live
Супутник ASTRA-4A 12073 МГц. Поляризація-Н. Символьна швидкість 27500 Ксимв/с. FEC 3/4

Успіх чи невдача. Якими є підсумки виступу збірної України на Олімпіаді-2018


фото: REUTERS
На зимових Олімпійських іграх у Пхьончхані збірна України здобула золото у фристайлі, провалилася у біатлоні та опинилася далеко від п’єдесталу у решті видів спорту

Від збірної України на Олімпіаді-2018 ніхто не чекав великих звершень. Починаючи з 1994 року, наші спортсмени на зимових Іграх здобули лише сім нагород, з яких лише дві були золотими. Більше двох медалей українці з білих Олімпіад ніколи не привозили. Тож така кількість призових місць вже б вважалася у Пхьончхані успіхом.

За старою традицією, надії нашої команди на нагороди були пов'язані з біатлоном та фристайлом. Справдилися вони лише частково - єдину медаль збірній України приніс фристайліст Олександр Абраменко, який виграв золоту медаль у лижній акробатиці. Біатлоністи до виступу на Олімпіаді підійшли не готовими та відверто провалилися.

Компенсація за невдачі

Олександр Абраменко

Українські фристайлісти на усіх попередніх зимових Іграх були десь поруч із п'єдесталом, та щоразу до медалей їм не вистачало дещиці - були четверті, п'яті, шості місця, як у того ж Абраменка у 2014 році у Сочі.

Пхьончхан став компенсацією за усі колишні невдачі. Олександр Абраменко приніс Україні першу олімпійську медаль у цьому виді спорту і одразу золото. Що приховувати, від нього чекали нагороду, адже у 2016 році наш спортсмен перемагав у загальному заліку Кубка світу у лижній акробатиці та є одним із найсильніших фристайлістів світу у цій дисципліні. Українцю пророкували бронзу, а от у те, що він виграє золото, не вірили, адже Абраменко через травму пропустив минулий сезон.

Та українець перевершив усі сподівання. У фінальних змаганнях він пішов на величезний ризик та виконав надскладний стрибок з трьома сальто та чотирма гвинтами, який раніше робив лише на тренуваннях. Ризик виявився виправданим і Олександр Абраменко став олімпійським чемпіоном.

Читайте також: Чому золото Олімпіади-2018 може стати для українського фристайлу останнім

Здавалося б, можна говорити, що настали золоті часи українського фристайлу, але це не так. Ця нагорода, швидше, стане символом кінця ери, коли українці перебували у лижній акробатиці серед світової еліти.

Все тому, що Абраменко виграв свою медаль не завдяки, а всупереч обставинам. В Україні відсутня інфраструктура для занять цим видом спорту, тому фристайлісти вимушені тренуватися за кордоном.

У Миколаєві в аварійному стані перебуває єдиний в країні трамплін, на якому лижники-акробати могли стрибати у воду в теплу пору року. Саме на ньому розпочинав свій шлях Абраменко.

29-річний олімпійський чемпіон вже заявив, що відчуває сили, аби виступити за чотири роки на Іграх у Пекіні. Там він може знову виявитися єдиним представником України у чоловічих змаганнях, оскільки молодих українських фристайлістів високого рівня у нашій країні у лижній акробатиці поки не помітно.

Тому фристайл цілком може повторити шлях фігурного катання, де раніше українці вигравали медалі Олімпійських ігор, чемпіонатів світу та Європи, а зараз опинилися серед аутсайдерів.

Холості постріли

Віта Семеренко

Якщо шанси Олександра Абраменка перед Олімпіадою оцінювалися обережно, то жіноча збірна України з біатлону, беззаперечно, їхала до Пхьончхану за медалями. Після естафетного золота та срібла Віти Семеренко у спринті на Іграх у Сочі у 2014 році по іншому й бути не могло.

Втім, усі сподівання на нагороди у головному українському зимовому виді спорту полетіли шкереберть. Збірна України приїхала до Пхьончхану неготовою до змагань. Ще у грудні та січні українські біатлоністки вигравали медалі на етапах Кубка світу, де по дві бронзи у особистих гонках виграли Віта Семеренко та Юлія Джима, а естафетна команда взяла срібло.

А вже у лютому українки опинилася у функціональній ямі. Усі без винятку біатлоністки ледве пересувалися лижнею та демонстрували нижчу, ніж зазвичай, швидкість. Тренер жіночої команди Урош Влепець пояснив це тим, що дівчата напередодні Олімпіади перехворіли і пропустили вирішальний етап підготовки.

Читайте також: Біатлоністи провалюють Олімпіаду. Чому Україна може залишитися без медалей

Проте хвороби перед відповідальними стартами також про щось та й свідчать. Звичайно, від недуг ніхто не застрахований, але коли хворіють усі без винятку біатлоністки, виникають запитання.

Тим більше перед змаганнями, які президент федерації біатлону України Володимир Бринзак невпинно називав головним стартом чотириріччя та називав локальні невдачі на чемпіонатах світу та кубкових етапах жертвами, принесеними заради великої мети - успішного виступу на Олімпіаді.

Замість нього вболівальники отримали суцільне розчарування. У особистих гонках у Пхьончхані найкращим виявилося 14 місце Віти Семеренко у спринті. У естафеті олімпійські чемпіонки Сочі фінішували лише 11-ми.

Ще однією причиною невдачі стала жахлива психологічна атмосфера, яка панувала у збірній. Те що у команді не все гаразд, стало очевидно після постів у facebook Валентини Семеренко. Вона звинуватила Уроша Велепеця у некомпетентності та заангажованості. На думку олімпійської чемпіонки, словенський тренер не дотримався спортивного принципу, коли, обираючи склад на естафету, віддав перевагу Ірині Варвинець та Анастасії Меркушиній, яких вона вважає найслабшими у збірній.

Дмитро Підручний

Ще гіршими виявилися результати нашої чоловічої команди. Від неї ніхто не вимагав на Олімпіаді дива, але й на такий слабкий виступ не очікували. Вище 21-го місця у особистих гонках українці не піднімалися - його у спринті посів Дмитро Підручний. Українці безнадійно програвали на лижні не лише лідерам, але й середнякам світового біатлону та у деяких гонках ледве діставалися фінішу.

Колишній лідер нашої команди та володар Кубку світу-2015 в індивідуальних гонках Сергій Семенов взагалі приїхав на Ігри у розбитому стані, так і не відновившись після травми, отриманої минулого сезону. Але тренери були вимушені його ставити на гонки, оскільки лава запасних у чоловічої збірної зараз відсутня.

Молоді українські біатлоністи не отримують шансів на етапах Кубка світу. Натомість, до команди запрошують безперспективних російських невдах, на зразок Володимира Сємакова, та дають їм громадянство і можливість змагатися на Олімпіаді.

У підсумку найкращим результатом збірної України у Пхьончхані виявилося сьоме місце Ірини Варвинець, Юлії Джими, Дмитра Підручного та Артема Прими у змішаній естафеті, де за нашу команду хоча б не було соромно.

Відчайдушний прорив

Владислав Гераскевич

У решті видів спорту від українців медалей навіть не чекали. Але деяким нашим олімпійцям вдалося стрибнути вище голови. Як скелетоністу Владиславу Гераскевичу, який став першим представником нашої країни у цьому виді спорту на Олімпіадах та одразу посів 12 місце.

Зробив це 19-річний скелетоніст всупереч тому, що в Україні немає жодної санно-бобслейної траси і перевірити себе у бойових умовах він може лише зрідка за кордоном. Та потенціал Гераскевича очевидний і він обіцяє вирости у одного з лідерів світового скелетону. За умови, якщо буде забезпечений усім необхідним інвентарем та матиме змогу тренуватися на сучасних трасах та регулярно братиме участь у етапах Кубка світу. А не як саночник Андрій Мандзій, збиратиме собі сани власноруч із запчастин куплених за свої гроші.

У решті видів спорту українці виявилися навіть не на других - на третіх ролях. Особливо прикро за регрес наших спортсменів у видах, де вони колись були на гарному рахунку. Скажімо, у фігурному катанні, де жоден з представників України не спромігся навіть вийти до фіналу. Ярослав Паніот та Анна Хниченкова - посіли останні місця у одиночному катанні. Олександра Назарова та Максим Нікітін стали 21-ми серед танцювальних дуетів.

Безпорадно виглядали українці в лижних перегонах. Олексій Красовський та Андрій Орлик фінішували у дев'ятому десятку та примудрилися програти навіть представникам Греції, Вірменії та Таїланду.

Серед жінок трохи краще виглядали Марина Анцибор та Тетяна Антипенко, яка стала 38-ю у гонці на 30 км. Але вони своїми результатами не переконали, що заслуговували на поїздку до Пхьончхану більше, ніж Валентина Шевченко. Для нашої славетної лижниці ця Олімпіада могла стати шостою у кар'єрі.

У медальному заліку збірна України з однією золотою нагородою стала 21-ю. Перемогла у командному заліку Норвегія, яка здобула 39 нагород - 14 золотих, 14 срібних та 11 бронзових. Друга Німеччина (14-10-7), третя - Канада (11-8-10).

Що буде далі

Тож у Пхьончхані підмочену біатлоністами репутацію українського зимового спорту, врятував фристайліст Олександр Абраменко. Не виграй він цієї нагороди, виступ збірної України, можна було б однозначно назвати невдалим.

Тому що на цій Олімпіаді, окрім переможця-фристайліста у боротьбу за медалі не вдалося втрутитися жодному іншому нашому спортсмену. Кількість українців, які завершили змагання хоча б у топ-20 виявилася критично малою. А це набагато важливіший показник, ніж одна, нехай навіть і золота, медаль.

По суті, системно у нас розвивається лише один зимовий вид спорту - біатлон, представники якого цього разу виявилися не на висоті. Таке вже траплялося й раніше, тому після роботи над помилками, на зміну поразкам повинні знову прийти перемоги.

Перспективи ж решти видів спорту сумнівні. Частина з них тримається на окремих талановитих спортсменах, решта - на таких ентузіастах, як скелетоніст Владислав Гераскевич. Якщо вони завтра раптом вирішать порвати зі спортом, це поставить хрест і на самих цих олімпійських видах.

новини партнерів

24 вересня, 2018 понеділок

24 вересня, 2018 понеділок

23 вересня, 2018 неділя

Відео

Введіть слово, щоб почати