Застілля, вихідні та подарунки б'ють по економіці України. Скільки грошей пішло в нікуди

Подарунки

Професор Єльського університету Джоель Вальдфогель ще в 1993 році опублікував дослідження, в якому стверджував, що подарунки - нераціональний обмін ресурсами.

Люди часто дарують щось, що для одержувача не представляє особливої цінності, і витрати, які несе одна сторона, не компенсуються повністю вигодою, яку отримує інша.

За підрахунками Вальдфогеля, з $38 млрд, які американці спустили на подарунки в 1992 році, від $4 до $12 млрд були викинуті на вітер. В опублікованій в 2009 році книзі «Чому ми не повинні купувати подарунки на свята» він оцінив економічні втрати від традиції в $25 млрд на рік.

В результаті для економіки в цілому новорічні витрати стають «мертвим вантажем».

Тож ми зазвичай тягнемо з вибором до останнього. Згідно з дослідження Harris Interactive, 10 млн американців відкладає вибір подарунку саме на останній день.

Часто це призводить до швидкого вибору та необдуманих покупок на кшталт горнят, шкарпеток, гелів для душу та інших некритично потрібних речей. До того ж, в такому випадку доводиться доплачувати націнки, якими магазини в переддень свята, не гребують. Не забудьте запакувати - адже що це за подарунок. А це потягне з кишені ще 30-50 грн, які можна було б зекономити, якщо запакувати власноруч.

Та й радість від отриманих подарунків затьмарює стрес, який доводиться пережити в їх пошуках. Часто для того, щоб купити подарунок, доводиться кілька місяців економити, що створює додатковий тиск.

Більше 36% американців переживають через необхідність вибирати подарунки та витрачати на них гроші. При цьому 23% вважають витрати марнотратством. Про це свідчить дослідження Pew Research Center.

Лише 37% американців сприймають подарунки позитивно

Якщо ж хочете зробити людині приємне, покращити економіку та уникнути стресу, економісти радять дарувати гроші. Адже це прямий спосіб підвищити доходи, а відповідно простимулювати споживання.

Додаткові вихідні

Попри те, що в різдвяно-новорічний період 2017-2018 років лише три додаткові вихідні (25 грудня, 2 січня та 8 січня), на економіку країни вони матимуть чималий тиск. Адже не дарма існує фраза “від Романа до Йордана вся країна буде п’яна”. Працювати між святами ніколи, тому що треба готуватися.

Від “чекання на свята” працівники втрачають продуктивність. Згадайте, скільки обіцянок вирішити щось “після свят” ви вже роздали. Навіть не потрібно казати, що економічний розвиток за таких умов сповільнюється.  

У 2012 році фахівці британського Центру економічних і бізнес-досліджень (Centre for Economics and Business Research, або CEBR) підрахували, що свята обходяться бюджету країни в £ 19 млрд на рік (близько $ 30 млрд). Це означає, що кожен вихідний день економіка недоотримує $3,7 млрд.

Читайте також: Як пережити зимові свята і влізти в старі джинси. Наукові поради

Достеменних оцінок, скільки українська економіка втрачає на свята, немає. За оцінками народного депутата від “Народного фронту” Андрія Помазанова, один додатковий вихідний день коштує українській економіці 2,5 млрд грн. 

Якщо враховувати, що в 2017 році в Україні було 8 державних вихідних у будні, то відштовхуючись від даних Помазанова, цьогоріч на них ми втратили близько 20 млрд грн.

Дефіцит бюджету в 2017 році становив 77,5 млрд грн. Тобто, за додаткові дні свят ми “прогулюємо” майже третину тих коштів, яким нам не вистачає в бюджеті.

Державні свята в нас прив’язані до релігійних, однак не все населення використовує їх задля здійснення своїх релігійних обрядів. Та й наскільки правильно взагалі, щоб держава вирішували, коли кому відпочивати.

Молодому бізнесові, до прикладу, примусові вихідні можуть навіть зашкодити. Підприємці, звісно, можуть продовжувати працювати й в свята, але в них не буде можливості користуватися повноцінно банківськими чи адміністративними послугами. А це сповільнить ділову активність.

Свято шлунку

Накрити столи на свята, “щоб ломилося” - багаторічна українська традиція. В святковий бюджет ми закладаємо найбільші суми саме на їжу.

На підготовку та оформлення святкового столу середньостатистичний українець має намір витратити в середньому 806 гривень, на подарунки близьким і знайомим — 769 гривень, а на інші новорічні витрати (відвідування ялинок, театрів, ресторанів, туристичні поїздки тощо) — 721 гривень.

Про це свідчать дані опитування Research & Branding Group, яке проводили з 4 по 14 грудня 2017 року серед 1801 осіб по всій території України за винятком Криму та ОРДЛО. 

Кілометрові черги в супермаркетах, переповнені візки, затори, тонни алкоголю, майонезу та солодощів, посилення інтернет-комерції, підірвані нерви операторів на поштах. Чимало часу громадяни витрачають й на пошук рецептів, продумування столу.

Наприклад, за грудень кількість запитів слова “майонез” в Google зросла вдвічі.

Читайте також: Майонезні салати - новорічна класика. Три рецепти корисного майонезу, який готується за 5 хвилин

На перший погляд, на економіку це має позитивний ефект - адже зростає споживання. Але все не так однозначно. По-перше, надмірний попит призводить до того, що ціни на продукти зростають. Й до кінця січня значного їх подешевшання не відбувається, адже економіка в цей час розвивається вкрай слабко. Частину продуктів доводиться закуповувати ззовні - тож таким чином ми вдаряємо по відчизняній економіці ще більше. 

По-друге, їжа - не той ресурс, в який варто вкладатися, щоб мати бонуси в майбутньому. Подекуди через надмірне споживання жирних страв, від яких ломляться наші столи, більше проблем зі здоров'ям, аніж користі. Та й працювати від такого раціону не хочеться. Час, який потенційно можна витратити на продуктивну роботу, ми проводимо за столом. 

Часто страви з новорічного столу доводиться викидати. Наприклад, протягом новорічних свят українці викидають на смітник більше 30 тис. тонн салату "Олів'є". Й тут про раціональність не йдеться взагалі. 

В 2013 році кількість харчових відходів з кожного новорічного столу України в середньому складала 199 грн. або ж 18% від прожиткового мінімуму на той час.

За підрахунками Інституту аграрної економіки, 3 кг салату "Олів’є" традиційної рецептури обійдеться на ці свята у 130,81 грн. Це на 26,5 % більше, ніж при святкуванні Нового 2017 року. А загалом стіл з делікатесами обійдеться у 1897 грн.