Успіх західної коаліції у війні з ІД в Афганістані

У період з 23 листопада 1987 по 10 січня 1988 в афганській провінцій Пактія поблизу афгано-пакистанського кордону, із залученням значних сил і засобів, зокрема, силами частин і підрозділів 103-ї гвардійської повітряно-десантної, 108-ї і 201-ї мотострілкових дивізій, 56-ї окремої десантно-штурмової, 66-ї окремої мотострілкової бригад, 45-го окремого інженерно-саперного, 191-го мотострілецького полків, а також інших частин Обмеженого контингенту радянських військ в Афганістані, була проведена так звана "Операція Магістраль", з метою прориву багатомісячної блокади траси Гардез-Хост, зриву планів муджахідів по відторгненню прикордонних провінції від Афганістану і створення на їхніх територіях "автономної ісламської держави", а також з метою розгрому великої бази муджахідів.

Всього в операції було задіяно понад 25 тисяч військовослужбовців, 320 одиниць бронетехніки, 68 одиниць самохідної артилерії, 21 одиниця реактивної артилерії, 39 мінометів, і 493 одиниці автомобільного транспорту; крім того було здійснено 720 вильотів фронтової авіації, 840 вильотів армійської авіації та 120 спеціальної авіації.

Саме в рамках тієї операції 7-8 січня 1988 відбувся знаменитий "Бій у висоти 3234", відомий також як бій 9-ї роти 345-го гвардійського окремого парашутно-десантного полку проти диверсійно-винищувального загону афганських муджахідів "Чорний лелека" біля кишлаку Аліхейль.

В результаті 2,5 місяців бойових дій і ціною 324 убитих і 756 поранених з боку радянського контингенту і афганської урядової армії, а також 268 загиблих афганських муджахідів, основне завдання операції вирішити вдалося - база муджахідів "Джавара" була розгромлена, і противник не зміг створити в прикордонній провінції автономної ісламської держави.

Історія на Середньому Сході має властивість повторюватися.

У період з 27 квітня до 7 червня 2018 в афганській провінції Нангархар трохи північніше Пактії поблизу афгано-пакистанського кордону сили західної коаліції спільно з армією афганського уряду провели військову операцію, спрямовану на недопущення створення на цій території анклаву ІД і з метою розгрому укріпленої бази і перевалочного центру бойовиків.

У спільній операції брали участь п'ять команд спеціальних сил США і три загони афганських командос, загальною чисельністю до 1000 осіб. Зокрема, було задіяно 600 військовослужбовців спецпідрозділів армії США, відомих як "Зелені берети".

При цьому ніхто з американських чи афганських військовослужбовців не був вбитий в ході операції. Водночас, за словами американських військових, було вбито 167 бойовиків ІД 10 різних національностей, які розміщувалися в укріпленому районі Де-Бала.

Боєць афганського спецназу Хайрулла веде спостереження на блокпості Креккен, в районі Де-Бала, провінція Нангархар, 7 липня 2018. джерело: STARS AND STRIPES/J.P. LAWRENCE

"Ще два місяці тому ця область повністю контролювалася ІД", - зазначив на спеціальному оперативному брифінгу в Де-Бала генерал Джон У. Бреннан-молодший, командувач силами НАТО в східному Афганістані. - "Тепер ми витіснили їх у гори, звідки вони вже не зможуть завдати суттєвої шкоди людям тут, в населених місцях".

Місце проведення операції - важкодоступні гори, ущелини і долини, придатні для землеробства, які протягом багатьох років служили базою для різних повстанських и екстремістських угруповань - муджахідів, талібів, аль-Каїди, а тепер і ІД. Завдяки прикордонному розташуванню, бази в Пактії і Нангархарі, а особливо укріплена база в Де-Бала служила ключовим логістичним пунктом для забезпечення ІД. Недалеко від місця проведення операції американські військові в квітні 2017 скинули найбільшу в своєму арсеналі бомбу, "мати всіх бомб", намагаючись знищити мережу печер ІД.

ІД вперше з'явилася в цьому районі в 2014, і стала широко використовувати аграрні і мінеральні ресурси провінції для свого розвитку, розвивала систему господарювання, податкову систему, боролася зі злочинністю і хижацьким природокористуванням. Спочатку люди охоче підтримували ІД, але незабаром жорстокість "нової влади" і безперервні теракти почали викликати відторгнення. За словами місцевих жителів, за час правління ІД було страчено понад 400 осіб, а їх сім'ї були вигнані. Зокрема, у звільненому селищі були виявлені тіла двох обезголовлених жінок і одного афганського чиновника, страта яких відбулася напередодні.

Після розгрому бази і захоплення територій в провінції Нангархар ситуація для ІД в Афганістані істотно ускладнилася - бойовики втратили близько половини своєї території, і змушені переміщатися в район Тора-Бора. Зараз афганські та американські військові зайняті облаштуванням військової бази, розмінуванням території і установкою блокпостів на звільненій території.

Після вигнання ІД в район повернуться біженці. Однак, в умовах суттєвої нестачі силового ресурсу у афганської влади, існує велика ймовірність, що разом з ними повернуться і таліби. Тому говорити про мир поки що вочевидь зарано.

Про що можна говорити, так це про те, що західна коаліція, і в першу чергу США рішуче взялися за ІД в Афганістані. І сьогоднішня операція не просто є найуспішнішою операцією проти ІД на території цієї країни, а й демонструє загальний рішучий підхід до воєнного вирішення проблеми. Використання методів, які показали свою ефективність в Сирії та Іраку, дозволяє домогтися істотних успіхів в Афганістані, не доводячи ситуацію до системної катастрофи.

Наявні сьогодні тактичні прийоми, засоби ураження, методи управління, планування та комунікацій, дозволяють швидше й ефективніше досягти більш надійного військово-технічного і військово-політичного результату, ніж в середині 1980-х: в двадцять п'ять разів меншими силами, за майже в два рази менший час, і головне - без втрат.

Втім, розгромити збройне терористичне угрупування ще не означає встановити мир. Саме цьому вчить нас історія Середнього Сходу, яка має властивість повторюватися. Як в результаті війни з афганськими муджахідами виник Талібан, а в результаті війни з аль-Каїдою виникла ІД, так і війна з ІД - навіть найбільш, здавалося б, успішна з воєнної точки зору, - запросто може призвести до виникнення нової загрози. Тому що воєнні загрози є лише відображенням загроз соціальних, а саме соціальні проблеми воєнними методами вирішити неможливо.