Як Україна стала центром торгівлі дітьми

Наприкінці липня Генеральна прокуратура та Національна поліція провели спільний брифінг, де виступили з сенсаційною заявою – правоохоронцям вдалося викрити страшну схему збагачення тіньових бізнесменів.

Під виглядом легального бізнесу одна із клінік займалася відвертою торгівлею людьми. І що найжахливіше — там продавали дітей. Генеральний прокурор України Юрій Луценко розповідає, що після прийняття владою Індії рішення про заборону комерційного сурогатного материнства, центр такої діяльності сфокусувався, в тому числі, в Україні. І зараз ми є одним із найбільших операторів цього бізнесу.

Схема продажу новонароджених

Правоохоронці викрили схему, котра працює уже, щонайменше, 7 років. У 2010 році громадяни Молдови та Німеччини створили на території України медичний центр “БіоТехКом” із надання послуг репродуктивної медицини. Уже на початку 2011-го клієнтами цієї клініки стало італійське подружжя, котре звернулося із проханням про народження дитини за допомогою сурогатної матері. Послуги коштували 30 тисяч євро. Проте, як виявилося згодом, потенційні батьки на момент запліднення навіть не перебували на території України та не надавали свого біоматеріалу. Згідно наказу Міністерства охорони здоров'я немовля, яке передається парі від сурогатної матері, повинно мати ознаки принаймні одного з партнерів. Якщо ж цього немає — йдеться фактично про торгівлю людьми.

“Італійське подружжя, використавши за відомо підробні документи медичного центру “БіоТехКом”, а також органів українських державної реєстрації актів цивільного стану, зареєструвало батьками цієї новонародженої дитини і у жовтні 2011 року вивезли її до Італії. За вчинення цих дій медичний центр “БіоТехКом” отримав від громадян Італії 32 тис євро, сурогатна мати отримала 6 тис євро”, - повідомив генпрокурор Юрій Луценко.

Продовження італійської історії

Проведення ДНК-експертизи торік ініціювали правоохоронні органи Італії, тоді виявилося, що довідка про генетичну спорідненість батьків із дитиною, видана в Україні, містить неправдиву інформацію. Як наслідок — італійському подружжю оголосили підозру, а 7-річного хлопчика вилучили з сім’ї та відправили до дитячого будинку в Італії. В Україні представникам компанії “БіоТехКом” повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення за статтею 149 — торгівля людьми, а головному лікарю інкримінується ще й підробка документів. Ці злочини є особливо тяжкими, і за їх вчинення  передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 8 до 15 років з конфіскацією майна.

Керівник “БіоТехКом” Альберт Точиловський переконаний: такі дії правоохоронців – це тиск на бізнес та банальна спроба його "віджати". Він запевняє: доказів у слідства немає жодних, а коли батьки приходять з дитиною, наприклад, в Ізраїлі чи Німеччині, то поки генетичний зв'язок не доведено, ніхто дитину з-за межі країни не випустить.

Юридична прогалина

В Україні чужу дитину іноземцям таки віддали. Це могло статися не лише через неправомірні дії керівництва клініки, але й прогалини в Кримінальному кодексі.

“Якщо питання у виконанні неналежно своїх службових обов'язків працівників клініки, то стосовно хворої людини, пацієнта. А де ж тут хвора людина? І в нас закон передбачає: торгівля або інше використання людини для експлуатації, а як може подружжя експлуатувати дитину? Тобто це є прогалина. Це сім'я, це дитина, тобто тут треба вносити законодавчі, там 149 прим 1 робити, окремо статтю, прописувати певний формат і вказувати такий от незаконний спосіб”, - пояснює юрист Олександр Медведенко.

Не Італією єдиною

Як з’ясувалося, медичний центр "БіоТехКом" провів, щонайменше, 1000 подібних операцій, то ж схожі випадки Національна поліція почала шукати і в інших країнах. Голова Нацполіції Сергій Князєв розповідає, що в інші держави уже направлено 16 міжнародних доручень щодо сурогатних немовлят стосовно дослідження конкретних імовірних батьків для проведення ДНК, а також інших слідчих дій.

На ситуацію миттєво відреагували в Українській асоціації репродуктивної медицини. Там незаконні дії лікарів БіоТехКому засуджують і наполягають: на вітчизняному ринку репродуктивних технологій є і зразкові клініки. Президент Української асоціації репродуктивної медицини Олександр Юзько наголошує, що є неприпустимим використання в програмах сурогатного материнства ембріонів потенційних батьків, які не мають з ними генетичної спорідненості.

Успішність сурогатного материнства в Україні

Наразі Україна має досить непогану що лікарську, то й технічну базу для застосування допоміжних репродуктивних методик, зокрема, й сурогатного материнства. Лише за останні роки у нас було проведено більше 1-го мільйона операцій із штучного запліднення. Зафіксовано народження 54 тисяч так званих “дітей із пробірки” в Україні і 7 мільйонів у світі. Нині в Україні в цій царині працює 50 закладів охорони здоров'я, 5 з них — у Києві, Запоріжжі, Одесі та Івано-Франківську — мають державне або комунальне підпорядкування.

Експерт з охорони здоров’я Вадим Арістов пояснює: практично ввесь генетичний матеріал дитина, що розвивається в утробі сурогатної матері, має від своїх власних батьків. Сурогатна матір — це людина, в матці якої вирощується дитина і вона же може надати яйцеклітину, але яйцеклітина буде мати менше одного відсотка її генетичного матеріалу. А весь генетичний матеріал буде від батьків. Сурогатне материнство це не лише комерційна послуга, яку Україна та українські клініки надають. Це і шанс взагалі появи дитини в людей, які інакше ніколи б її не отримали.

В Україні охочих стати сурогатними матерями чимало. Здебільшого, це самотні матусі або жінки із малозабезпечених родин. Клініки пропонують їм чималу винагороду – до 500 тис гривень, а це майже 17 тисяч євро. Гроші сурогатна мати отримує траншами, найбільший – останній, одразу після народження дитини. Додатково розглядається можливість надання житла, повноцінне харчування не лише жінки, але і її родини. Вимоги до кандидаток прості – вік від 18 до 32 років, відсутність генетичних хвороб та шкідливих звичок та наявність власної здорової дитини. В Україні лише жінка, яка має вже власну дитину, вона може розглядатися, як потенційна матір для сурогатного материнства. Для того, щоб вона не мала дуже сильного емоційного зв’язку з дитиною, яку вона виношує. І могла спокійно без психологічної травми її від себе відлучити, віддати біологічним батькам.

Недосконале законодавство

В Генеральній прокуратурі наполягають: надання послуг із сурогатного материнства має ширше і детальніше регламентуватися законом. Одного наказу Міністерства охорони здоров'я — замало.

“Я хотів би закликати МОЗ, а також ВРУ прийняти більше детальні законодавчі і нормативні рішення з цього питання. Більшість країн світу відмовилися від комерційного сурогатного материнства, ті країни, які його допускають, більш чітко, ніж одним лише наказом, регламентують цей порядок”, - додає генеральний прокурор Юрій Луценко.

Перші зрушення

На заклик генпрокурора змінити законодавство вже відгукнулися у Верховній Раді. На розгляд Комітету з питань охорони здоров’я направлено законопроект № 8625, що стосується використання допоміжних репродуктивних технологій.

“Обмеження сурогатного материнства — це питання є нагальне для громадян України. Якщо іноземець приїхав просто лишень щоб отримати дитину, цей законопроект буде забороняти”, - пояснює Олександр Медведенко.

Фактично цей законопроект забороняє застосування допоміжних репродуктивних технологій для іноземних громадян окрім тих, які постійно проживають на території України. Але і в цьому документі містяться сумнівні формулювання.

За словами адвоката Олени Бабич, пропонується ввести таке поняття, як ”примусове використання жінки для перенесення в її організм ембіону людини з метою виношування і народження дитини” буде каратися відповідно до кримінального законодавства. За власний досвід, а це 15 років, Олені Бабич невідомі випадки, щоб будь-яку жінку примушували до того, аби вона стала сурогатною замінною матір'ю, як правило це абсолютно добровільно.

Новий закон повинен містити чіткі критерії, які урегульовують процедуру. Це наявність шлюбу, медичні показання, генетичний зв’язок батьків з дитиною і відсутність його із сурогатною матір’ю. Та найголовніше — це легалізація дитини в тій країні, звідки родом її батьки.

Вадим Арістов бачить цей процес наступним чином: “Коли іноземець приїжджає  з коштами і замовляє, якусь послугу – це є експортом. Навіть якщо послуга є в середині країни. Якщо це обмежити, ми будемо залишатися в кам’яному віку і не будемо мати можливість розвиватися. Краще, на наш погляд, забезпечити права цих замовників і звичайно цієї дитини, але не знищуючи цю галуззю економіки.”

Чорні прибутки

Водночас генпрокурор наголошує й на іншій проблемі – бюджет часто-густо недоотримує кошти від цього бізнесу. За словами Юрія Луценка це, зокрема, уникнення від податків, достатньо серйозною різницею між тисячами євро, які клініки отримали від кожного з іноземного подружжя і тими невеличкими сумами, які вони сплачували сурогатним матерям, виводилися через фіктивні фірми без сплати податків, переводилися в готівку і присвоювалися.

Українські здобутки у сфері сурогатного материнства

Натомість нашій медичній спільноті вже є чим похвалитися перед світом: два роки тому в української сурогатної матері народилася перша абсолютно здорова дитина від 3-х батьків.

“Перша в світі дитина від подружжя з літнім віком. В жодних країнах світу ще не було застосування цього пронуклеарного переносу. Є донор яйцеклітини, є донор батьківського матеріалу і є донор вже ядра материнського, там більше 20 тисяч генів. Відповідно всі ці 3 людини залучені в технології, стали батьками”, - розповідає Вадим Арістов.

Наразі питання врегулювання сурогатного материнства залишається відкритим. Тож залишається лише сподіватися, що ухваливши потрібні зміни, законодавці нададуть бездітним парам легальну можливість стати батьками, а репродуктивні клініки не чинитимуть протизаконих дій задля власного заробітку.

Відео: https://espreso.tv/video/259549