live
Супутник ASTRA-4A 12073 МГц. Поляризація-Н. Символьна швидкість 27500 Ксимв/с. FEC 3/4

Коли трансплантація в Україні стане реальністю


фото: etorostov
Згідно із законом “Про трансплантацію анатомічних матеріалів людини”, ухваленого Верховною Радою 17 травня, повнолітні українці, крім вагітних, ув’язнених і хворих, зможуть жертвувати свої органи. Також людина може вибрати третю особу, яка дасть дозвіл на пересадку її органу після смерті

Закон "Про трансплантацію органів та інших анатомічних матеріалів людині", який було прийнято в 1999 році не відповідав світовим стандартам.

Зміни було внесено у 2015 і лише за три роки у 2018, нарешті народні депутати проголосували за новий законопроект про трансплантацію. Якщо президент України підпише документ, то він набуде чинності вже наступного року.

Руслан Салютін, заступник директора з лікувальної роботи НІХТ ім.О.О.Шалімова, у програмі PROздоров’я розповів про особливості законопроекту і коли трансплантація стане реальністю для українців.

"Кардинальна відмінність нового закону в тому, що чітко прописується система трансплант- координації і система трансплантації загалом. Ми доволі довго йшли до того, щоб створити відповідний орган, який би займався питаннями пов’язаними з трансплантацією. Тому що трансплантація – це не лише взяття органу від однієї людини, - чи живої чи померлої, - і пересадка реципієнту. Це перш за все система, яка передбачає наявність відповідної інформаційної системи, "згоди" і "незгоди" особи, яка дає прижиттєву згоду на донацію. Це реєстр осіб, які потребують відповідної трансплантації. Це система логістики, і доставки", - зазначає Руслан Салютін.

Уряд має створити Державну службу з питань трансплантації та донорства. Схожі системи працюють у багатьох розвинених країнах світу - у США, в Іспанії, Канаді, Великій Британії та Австралії.

Основні функції служби – це ведення реєстрів людей:

  • які прижиттєво дали свою згоду на посмертне донорство;
  • реєстр осіб, які категорично проти посмертної донації;
  • реєстр осіб реципієнтів, які потребують трансплантації;
  • реєстр тих, кому було виконано трансплантацію;
  • реєстр донорів кісткового мозку.

Всі реєстри будуть зведені в одну єдину інформаційну систему, яка буде захищена і доступ до неї буде мати вузьке коло осіб. Знову ж таки, якщо брати за приклад іспанську модель, то в основному доступ до системи мають трансплант-координатори - це лікарі анестезіологи або реаніматологи. Вони можуть поєднувати роботу, але їх не буде допущено до процедури діагностування "смерті мозку", вилучення органу чи трансплантації, щоб не було конфлікту інтересів.

Кожен, хто хоче дати згоду на посмертне донорство, зможе звернутися до сімейного лікаря і написати заяву. Після чого людину буде внесено до інформаційної системи. У тих хто дав згоду на трансплантацію своїх органів буде спеціальна відмітка у паспорті та у посвідченні водія.

За новим законопроектом, донором можна бути не лише після смерті, а й прижиттєво. Наприклад, якщо ти хочеш віддати свій орган родичу.

Якщо людина не писала жодної заяви про згоду чи незгоду у разі її смерті, трансплант-координатори мають обов’язково запитати у родичів чи дають вони згоду на вилучення органів.

Коли діагностовано "смерть мозку" і людину визнали померлою, трансплант-координатор входить до бази і порівнює медичні дані померлої людини з реципієнтами.

Руслан Салютін заспокоює українців: "Не треба боятися, що ви підете в лікарню, вас обстежать і поставлять галочку, що ви будете потенційним донором, - цього не буде. Це можливо лише в разі, якщо у особи діагностовано "смерть мозку" і вона відповідно до чинного законодавства і до світових нормативно правових актів і стандартів, визнається померлою. І тільки в цьому разі!"

Все буде, як в кіно - поліція буде супроводжувати бригаду швидкої допомоги, щоб транспортувати орган. Якщо реципієнт знаходиться в іншому місті, можлива навіть затримка вильоту літака, щоб передати контейнер з анатомічним матеріалом в лікарню, де знаходить людина, яка потребує органу. Треба діяти швидко, бо чим швидше орган буде транспортовано, тим краще він буде працювати і приживеться.

Наразі в Україні 6 центрів, - це лікарні, медичні установи - в яких можливо проводити операції з трансплантації. Знаходяться вони в містах Києві, Одесі, Запоріжжі, Львові і в Харкові. В них працюють лікарі, які можуть проводити трансплантацію і є мінімальне обладнання.

Щоб вдосконалити систему трансплантації розроблено спеціальну стратегію розвитку до 2020 року, яка передбачає створення відповідних трансплантаційних округів за прикладом госпітальних округів, вони будуть мати відповідне оснащення і на їх базі буде відпрацьовуватися система логістики.  Руслан Салютін, заступник директора з лікувальної роботи НІХТ ім.О.О.Шалімова, впевнений, щоб все почало працювати в Україні повноцінно, після підписання Президентом законопроекту про трансплантацію потрібно ще 5 років.  

Якщо хочете дізнатися більше про особливості трансплантації в Україні, дивіться програму PROздоров'я.

 

Все по темі

новини партнерів

22 червня, 2018 п'ятниця

22 червня, 2018 п'ятниця

Відео

Введіть слово, щоб почати