Сонячні панелі на жалюзі: як українська інновація досягла всесвітнього успіху

Питання енергоефективності залишається актуальним для України. Економіка України одна з найбільш енергоємних у світі. Штучно низькі ціни на енергоносії протягом багатьох років не спонукали українців економити на енергії або вкладати кошти в підвищення енергоефективності за рахунок термомодернізації, а також не мотивували країну шукати альтернативні джерела. ЄС підтримує Україну в різних програмах, щоб країна змогла стати більш ефективною і скоротити втрати енергії зараз, коли Україна платить ринкову ціну за енергію.

Ситуація змінилася і в галузі використання поновлюваних джерел енергії. Кліматичні технології стали популярним рішенням в побуті і бізнесі, а зелена енергія перетворилася на новий сегмент українського ринку.

4-8 червня 2018 р. проходитиме Тиждень сталої енергії ЄС, в рамках якого просуватиметься ідея енергоефективності. Представники громадськості, місцевих органів влади, енергетичних агентств і підприємств, зацікавлених в організації Днів енергії, можуть організовувати і реєструвати відповідні заходи на веб-сайті Тижня сталої енергії ЄС, щоб забезпечити своїм Дням енергії максимальну гласність.

Крім того, низка програм працює в Україні за підтримки ЄС і допомагає просувати кліматично-дружні інновації шляхом надання консультацій і фінансової допомоги. Програми також допомагають скоротити споживання енергії і підвищити енергоефективність.

Інноваційні ваучери для кліматично-дружніх бізнесів

Одна з програм енергоефективності, розроблених Європейським Банком Реконструкції та Розвитку (ЄБРР) за фінансової підтримки ЄС, була реалізована українською організацією енергетичних інновацій Greencubator. Вони запустили програму Кліматичних Інноваційних Ваучерів для підтримки компаній, які розробляють кліматично-дружні технології.

В рамках цієї програми 50 українських компаній, які працюють над зменшенням шкідливого впливу на навколишнє середовище, можуть отримати ваучери на суму від 20 тис. до 50 тис. євро.

"Інноваційні ваучери в Україні мають грантовий фонд в 1 млн євро, - розповідає співзасновник Greencubator та керівник Програми Кліматичних Інноваційних Ваучерів Роман Зінченко. - Щоб отримати ваучер, потрібно подати заявку та показати ринковий потенціал технології, зв'язки з іншими секторами, позитивний вплив на клімат та інноваційність".

Програма не лише надає фінансову підтримку, а й допомагає розробці швидше вийти на міжнародний ринок. Компанія має запустити проект і вже після отримати відшкодування 75% від витраченої суми.

"Зелені" технології стають все більш популярними в Україні. Наразі на участь у програмі подалися понад 130 компаній, 15 з яких вже отримали ваучери.

Значна кількість підтриманих програмою компаній орієнтована на експорт. "Кліматичні зміни не дивляться на національні кордони. Тому, якщо ми впроваджуємо кліматичні технології будь-де на планеті, це позитивно впливає на загальну кліматичну ситуацію і спільні зусилля щодо відвернення катастрофи", - вважає Роман Зінченко.

SolarGaps: український стартап, який працює в галузі енергоефективності

Одна з українських компаній, яка створила продукт, що має кліматичні технології, - SolarGaps. Компанія розробила смарт-жалюзі із сонячними модулями на своїй поверхні. У січні 2018 року компанія отримала грант від програми ЄБРР-ЄС Кліматичних Інноваційних Ваучерів.

"Наша технологія дозволяє мешканцям багатоквартирних будинків генерувати енергію з вікон. Оскільки 70% населення живе в багатоквартирних будинках та працює у бізнес-центрах, вони не можуть дозволити собі монтувати сонячні панелі на даху", - каже директор та засновник компанії SolarGaps Євген Ерік. 

У 2015 році Євген почав працювати над ідеєю енергонезалежного будинку. Зрозумівши, що енергії від розміщених на даху сонячних панелей буде недостатньо, він спробував розташувати їх на вікнах. Але таке розміщення сонячних модулів було неефективним, оскільки не було можливості автоматизації, а промені падали на них не під прямим кутом. 

Рішенням стали жалюзі, кут нахилу сонячних панелей на яких змінюється протягом доби.

"Головна проблема сонячних панелей на даху в тому, що взимку вони розташовані під неправильним кутом. У зимовий період сонце рухається дуже низько над горизонтом, і щоб його упіймати, потрібно за ним стежити. Наші жалюзі здатні це робити", - зазначає Євген.

У залежності від розміру вікон "розумні" жалюзі можуть забезпечити електроенергією квартиру принаймні протягом половини року.

"Ефективність 4-х вікон, на яких з зовнішнього боку встановлені сонячні жалюзі, – близько 150 кВатт на місяць, - розповідає Євген Ерік. – До того ж, в теплий період року жалюзі блокують спеку. На кондиціонування однієї кімнати зазвичай витрачається 2 кВатт енергії на годину, що можна порівняти з обсягом енергії, яка виробляється 8-ма великими панелями на даху. У результаті кондиціонер витрачає в 10 разів менше. SolarGaps не лише вироблятимуть для вас енергію, а й дозволять не витрачати її додатково на роботу кондиціонера".

Керувати жалюзі можна за допомогою додатку зі смартфона. Клієнтами українського SolarGaps є користувачі у Європі, США та рідше – в Україні.

"Наші клієнти з різних країн світу, - каже керівник департаменту зовнішньоекономічної діяльності SolarGaps Дмитро Гегельський. - Україна як країна з майже найдешевшою електрикою - не найоптимальніший ринок для нашого продукту, тому ми орієнтовані на експорт. Інтерес до SolarGaps в Україні обумовлений прагненням незалежності. Люди хочуть в разі відключення електрики мати можливість працювати на комп'ютері, заряджати телефон, дивитися телевізор".

Вартість жалюзі разом з установкою в Україні обійдеться у 300 євро за м2 вікна. Жалюзі SolarGaps дозволяють не тільки використовувати отриману енергію для економії, не шкодити екології, а й накопичувати і навіть продавати її обленерго за "зеленим" тарифом.

Жалюзі адаптуються до звичок і розпорядку дня користувачів та мають кілька сценаріїв. Так, можна виставити на телефоні сценарій пробудження, і жалюзі, як будильник, будуть будити вас світлом сонця, а ввечері закриватися, коли вам потрібно відпочити. Є режим, при якому працює датчик руху. Жалюзі відкриватимуться, коли людина заходитиме в кімнату.

"Наше завдання - розробити рішення, яке буде підлаштовуватися під ваш графік роботи і звички. Такі жалюзі зможуть стати природним компонентом "розумного" будинку", - пояснює Євген.

SolarGaps вже працює з Google Home та з Amazon Alexa, які у такий спосіб просувають українську технологію. Зараз команда розробників працює над інтеграцією з Apple Home Kit. 

Інноватори вірять, що в майбутньому можна буде продавати та купувати енергію від сонячних панелей. 

"Те, що свого часу відбулося з інтернетом, може статися і з енергією, коли утворюється одна велика мережа користувачів, - вважає Євген. – Це буде доступно, коли мережа користувачів розшириться. Енергія зможе стати новою валютою, оскільки практично вся наша техніка, все обладнання споживає електроенергію. Це стане великим проривом, а ми - частиною цього. Кожен крок, який ми робимо, збільшує кількість потенційних інвесторів та клієнтів. Тому програма Інноваційних ваучерів - це не тільки про гроші". 

Головне, на думку засновника SolarGaps, це можливість достукатися до людей, з якими раніше було складно поговорити.

"Коли ЄБРР або ЄС надають свою підтримку і демонструють довіру до компанії, власники великих будинків або готелів починають виявляти зацікавленість до технології", - пояснює Євген Ерік.

Прагнення до використання чистої енергії має йти пліч-о-пліч з більш ефективним використанням енергії. Розвиток відновлюваних джерел енергії є ключем до боротьби зі зміною клімату та скорочення рівня CO2 в атмосфері. У той же час пріоритетом ЄС є підтримка України в забезпеченні енергоефективності: від однієї з найбільш енергоємних країн до рівня сучасної європейської країни.

Роблячи вибір на користь використання поновлюваних джерел енергії, скорочуючи споживання енергії та інвестуючи  в енергоефективність, ми отримаємо кумулятивний ефект та рентабельність, що значно скоротить рахунки за електроенергію, знизить забруднення і допоможе краще зрозуміти енергоефективність.

Ця стаття зроблена за сприяння Європейського союзу в рамках ініціативи EU4Energy. Її зміст є відповідальністю виключно автора і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу.