live
Супутник ASTRA-4A 12073 МГц. Поляризація-Н. Символьна швидкість 27500 Ксимв/с. FEC 3/4

Теракт в Парижі, якого не сталося


фото: AFP Photo/Zakaria ABDELKAFI
Скандал з затриманими іранськими терористами негативно відіб'ється не тільки на іміджі Ірану, але і на внутрішньополітичній ситуації

Тероризм - зброя слабких, вчить нас теорія безпеки. Причому - в обох сенсах. І як інструмент боротьби збройних угруповань з машинами державного придушення громадянських свобод, коли тероризм, як соціальне явище, виступає симптомом неблагополуччя суспільства. І як метод просування своїх зовнішньополітичних інтересів окремими режимами за допомогою спецоперацій, коли тероризм виступає індикатором інституційної слабкості, відсутності зворотного зв'язку і гнучкості в прийнятті рішень в галузі безпеки.

Власне тому сьогодні класичний терористичний інструментарій використовується майже виключно архаїчними авторитарними режимами, - такими як КНДР, РФ, Іран або Венесуела.

І приклади, здавалося б, не змушують себе шукати.

Минулої суботи , на учасників щорічної Паризької конференції опозиційних іранських організацій, які з середини 1980-х працюють у вигнанні, - Організацію моджахедів іранського народу Моджахедін-е-Халк (MEK) та Національну раду іранського опору (NCRI), - готувалася терористична атака за допомогою вибухового пристрою. Про це повідомили європейські спецслужби, представивши затриманих підозрюваних у підготовці атаки.

Ця конференція, взагалі-то рутинний захід опозиціонерів-емігрантів, несподівано опинилася в центрі уваги міжнародної громадськості в зв'язку із загостренням внутрішньополітичної обстановки в Ірані і пов'язаної з нею активністю лідера МЕК - колишньої ліворадикальної активістки, супротивниці як шаха, так і Хомейні, Мір’ям Раджаві.

В останні місяці Мір’ям Раджаві та її прибічники вміло, грамотно і системно представляють інформацію про поточні протести в Ірані для західної аудиторії, формуючи експертний консенсус і впливаючи на рішення західних політиків. У західній пресі почали з'являтися статті, в яких вказується на важливу роль МЕК та NCRI в поточних іранських протестах, що без сумніву є дуже значним перебільшенням – МЕК та NCRI не мають в іранському суспільстві чи елітах ані достатньо широкої соціальної бази ані організаційного ресурсу, щоб стати помітним чинником загальнонаціонального спротиву. Хоча, без сумніву, ліві політичні ідеї певною мірою поширені в іранському суспільстві і відображені в структурі і вимогах протестувальників.

Міжнародний вплив NCRI, частиною якої є МЕК і президентом якого є пані Раджаві, об'єктивно зростає. Зокрема, в роботі нинішньої конференції "Вільний Іран 2018 - Альтернатива" в Парижі взяв участь ряд західних політиків, в тому числі, адвокат Дональда Трампа Руді Джуліані. Таким чином, він теж мав би стати об'єктом терористичної атаки. І це серйозно змінює масштаб події.

null

За підозрою в організації атаки спецслужбами кількох країн були завчасно затримані чотири особи. Серед них опинилася подружня пара бельгійських громадян іранського походження, французький підданий, і до того ж, на території Німеччини був затриманий іранський дипломат Асдолла Ассаді, щодо якого уряд Австрії швидко ухвалив рішення про позбавлення його дипломатичного імунітету. Затриманих Аміра Садоні та Насіма Номені повязують з підрозділами спеціальних операцій "аль-Кудс", очолюваних генералом КСІР Касемом Сулеймані.

Іранські опозиціонери однозначно звинувачують у підготовці теракту іранську владу, називаючи це "змовою терористичної диктатури, яка править Іраном", більшість аналітиків в цілому поділяють цю точку зору. Офіційний Тегеран, зрозуміло, все заперечує - міністр закордонних справ Ірану Мохаммад Джавад Заріф відкинув всі звинувачення.

Треба сказати, що скандал, пов'язаний з затриманими іранськими терористами, скоріш за все глибоко негативно відіб'ється не тільки на зовнішньополітичному іміджі Ірану, але і на внутріполітичній ситуації - зокрема, на спробах президента Хасана Рухані врятувати ядерну угоду і таким чином хоч якось збалансувати економіку країни, яка рішуче летить в прірву. Саме на цьому тижні Рухані здійснює візити в ряд європейських країн і проводить переговори в Цюріху і Відні.

"Як зручно: в той час, коли ми починаємо президентський візит до Європи, розкрита ймовірна іранська спецоперація і заарештовані змовники. Іран беззастережно засуджує будь-яке насильство і терор в будь-якому місці, і готовий співпрацювати з усіма зацікавленими сторонами, щоб виявити організаторів цієї зловісної фальсифікації", - заявив міністр Заріф.

Тепер, на тлі тривалих протестів в Ірані, потоку публікацій в західній пресі із звинуваченнями в порушенні режиму ядерної угоди, - скандал з терактом з високою ймовірністю поставить хрест на зусиллях Рухані врятувати економіку країни в рамках поточного політичного курсу. Цілком очевидно, що президент Рухані є останньою людиною, якій цей скандал може бути вигідним. Але чи все він вирішує в складній системі іранської влади, яка до того ж перебуває в стані важкої кризи?

Причетність спецслужб Ірану до численних замовних вбивств і терактів в різних частинах світу - широко відомий факт, і заперечувати його з регулярною завзятістю під силу тільки іранським офіційним дипломатам. Однак, сьогоднішній дивний збіг, як мінімум, змушує задуматися про природу існуючих загроз у сфері безпеки і про розподіли джерел цих загроз.

Наприклад, слід розуміти різницю між режимами архаїчними і режимами архаїзованими. Якщо перші, такі як в КНДР, досить догматичні, а тому більш-менш незмінні, то другі мають схильність до істотних трансформацій, що призводить до суттєвих змін ландшафту безпеки.

У нинішньому глобальному світі небезпека, яку несуть архаїзовані авторитарні режими, має тенденцію трансформуватися - разом з еволюцією самих режимів. Авторитарні режими, прагнучи зберегти владу і капітали, в більшості випадків швидко гібридизуються і перетворюються в мафіозні.

При цьому різні провладні клани, інтегровані в вертикаль з силовиків, бізнесу та криміналу, конкурують за доступ до ресурсів, використовуючи в цій боротьбі функції державного управління. Криміналізовані олігархи, які розпоряджаються легальним, напівлегальним і навіть нелегальним силовим ресурсом, в боротьбі за місце у владній вертикалі, що гарантує доступ до фінансових ресурсів і особисту недоторканність, виконують різноманітні функції - від охорони правопорядку та ведення гібридний воєн, до здійснення терактів.

На прикладі мафіозного режиму в РФ, якій стрімко і небезпечно гібридизується, ми вже бачили, як неузгодженість і конкуренція різних провладних кланів призвела до катастрофічних військових втрат в Сирії і значних зовнішньополітичних втрат для Кремля. Не виключено, що глибока соціально-політична і соціально-економічна криза в Ірані призвела до подібного результату: війни спецслужб, деякі з яких давно і міцно перетворилися на корумповані клани, за доступ до скорочуваних ресурсів. Тоді нинішня – на щастя, нездійснена - терористична атака є проявом внутрішньокланових протиріч, отже - проявом слабкості іранської системи влади, і ще одним індикатором небезпеки для регіону і світу.

Така еволюція джерела загрози істотно впливає на генезис і розподіл ризиків. А те, що мафіозні режими схильні корумпувати світові еліти, істотно впливає на нашу здатність реагувати на ці загрози.

Історія з терактом, якій не відбувся в Парижі, незважаючи на оптимістичний фінал, вчить нас, що соціальні загрози саме такого роду – які походять від архаїзованих авторитарних режимів в стадії гібридної трансформації - будуть актуальними в найближчому майбутньому.

І сьогодні нема впевненості в тому, що ми до готові до такого роду загроз.

Все по темі

новини партнерів

22 липня, 2018 неділя

21 липня, 2018 субота

22 липня, 2018 неділя

21 липня, 2018 субота

20 липня, 2018 п'ятниця

Відео

Введіть слово, щоб почати