Хочу бути айтішником і заробляти $2 тис. Чому вам не потрібна ІТ-освіта

Скільки айтішників потрібно

Сьогодні ІТ-галузь створює понад 3% українського ВВП. Загалом, у нашій країні експерти BRDO налічують близько 90 тисяч айтішників. І це найвищий показник залучених у галузі серед європейських країн.

Одне робоче місце в ІТ створює 3,5 робочих місць у суміжних галузях. Середня зарплатня в цій сфері — близько 2 тис. доларів, тобто приблизно в 8 разів вища за середню в Україні.

Джерело: Офіс ефективного регулювання

Підтримку ІТ-галузі в Україні декларують чиновники, в тому числі Володимир Гройсман, який заявив, що українці повинні стати наступною Start-up нацією. Прем’єр пообіцяв державну фінансову підтримку для перспективних проектів та усунути перешкоди, серед яких, зокрема, рейдерство.

Читайте також: Бізнес говорить, що його кошмарять силовики. Як будуть боротися з маски-шоу: новий закон

Постійна пропаганда “романтики коду” та високий рівень зарплатні в галузі переконує все більше українців змінювати професію. То скільки айтішників потрібно, щоб підняти українську економіку?

Дмитро Маленко, співзасновник та технічний директор компанії rollApp, порахував, що для того, щоб Україна досягнула рівня ВВП на душу населення, як у Польщі, нашій країні потрібно ще понад 24 млн нових фахівців в галузі ІТ. Уявляєте собі цю цифру? Це навіть більше, аніж половина населення України. Й це лише задля досягнення рівня Польщі. Але автор сам визнає, що цифра умовна та кількість не означає якість.

Код на експорт

Важливою особливістю української ІТ-галузі є її орієнтація на експорт послуг.  Українська ІТ-сфера посідає третє місце за обсягами експорту в нашій економіці.

Читайте також: Чому Україна - це наступна стартап-нація

Більшу частину заробленого за кордоном українські фахівці здобувають за допомогою аутсорсу — передачі компанією частини її завдань стороннім виконавцям на умовах субпідряду.

В 2015 році аутсорс склав 79% від загального експорту в ІТ. Наша країна входить до 25 найбільших експортерів ІТ-послуг в світі.

Та не завжди це йде на користь економіці. Багато українських ІТ-фахівців є такою ж сировиною, як пшениця чи соняшник. Вони заробляють гроші в інших країнах, продаючи продукт без доданої вартості.

Ще однією проблемою є масова “ФОПізація” української ІТ-сфери. Справа в тім, що близько 80% витрат ІТ-компаній складає оплата праці. Тож за оцінками фахівців BRDO податкове навантаження на такі компанії подекуди перевищує 36%. Тому значно вигідніше оформлювати працівників компанії як фізичних осіб, тим самим знизивши податкове навантаження.

Читайте також: 40% діяльності українців заховано в сутінках. Чому тіньова економіка - це не так вже й страшно

ІТ-освіта

Щороку кількість спеціалістів, задіяних в ІТ-галузі, зростає в середньому на 15%. Природно, що через це в Україні кожен рік збільшується кількість установ, де обіцяють навчити програмуванню.

Згідно з даними ресурсу, “Освіта.ua” в Україні здобути диплом за спеціальністю “Інформаційні технології” можна в 195 ВНЗ.

У Львові цьогоріч запрацював перший в Україні виш, де готуватимуть студентів лише ІТ-спеціальностей. Та часто технічним ВНЗ на п’яти наступають й класичні гуманітарні - наприклад такі як Український католицький університет, впровадивши програми з комп’ютерних наук та інформаційних технологій.  

Для тих, кому шкода часу на здобуття повноцінної освіти в університеті існують тисячі курсів - онлайнових та офлайнових. Й це стало ще одним прибутковим бізнесом - наприклад, середні ціни за рівень навчання мови програмування Java складають 4-10 тис. грн.

Попит на ІТ-фахівців все ще доволі високий. Згідно з даними спеціалізованого ІТ-ресурсу DOU.ua, зараз в Україні 3,6 тис. вакансій для айтішників.

Джерело: DOU.ua

Читайте також: Вимкніть світло в Борисполі. Як Україна страждає без робочих рук

Та це не означає, що знайти бажану роботу легко. За даними DOU.ua, на одну вакансію в IT-галузі припадає в середньому 6 кандидатів.  

Чимало людей перевчаються, кидають роботу, розраховуючи заробляти чималі гроші навіть на низовому рівні. Та для молодих фахівців ситуація взагалі нагадує тотальну війну: на одну вакансію претендують понад 20 осіб.

Й для економіки така ситуація не дуже корисна. Адже краще один добрий лікар, аніж п’ять поганих безробітних кодерів.

Гуманітарії. Повернення

Нещодавно видання The Inc опублікувало перелік 11 висооплачуваних професій, які потроху втрачають популярність. За підрахунками The Inc до 2026 року програмістів в США поменшає на 7,6%.

Та схоже, суттєве скорочення буде й раніше. Все через конкуренцію зі штучним інтелектом (ШІ) - фахівців первинної ланки вигідніше замінити машиною. У наступному році близько 75% фінансових компаній почнуть використовувати технології ШІ, йдеться в доповіді фірми Greenwich Associates. Приблизно 15% співробітників, швидше за все, втратять роботу.

Читайте також: Через те, як ми вчимо дітей, вони можуть втратити роботу. 5 думок про майбутнє найбагатшої людини Китаю

Власне так вже вчинили в Індії, взявшись за скорочення штату айтішників. У 2016 році без роботи залишилися 17,6 тис. співробітників трьох великих компаній. В 2017 сім провідних індійських компаній мають намір звільнити більше 56 тис айтішників. В масштабах України це більше половини ІТ-галузі нашої країни.

В США вже замислилися над змінами в системі ІТ-освіти, пише видання Quartz.

Звична модель технічної освіти STEM (наука, технології, інжиніринг та математика) вже не гарантує, що фахівця не замінить штучний інтелект. Через це популярності набирає так звана система STEАM (А - “art” - мистецтво).

Саме естетичне чуття та креативніть стануть основними перевагами людини над машиною.

Гуманітаризація галузі прослідковується на ринку вже тепер. Дослідження LinkedIn доводить, що в 2010-2013 роках випускників гуманітарних ВНЗ, що ввійшли у галузь, було на 10% більше за власників дипломів технічних спеціальностей.