Олег Винник та скрєпи по-українськи. Найдивакуватіші скандали тижня

Можливо, все це зумовлено тим перехідним періодом від "совка" до цивілізації, який ми зараз проходимо. Період складний, конфліктний, але водночас необхідний і страшенно цікавий.  Отже, до вашої уваги найяскравіші хайпові події тижня.

Олег Винник та його аншлаги

Солодкоголосий улюбленець українського жіноцтва знову примудрився збурити суспільство. Цього разу йому допоміг учасник гурту "Перкалаба" Олег Гнатів. На своїй Фейсбук-сторінці він запостив невеличке відео з концерту Олега Винника у Львові. Звісно, з коментарем у коронному стилі музиканта

Це відео розлетілося інтернетом, спричинивши жаркі дискусії, які переростали у спражні словесні побоїща. Одні доводили, що країна, у якій співак такого штибу збирає стільки народу, стоїть на порозі апокаліпсису та інтелектуального загнивання. Інші додавали до цього своє обурення саме львів'янами, які гіганським хором виспівували: "А мне хорошо с тобою, волосы пахнут весною". Мовляв, і це вітчизняна культурна столиця?

В іншому таборі обурювалися цьому обуренню. Мовляв, якого чорта якісь нещасні сноби диктують, що нам слухати, а що ні? Зрештою, Винник (хоч він сам цю теорію недолюблює) став таким собі замінником Стасу Михайлову. Жінки, які мліли від фраз на кшталт "где мои любимые рученьки?", отримали вповні непоганий цьому замінник у вигляді "скажи, як я зміг би жити без тебе?".

Колись давно один з українських музикантів сказав, що нам треба негайно позбуватися російського музичного лайна. Від того нікуди не дінешся, але хай це лайно краще буде українським. Ось і замінюємо. Тому ліпше Винник, ніж Михайлов. Він хоча б свій.

Сексистські скрєпи

Основна ж частина дивини цього тижня була пов'язана із правами жінок. Ми отримали цілу низку подій та висловнювань, які просто подекуди шокують. Серед них - результати опитування, що провів Український центр соціальних реформ на замовлення UNFPA, Фонд ООН в галузі народонаселення за сприянням посольства Британії в Україні.

Особливо обговорювалася інфографіка із описом того, як українські чоловіки бачать собі ідеальну дружину. Серед основних вимог не було чогось на кшталт доброти, розуміння і так далі. Натомість, нам показали просто якусь абсолютно неприйнятну печерність.

Приміром, опитування показує, що 10% опитаних вважають, ніби жінка повинна терпіти насильство заради збереження сім'ї. 66% впевнені, що партнерка має погоджуватися зайнятися сексом за першою ж вимогою чоловіка. 70% погоджуються, що поратися по господарству - жіночий обов'язок, ну і 37% відповіли, що чоловік мусить заробляти більше, бо інакше він нічого не вартий.

 Яким чином вийшли такі результати опитування: чи то сама акета до опитувння містила вибір тільки з цих варіантів, - і тоді вони скоріше показують стан мізків тих, хто опитування проводив, - чи дійсно, опитані чиловіки з купи варіантів відповідей вибрали сам ці, - сперечалися весь тиждень. Частина українців настільки не захотіли вірити цьому опитуванню, що зупинилися на думці, що воно проплачене та фейкове. У нас, мовляв, ніякої дискримінації немає і бути не може.

Разом із тим, днями у нас з'явилася маленька знаменитість - завідувач кафедри психіатрії, психології та сексології ЛНМУ ім. Данила Галицького Ростислав Білобривка. Разом із своєю "науковою" статтею "Психологічні відмінності між чоловіком та жінкою" він викликав різні емоції у людей - від гомеричного сміху до неймовірного обурення.

Справа в тім, що пан професор порівняв жінок із котами. Мовляв, як і ці милі пухнастики, вона зданта прощати, але ж не забувати. На цьому він, звісно, не зупинився і продовжив: "Жінку важко, або і неможливо переконати, але нею можна заволодіти" або "весь психічний склад жінки обертається навколо однієї фізіологічної функції - відтворення, репродукції".

До того ж у матеріалі йдеться, що дівчатка ще з садочка більше схильні "здавати" оточуючих. Приміром, доносити вихователькам про порушення правил іншими. Така схильність до доносів, на думку професора, грунтується на тому, що жінки більше схильні "дотримуватися правил та законів, які засвоїли у дитинстві".

Ну а далі у Ростислава Білобривка - просто якась колекція із пабліків Вконтакте на кшталт: "Жінка хоче багато чого, але від одного чоловіка. Чоловік хоче одного, але від багатьох жінок". Ясна річ, що тут мова йде не лише про зневагу до жінок, але і до чоловіків, яких автор описує як якихось похітливих тварин.

У МОЗ, схоже, теж після серії шоків, написали у Фейсбук наступне: "Тези Р.І.Білобривки суперечать Конституції та законам України, нормам медичної та наукової етики. Така позиція завідувача кафедрою підриває репутацію всієї медичної та наукової спільноти і не відповідає європейським прагненням Української держави". Відтак, у міністерстві рекомендують керівникам Львівського національного медичного університету вирішити, чи має право людина з такими поглядами займати свою посаду.

Не менш цікавими виявилися погляди деканки університету Драгоманова Ганни Турчинової. В інтерв'ю Громадському телебаченню вона, розмірковуючи про зміну шкільких підручників, висловилася проти гендерної політики. Бо вона, на її думку, руйнує поняття сім'ї та виховує у дітях схильність до гомосексуальності. Мовляв, усе це витребеньки ЛГБТ спільноти, яка сама не може "розмножуватися", тому вербує людей ще у юному віці.

Також пані Ганна стверджує, що в Україні немає жодної дискримінації. Але водночас стверджує, що гомосексуальність - відхилення від норми і після геїв та лесбійок лишається "пустота", немає нічого поганого у твердженні, що місце жінки на кухні, а слово "гендер" - синонім слова "секс".

Жінка може піти з кувалдою працювати на шахту, але добре, що це ще віднедавна законодавчно заборонялося, позаяк жінка з кувалдою - це негарно. Бо є жіночі професії, а є - чоловічі. Від себе додам, що у недалекому минулому професія декана теж вважалася не жіночою, відтак пані Турчиновій "світило" б в кращом випадку розносити чай професорам в деканаті.

Слова деканки прокоментували інші жінки, приміром радниця міністерки освіти й науки України Іванна Коберник: "Мені дуже складно коментувати, коли декан природничного факультету говорить такі речі. У тих прикладах, які пані Турчинова наводить у своїй колонці про "гомодиктатуру", йдеться зовсім не про гендерну ідеологію. Якщо іти за її власною логікою, то вона не мала жодного шансу працювати деканом ВНЗ, адже за такою логікою її місце — на кухні. Якщо пані Турчинова проти рекомендацій показати обох членів сім’ї, які піклуються про дітей, то вона вже ці традиційні цінності порушила".

Якщо ж загалом аналізувати твердження про те, що дикунських гендерних стереотипів у нашій країні не існує, то можна згадали масштабний флешмоб #янебоюсясказати. Кілька років тому у ньому зокрема і дівчата розповідали про насильство, яке довелося пережити їм чи їхнім матерям. Частими були історії про те, як жінки проводили десятиліття у кухонному рабстві, а після розлучення лишалися біля розбитого корита, без грошей та роботи. А також про жорстокі побиття, які терпіли "заради дітей і збереження сім'ї".

Чиновницькі змагання у фріковості

Таких цього тижня ми отримали одразу два. Ні  - продажу трусів та ліфчиків під час релігійних свят. Таке заявив депутат Тернопільської міської ради від ВО "Батьківщина" Володимир Гринда. Під час засідання чергової сесії він оголосив про свій запит про заборону такого неподобства. Два місяці тому депутат мав необрережність прогулятися файним містом під час Зелених свят і побачити торгові ятки зі спіднім. 

"Вісім чоловік (торгових яток) всього на всього відкриті – труси продають, ліфчики. Другий там продає рибні снасті. Якби це ще був хліб чи ще щось таке необхідне до проживання. Але, щоб на Зелені свята і на світлий понеділок люди відкрили і продавали труси. Це перегиб", - обурювався пан Гринда. І додавав, що необхідно ухвалити закон, який би це унеможливив. Мер міста пообіцяв, що питання вирішить. Не варто і говорити, що новина одразу розійшлася мережею і невдовзі ризикує стати мемом.

Втім, у Володимира Гринди одразу з'явився потужний конкурент - мер Івано-Франківська Руслан Марцінків. Його вимога освятити палац Потоцьких після виступу гурту "Хамерман Знищує Віруси" на фестивалі Porto Franko викликала шквал жартів у мережі.  Один з найпопулярніших - скільки мер Франківська бере за піар-послуги? Мовляв, в Україні є безліч цікавих музикантів, про яких знають одиниці, а пану Марцінківу так добре вдається розкрутка. З'явилися навіть меми і гештеги на кшталт  #марцінківпосвяти та #pornofranko.

Телеканал Еспресо просив міського голову пояснити свої думки у прямому ефірі, та у домовлений час він на зв'язок не вийшов. Але наш ефір лишається відкритим для нього. Тим паче, що справа пішла далі і керівників фесту викликали до поліції, бо їм інкримінують хуліганку, а це загроза в'язникі до 5 років. Ситуацію встигли охрестити "змаганням міських божевільних".