live
Супутник ASTRA-4A 12073 МГц. Поляризація-Н. Символьна швидкість 27500 Ксимв/с. FEC 3/4

Путінська депортація кримських татар

Після анексії Криму Російською Федерацією розпочалась нова, гібридна депортація кримців. Розслідування журналіста програми "ШУСТРОВА LIVE" Дмитра Костюка

18 травня в Україні вшанували пам'ять жертв геноциду кримськотатарського народу. Цього дня у 1944 році почалося примусове виселення 200-тисячного народу з Криму. Сталінська депортація кримських татар стала одним з найжахливіших злочинів проти людяності комуністичного режиму. Через 70 років після анексії Криму Російською Федерацією розпочалась нова, гібридна депортація кримців.

В Російській Федерації знищення десятків тисяч мирних жителів стерли зі сторінок підручників. Ба більше, російська окупаційна влада в Криму й надалі чинить терор щодо тих, хто шанує пам'ять своїх предків. Так, за участь в акції "Запали вогонь у своєму серці" 18-го травня 2018 року затримали більше двох десятків кримців. Культ особи Сталіна та культ його дій остаточно відродилися в путінській Росії, - вважає доктор історичних наук Іван Патриляк.

Як правонаступник Радянського Союзу Росія ані копійки не заплатила за злочини комуністичного режиму. Сталінський досвід боротьби з противниками режиму також став у нагоді. За словами члена Меджлісу кримськотатарського народу Ескендера Барієва, в анексованому Криму проти кримських татар та проукраїнських активістів розгорнули широкомасштабні репресії.

Він розділяє репресії на три напрямки:

  1. Несправедливе судочинство: продовжують терміни перебування в слідчих ізоляторах або несправедливо виносять вироки.
  2. Тиск або репресії з боку правоохоронних органів, силових структур. Це обшуки, арешти, затримання, в тому числі насильницьке викрадення людей. 
  3. Прояв ксенофобії щодо кримських татар і українців з боку проросійських громадян.

Після анексії півострова окупанти провели понад сотню обшуків та 400 допитів. Через репресивну машину пройшли сотні громадян України, - розповів у День вшанування жертв геноциду кримськотатарського народу Голова Меджлісу Рефат Чубаров. Лідер кримців переконаний, що переслідування за сфабрикованими справами – це налагоджений механізм російських окупантів, під дію якого може потрапити кожен. За його словами, на сьогоднішній день незаконно позбавлені волі 67 мешканців Криму, громадян України. Своїх незаконно засуджених батьків чекають вже 105 малолітніх дітей.

У будинки проукраїнських активістів підкидають заборонену літературу і навіть зброю, звинувачують в екстремізмі, участі в так званих "терористичних організаціях" та притягають до кримінальної відповідальності.  Обшуками та затриманнями, судовим і військовим тиском методи окупанта не обмежуються. Кремль робить все, щоб знищити будь-яку опозицію та підірвати національну ідентичність кримських татар.

За гібридною війною проти України прийшла гібридна депортація кримських татар. Тепер вони самі змушені покидати Батьківщину через нестерпні умови життя. Експерт з питань тимчасово окупованих територій Громадської організації "Майдан закордонних справ" Юрій Смєлянський називає політику Росії в Криму колонізацією, що мотивована військовими амбіціями Кремля.

Експерт вважає, що перетворюючи Крим на потужну військову базу, Росія прагне встановити свій контроль над акваторією Чорного моря, збільшити вплив у Середземномор'ї, на країни південної Європи та Персидської затоки. З цією метою окупанту важливо знищити будь-яку загрозу своєму пануванню в Криму.

Головну небезпеку для кремлівського режиму на півострові несуть кримські татари, - вважає громадський активіст Ерфан Кудусов. Адже кримські татари ніколи не підтримують російського окупанта.

Щоб захистити права своїх громадян в тимчасово окупованому Криму, українські дипломати та правники використовують усі можливі засоби міжнародного тиску. Рік тому Україні вдалося перемогти Росію в Міжнародному суді ООН. Заборону діяльності Меджлісу кримськотатарського народу за його проукраїнську позицію було скасовано головним судовим органом ООН. Однак до сьогодні Росія ігнорує це рішення, як і вимоги української сторони про відшкодування збитків. Тисячі кримчан, які були змушені виїхати з півострова, не можуть повернути своє майно.

Юрист Антон Кориневич стверджує, що зменшує можливості нашої держави притягнути до відповідальності окупанта недосконале законодавство, адже навіть такого визначення, як "злочини проти людяності" досі немає в кримінальному кодексі України.

Ускладнює можливість правового захисту репресованих і психологічний чинник. Кримці не охоче йдуть на контакт, боячись за своїх рідних, які залишилися на окупованому півострові. Після довгих перемовин лише за умови зміни імені та голосу з нами погодився поспілкуватися кримський татарин Замір, який вимушено покинув Крим тиждень тому.

За словами Заміра, російські спецслужби з перервами слідкували за ним ще з 2016-го року. Його телефон прослуховували, він змушений був постійно змінювати місце проживання, йому погрожували та завели проти нього кримінальну справу про екстремізм, були спроби викрадення його друзів. При цьому Замір не відкидає ймовірності, що такими утисками йому свідомо дали можливість покинути Крим. Після втечі з окупованої території чоловік опинився в Києві без речей, без даху над головою та без допомоги від держави.

23-го травня Голова Меджлісу Рефат Чубаров заявив про підготовку в окупованому Криму широкомасштабної операції з метою арешту значної кількості кримських татар. Експерти вважають, що у своєму наступі на права кримців російська окупаційна машина не зупиниться ні перед чим.

Поки Путін вважає себе спадкоємцем Сталіна, намагається завершити розпочату ним справу по знищенню "шкідливого народу" і репресує корінне населення Криму, а Україна судиться з Росією в міжнародних судах, репресованим кримським татарам залишається сподіватися на допомогу громадянського суспільства.

З кожним днем анексований півострів все більше русифікується: тисячі росіян переселяють сюди з материкової частини РФ, а громадяни України поставлені перед тяжким вибором: або спротив і в'язниця, або еміграція та втрата майна. Є й третій варіант – смиренне життя в клітці, з надією на повернення півострова до України. І хоча невеличкі поодинокі перемоги, такі, як звільнення Ахтема Чийгоза та Ільмі Умерова, посилюють цю надію, так чи інакше після анексії Росією волелюбний народ продовжує переживати свою чергову трагедію.

 

новини партнерів

17 серпня, 2018 п'ятниця

17 серпня, 2018 п'ятниця

16 серпня, 2018 четвер

Відео

Введіть слово, щоб почати