.

Іронія у суспільстві

У суспільстві до психологічних захворювань ставляться з іронією через часте використання слова "депресія" у спілкуванні, на телебаченні. Зараз за будь-якої зміни погоди, люди починають відчувати "депресію". Або, щоб додати собі "незвичайності", надивившись серіалів про "Шерлока Холмса", багато молодих людей називають себе аутистами, соціопатами. Або цілком здорова людина може почати маніпулювати своєю надуманою депресією.

"Але депресія, це коли людина лягла на ліжко, і не може встати - так вона психологічно виснажена", - вважає Скринник.

Саме така "заїждженість" психологічних термінів, викликає скоріше роздратування, ніж співчуття. Тому людина зі справжнім діагнозом "депресія" або БАР швидше зіткнеться з негативом в суспільстві, ніж з підтримкою.

Як лікувати розлад

Лікування біполярного розладу займає 3-4 роки. Рік чи два роки потрібні тільки для спостереження і збору анамнезу. Виписуються препарати, без яких захворювання не можна вилікувати. Після цього людина входить в ремісію, але за умови, що вона буде дотримуватися всіх рекомендацій. А два рази на рік їй необхідно показуватися психіатру - така людина завжди буде залишатися в зоні ризику.

Найголовніше не залишати людину без нагляду. Ці люди перебувають у дуже небезпечному стані. Таким пацієнтам не можна залишатися наодинці з самим собою. Хоча суїцидальні загрози зазвичай використовуються для залучення уваги, на 25-й раз загроз людина дійсно може накласти на себе руки.

Або вони самі можуть собі завдати каліцтво, виснажувати себе нервово. Перш за все не витримує організм - може зупинитися серце в пориві нападу.

У рідних пацієнта БАР розвинутися не може. Дружини пацієнтів з психічними розладами найчастіше терплять хворобу чоловіка: "це ж я, хто крім мене понесе цей хрест".

Якщо у дружини розвиваються біполярні розлади, то найчастіше це призводить до розлучення. Жінка залишається одна. Родичі до якогось моменту залишаються поруч, але їхнє терпіння не безмежне.

Тому що люди з психічними розладами, наприклад з тим же біполярним розладом, можуть дуже сильно поранити своїх рідних. Діти усуваються від опіки і намагаються покласти маму чи батька в клініку, щоб менше з ним контактувати. Сестри і братися взагалі відвертаються. Друзям набридають постійне ниття і депресії.

Тому ці пацієнти залишаються самі. А самих їх залишати не можна. Тільки-но вони залишаються одні, у них починається процес руйнування.

"У мене був страшний випадок. Пацієнтка через свою хворобу залишилася сама. Мабуть, їй стало погано, вона випила серцеві препарати. Вона жила сама в заміському будинку, була зима. У неї були кішки. Вона після смерті кілька днів пролежала в цьому будинку, де з'їли власні коти. Це те, до чого призводять ці захворювання - покинуті родичі, самотність, нездатність себе врятувати ", - розповіла Скринник.