Сире м'ясо та ягоди. Чому сучасні люди схибилися на дієті первісної людини

Палеодієта двічі ставала харчовим трендом. Вперше 2.5 млн - 10 тис. років тому, за доби Палеоліту. Потім - повернулась в 1970-ті.  Прихильники палеодієти споживають м’ясо та рибу, часто - в сирому вигляді, а також овочі, фрукти, насіння і горіхи. При цьому вони відмовляються від всього, чого не знали печерні люди. Це, передусім, готова їжа тривалого зберігання, барвники і соуси, а також пшениця, бобові, молочна продукція, солодощі, готові соуси і олії. 

Палеодієта дозволяє їсти не більше, ніж 150 грамів вуглеводів на добу.  

Чому палеодієта проти молока і пшениці

Молоко, пшениця та інші заборонені продукти з’явилися в Неоліті. Печерні люди їх не знали, і тому палеодієтологи їх забороняють як неприродні для людини продукти.

Одомашнення рогатої худоби відбувалося 13 тис. - 10 тис. років тому на Близькому Сході. 

Своє перше дерево - інжир - людина посадила 11, 3 тис. років тому в долині річки Іордан. Там же, на териротії Плодючого Серпа, 10 тис. років тому почали вирощувати пшеницю, ячмінь і нут. На території сучасної Мексики в той же час одомашнили гарбузи. А кукурдза увійшла в раціон лише 5,5 тис. років тому. Так відбулася Неолітична революція. Життя людей змінилось докорінно. 

Розселення людей протягом доби Палеоліту Wikimedia Commons

Ми не знаємо точно, що являла собою Палеодієта 1.0

Наші печерні пращури були мисливцями і збирачами.  Вони поволі розселялися із Африки по всіх континентах, і їли те, що траплялося на їх шляхах. Тобто не було єдиної палеодієти. Їжею печерних людей могли бути рослини і їх насіння,  в тому числі дикі злаки, комахи і хробаки, знайдені яйця і рептилії.

Якщо неподалік була водойма чи океан, тоді і риба. Люди їли практично все. John Durant, автор “The Paleo Manifesto,” каже, що імовірно тоді їли і людське м’ясо, хоча і не радить включати його в сучасну дієту. 

Ми також не знаємо, яким було справжнє співвідношення різних продуктів. 

Аби дізнатись, що саме їли на конкретній території, досліджують залишки їжі на зубах і в тілі викопних людей, а також насіння і пилок горизонту розкопу.

Палеодієта 2.0

Передумовою моди на все первісне і просте став технологічний поступ. Людей лякали масштаби виробництва, барвники і консерванти, хвороби і мегаполіси. Ідея “здорової нації” і простого життя набула підтримки.  Це сталося в США в 1970-ті.

Палеодієта, тривалі періоди голодування впродовж дня (intermittent fasting) та фізичні навантаження - “як колись” - набували популярності. Людям радили будувати свій раціон довкола м’яса та овочів, при чому у їх первісному вигляді.

Під заборону потрапили консерванти, солодощі, ковбаси і хліб, молочне, бобові, а згодом - ГМО і рослини, вирощені із застосуванням добрив і пестицидів.  Палеодієта радить їсти прості продукти і уникати надто обробленої, легкої для травлення їжі.

Від палеодієти справді худнуть, бо вона обмежує споживання вуглеводів. Тим не менше, питання щодо її безпеки активно обговорюють. Надмірне споживання м’яса та нехтування оліями зміщують баланс холестерину в гірший бік, сприяють запуску процесів старішання.

Ми не печерні люди

Люди доби Палеоліту не хворіли на хвороби серця й не мали ожиріння. Так стверджують розробники дієти, і наводять посилання на дослідження. Там ідеться про сучасних здорових людей, що худли, або про хворих на діабет і серцево-судинні хвороби, що покращували свій стан.

Але ті дослідження були зроблені переважно на 10-15 людях, що не можна вважати достатньою вибіркою для достеменних висновків. Науковці критикують такі публікації. 

Наші пращури, за даними археологів, не доживали до того віку, коли розвиваються типові хвороби сучасних людей, і помирали молодими від інфекцій та травм.

До того ж, сучасні люди не є біологічно ідентичними людям доби Палеоліту - з тих пір ми, наприклад, збільшили об’єм мозку, “навчились” перетравлювати лактозу - цукор молока та поміняли форму зубів і різнимось за кольором шкіри.

Різниця між версіями палеодієти

Вуглеводи, які палеодієта 2.0 майже забороняє,  були і є потрібними для роботи мозку. Він ставав дедалі більшим впродовж Палеоліту, і потребував все більше енергії.  Мозок сучасної людини споживає 20% енергії тіла.

Завдяки археологічним знахідкам вважають, що первісні люди все ж їли багато диких злаків. І людям постіндустріальної доби від злаків теж не варто відмовлятись.

Овочі і фрукти до одомашнення та селекції виглядали геть не так, як сучасні, та мали іншу поживну цінність. Це були тоненькі розгалужені бліді корінці, а не яскрава соковита сучасна морква, маленькі ягідки, а не м’ясисті нинішні баклажани, а м’якоть кавунів і бананів складалась переважно із насіння і стінок.

Крім того, палеодієта забороняє їсти ту городину, якої не було за часів печерних людей, і молочну продукцію. А це суттєво збіднює раціон.

М’ясо диких тварин було значно менш жирним, ніж м’ясо тварин домашніх. Це враховують палеодієтологи, і радять їсти тварин вільного випасу, що не завжди можливо в сучасному світі. 

Взяти від палео все корисне

Це корисне - різноманітність дієти, менше цукру, більше рослин та рух.

Мисливці-збирачі існують і досі, наприклад, в Танзанії.  Їх раціон дуже багатий на вуглеводи і харчові волокна, а набір бактерій кишечника відрізняється від бактерій інших людей.  Що різноманітніший наш раціон, то здоровіша кишечна мікрофлора. 

Нідмірне споживання цукру та їжі тривалого зберігання, що містить транс-жири, справді є шкідливим. Акцент палеодієти на продуктах в їх первісному вигляді, та приготування їжі із мінімальною достатньою обробкою, також варті нашої уваги.

На останок - про рух. Мисливці-збирачі багато ходили та бігали. Еволюціоністи кажуть, що наш мозок прошитий багато рухатись і винагороджує нас за це.

Біг на довгі дистанції корисний для нашого мозку: він робить його спокійним і радісним, нейрони отримують достатньо кисню і менше гинуть, це певна  профілактика деменції.