Контрабанда лісу. Чому незаконно вирубують Карпати та як це хочуть змінити

Тему незаконної вирубки лісу в останні тижні активно обговорюють як в соцмережах, електричках та на кухнях, так і у владних кабінетах. Прем'єр-міністр оголосив війну контрабанді лісу, а Президент наклав вето на законопроект, який пропонує кримінальну відповідальність за незаконну вирубку.

Чи справді вирубка українських лісів набула катастрофічних масштабів та чому мораторій не захистив Карпати від “облисіння”?

Кому вигідно

Вже незабаром у Києві з’являться перші магазини відомих міжнародних брендів ІКЕА та H&M. Й цілком ймовірно, що меблі чи прикраси, які ви там придбаєте, будуть виготовлені з української деревини, яка потрапила до ЄС нелегально.

Про таку ймовірність свідчать результати дослідження британської неурядової організації Earthsight, яка дослідила 18 лісозаготівельних ділянок у чотирьох найбільших лісозаготівельних регіонах України.

В Earthsight стверджуюють, що український ліс рубають і вивозять такими темпами, що за чотири роки його експорт до країн ЄС зріс на 75%, перетнувши позначку в 1 млрд євро у 2017 р.

До того ж, за оцінками дослідників, 40% цього лісу було вирубано або продано незаконно.

З України до країн ЄС імпортується незаконного дерева більше, аніж із країн Латинської Америки, Африки та Південно-Східної Азії разом узятих. Більше, аніж із будь-якої іншої країни світу, стверджують дослідники.

Це при тому, що в Євросоюзі з 2013 р. діє Регламент ЄС, котрий встановлює критерії експорту деревини на ринок країн ЄС, — EUTR. Він прямо забороняє імпорт дерев, незаконно отриманих у країні походження, а ще вимагає від імпортерів проводити ретельні юридичні перевірки, щоб мінімізувати ризик потрапляння контрабандної деревини на внутрішній ринок Союзу.

Втім дослідники вказують на неефективність роботи Лісової наглядової ради (FSC), яка сертифікує деревину. Опитані Earthsight  лісники пояснювали, що перевірки FSC легко обійти та отримати потрібний сертифікат. Тож норма EUTR фактично не виконується.

Earthsight “знеславила” відомі міжнародні компанії на кшталт International Paper, Mondi, JAF, Lenzing, Schweighofer, Kronospan, Swiss Krono, Eggert та вище згадані ІКЕА та H&M, стверджуючи, що ті підтримують контрабанду цінних пород деревини з України.

Мораторій та тінь

Поставки в ЄС так званої ділової деревини, яка приносить найбільше грошей, здійснюють навіть попри дію мораторію, стверджують дослідники.

Нагадаємо, мораторій на експорт лісу-кругляку діє в Україні з 2015 року. Свого часу через відмову його скасування Єврокомісія відмовилася надавати Україні транш на суму 600 млн євро, оскільки мораторій на експорт є порушенням міжнародних зобов’язань України, зокрема, за Угодою про асоціацію з ЄС та статтею ХІ:1 Генеральної угоди про тарифи і торгівлю СОТ 1994 року.

Читайте також: Гроші чи ліс. Чому ЄС хоче деревину з України

З листопада 2015 з України заборонено вивозити необроблені лісоматеріали (ліс-кругляк) всіх порід, окрім сосни. А з 1 січня 2017 року діє тотальна заборона на експорт такої деревини. Мораторій повинен діяти в Україні 10 років.

Й українська статистика свідчить, що заборона справді звела експорт кругляка майже до нуля: якщо у 2016 році ми продали в ЄС 840 тисяч тонн такого лісу, то в 2017 – лише 2 тисячі тонн.

Та мораторій на експорт лісу ніяк не обмежує рубку лісу. А вона фактично не змінилася.

Оскільки обсяги вирубки за час дії мораторію не зменшилися, можна говорити про наявність тіньових схем поставок до ЄС лісу-кругляку, експорт якого з України заборонено, йдеться в дослідженні Інституту економічних досліджень та політичних консультацій.

Підтвердженням цьому фахівці наводять розбіжність у статистиці: з українського боку в ЄС минулого року завезли 2 тис. тонн кругляку, а от Євростат свідчить про  477 тис. необробленої деревини, ввезеної з України.

Тож статистичні дані України та ЄС з вивезення лісу-кругляка розійшлися в 238 разів.

Частково похибку можна “списати” на різну методологію підрахунку в Україні та ЄС, однак важко повірити в настільки велику розбіжність в підрахунках.

Куди зникає ліс

За інформацією Earthsight, для незаконного вивозу лісу з України злочинці послуговуються схемою, яку ще в 2011 році створив колишній голова Держлісагентства Віктор Сівець. Нагадаємо, очільник агентства часів Януковича зараз переховується в РФ.

Згідно схемі цінний ліс піддають санітарній рубці та оздоровленню. Мовляв дерево захворіло, краще зрубати. В Earthsight порахували, що санітарне вирубування становить наразі 38–44% від загального виробництва й експорту лісу.

Дані Держстату свідчать навіть про більші показники. У 2017 році обсяги заготівлі лісу в Україні зменшилися на 3,6% та склали 18,9 млн.㎥.

З них не для користування вирубали 10,3 млн.㎥. Тобто, навіть більше половини - 54,5%.

Графік: Інститут економічних досліджень та політичних консультацій

Й зрубаний “задля оздоровдення” кругляк на кордоні маскують під дрова чи іншу дозволену для експорту продукцію. Згідно зі звітом експерта проекту ЄС Правозастосування й управління в лісовому секторі (FLEG) Михайла Попкова, експорт дров у 2016 році виріс на 30% в порівнянні з 2015 роком. А потім на кордоні дрова наче в казці перетворюються на цінну деревину.

Незаконні рубки та економіка

Нещодавно команда Всесвітнього фонду природи в Україні (WWF ) оприлюднила відео  масштабів вирубки лісів в  Усть-Чорнянському лісництві, зняте з висоти пташиного польоту. 

Дрон відзняв близько 50 гектарів суцільно зрубаного лісу. В організації додали, що дерева тут почали рубати попри "період тиші" (з 1 квітня до 15 червня рубати заборонено).

За інформацією Держлісагентства тільки у 2017 році у лісовому фонді лісогосподарських підприємств, які підпорядковані цьому відомству (це приблизно 2/3 лісів України), було виявлено 7 тис. випадків здійснення незаконних рубок, під час яких заготовлено близько 26 тис.㎥ лісоматеріалів. Загальна сума заподіяної шкоди державі становила близько 157,5 млн гривень.

Та справа не лише у втрачених зараз грошах. Адже на відновлення насаджень треба чимало часу та сил, зрештою ліс - це не просто дерева, а ціла екосистема, яку подекуди неможливо відновити. Наслідком такої бездумного нищення природи стають паводки та інші стихійні лиха.

Перевантажені лісовози, щоб зекономити на паливі, вщент руйнують дороги. А водії навіть влаштовують перегони, щоб уникнути відповідальності.

Часто в мережі можна прочитати вимоги заборонити все: рубати, вивозити, робити з лісом хоч щось. Однак з економічної точки зору такі обмеження невиправдані.

“У всьому світі ліси заготовляються на тих територіях, де вони ростуть, і це абсолютно нормально. Ліс, який досягнув необхідного терміну зрілості, має бути вирубаний. Адже після цього він перетворюється на сухостій, де вже не розвивається екосистема, а пожежонебезпечність таких ділянок у рази підвищується. До того ж, вирубка перестиглого лісу приносить самі збитки”, - пояснює координатор Комітету деревообробної та меблевої галузі European Business Association Євген Кузьменко.

На лісову промисловість припадає до 3,6% від ВВП країни, в ній зайнято 500 тис. населення. Експорт деревини щорічно приносить в бюджет держави до $1,7 млрд.

За ліс - до в’язниці

Тож наймудрішим рішенням буде реформувати цю галузь. У липні 2018 року Верховна Рада підтримала у другому читанні і в цілому законопроект №5495 про збереження українських лісів і запобігання незаконному вивезенню лісоматеріалів.

Ключовою ініціативою законопроекту є посилення відповідальності за незаконну вирубку лісу та його контрабанду. Зловмисників пропонують карати позбавленням волі на термін від 3 до 5 років. Якщо це зробила організована група – до 12 років.

За несанкціоновану вирубку і пошкодження лісу хочуть підвищити штрафи: з громадян - від 15 до 30 неоподаткованих мінімумів (до 510 грн), а з посадових осіб – від 75 до 150 (2550 грн).

Також автори законопроекту пропонують обмежити внутрішнє споживання вітчизняної деревини в обсязі
 25 млн ㎥ на рік.

Володимир Гройсман підтримав законодавчу ініціативу та публічно включився у боротьбу з контрабандою лісу. Прем’єр доручив провести аудит всіх лісогосподарств, знайти винних та зобов’язав “Укрзалізницю” робити фото під час вивезення лісу й передавати їх у Нацполіцію, ДФС та Держаудитслужбу.

Але Президент, попри підтримку захисту лісу, наклав вето на проголосований у Раді законопроект.

Депутати радикальної партії, які є творцями законопроекту, звинуватили Порошенка в антидержавництві та сприянню контрабандистам:

"Вето Президента на заборону експорту дров, під виглядом яких в ЄС незаконно везуть український ліс - великий подарунок "чорним лісникам", контрабандистам лісу та європейським конкурентам українських деревообробників. І відвертий ляпас українським виробникам та суспільству в цілому", - вважає член РПР Віктор Галасюк.

Однак не все так однозначно. Справа в тому, що у прикінцевих положеннях законопроекту прописано встановлення 8-річної заборони на вивезення з України паливної деревини. А такий крок може вчергове погіршити наші стосунки з ЄС, адже фактично розширює межі мораторію, проти якого виступає Союз.

Своє рішення Порошенко пояснив тим, що він проти лобістських схем, які порушують умови зони вільної торгівлі з ЄС. 

"Президент наклав вето на консервацію схем і збагачення їхніх вигодоотримувачів. Адже його зауваження стосуються не норм закону про посилення відповідальності за рубки – ці зміни і Президент, і Уряд підтримують. - пояснює рішення гаранта віце-прем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванна Климпуш-Цинцадзе. - "Так, необхідно вирішувати проблему через жорсткий облік деревини, підвищення кримінальної відповідальності за незаконні вирубки та "чорний" продаж, через пріоритизацію екологічних завдань. І це ні в кого не викликає заперечень". 

В пропозиції Президента до проголосованого закону Порошенко пропонує виключити пункт 2 розділу ІІ, щоб захисні заходи по збереженню українських лісів відповідали міжнародним зобов’язанням України.

Тож тепер згідно з ч.2 Ст 94 КУ результати голосування Парламенту скасовані, тому законопроект з пропозиціями президента ВРУ має розглянути повторно та позачергово.