Як вареники в маслі: особливості Масниці по-українськи

З давніх-давен до найбільшого свята - Воскресіння Господнього - українці готувалися по-особливому. 40 днів Великого посту - це час осмислення своєї історії та свого призначення на землі крізь призму Великого шляху, який явив нам Син Божий. А перед Великим постом - тиждень, який - ніби місточок з щоденної суєти, щоденних справ і насущних турбот до дотику вічного. І Називається цей тиждень "Масниця", "Сиропуст", "Сиропусний тиждень", "Сирна неділя", "Пущення", "Загальниця", "ніжкові заговини". 

Звичайно, кожна з цих назв має свої особливості в акцентуванні на пріоритетності в цьому тижні, бо в кожного регіону, навіть родині свої особливі традиції і своя особлива історія підготовки до Великодня. Та й Масниця з Колодієм - не синоніми, вони лиш в основі своїй мають багато спільного, проте все ж це різні поняття, про які поговоримо нижче.  Але сенс цього тижня у всіх однаковий: життя - це свято, яке подароване нам небесами, і його відзначати треба на землі. Тому перше весняне свято ми зустрічаємо весело,  вдосталь смакуємо смачними стравами, бо далі - Піст, налаштовуємося на очищення тіла та душі.  

 Цього року Масниці починаються з 4 березня і триватимуть по 10 березня. Гуляння народу завершується Прощеною неділею. З 11 березня почнеться Великий Піст, а 28 квітня, дасть Бог, святкуватимемо Великдень.

Давайте святкувати вже своє!

Масницю ми часто асоціюємо з російською Масляною, що й зрозуміло: ми довго жили в полоні стереотипів, нав'язаних для всього загалу, в яких не враховувалося ні національних історії та традицій, ні унікальності кожного народу. Проте українська Масниця і російська Масляниця – це два різні поняття, і відзначалися та й відзначаються вони зовсім не схоже.  Хіба що в один і той же час – на початку весни, але і сенс, і значення свята, характер, пісні, ігрища, звичаєві норми, і навіть страви його проведення абсолютно різні.

Етнографи "Мамаєвої слободи" кажуть, що Масляниці в козацькій Україні не було, це російське свято і воно мало чим дотичне з нашою Масницею.  В Україні не практикуються, як у північного сусіда, агресивні кулачні бої й бійки "стінка на стінку", відсутні льодові гірки, не печуть млинці з ікрою, а традиційно  готують вареники з сиром та сметаною.

Вареники проти радянської Масляниці. Чому українцям потрібно забути про святкові млинці

Надія Качуровська, бібліотекар Тернопільської центральної дитячої бібліотеки, вивчає наші традиції давно і старанно занотовує їх для історії. Бо нинішні ми також творимо історію.

"З понеділка наступають Масниці, чи Запусти, як на Галичині кажуть, - розповідає вона. -  Масляна - це назва трохи з іншої культури. Що таке Масляна в росіян - дуже добре описав російський письменник Олександр Островський у п'єсі "Снігурочка". А ще краще по цій книзі зробили в Радянськім Союзі художній фільм під тією самою назвою. Я недавно ввімкнула цей фільм в мережі - зробила висновок, що дуже  добре передано російську культуру і міфологію. Спалюють солом'яне опудало, як знак, що покидають зиму, щось там про Ярило - проганяє зимовий холод, і багато іншого подібного. Потрібно сказати, що радянські фільми вже не для сучасних дітей, вони їх дивитися відмовляються. Та і сама я фільм тільки поклацала. В українців в цей час був Колодій - і це вже наша історія".

Вареники – Божі хваленики

"Ще не так давно, в моїм дитинстві, в Сиропусну неділю, чи Масницю – збиралися хороші люди в когось в хаті після служби в церкві, щоби поїсти вдосталь страв із сиру: вареники, бондзелики (страва з пшона, сиру, яєць і муки – все запечено в печі чи духовці як котлетки в сметані), - продовжує Надія Качуровська. -  Пригощалися наливкою, домашнім вином чи чаркою міцнішою. Адже скоро буде піст і табу на такі наїдки аж на 40 днів до самого Великодня. Так було на Львівщині в моїй родині. Збиралися сусіди в нашій хаті, бо баба Варварка була добра господиня. Коли пригощалися, то казали, що дай Боже гідно піст пережити і весело Паску відсвяткувати".

Вареники цього тижня, в основному, варили із сиром, але обов’язково в маслі. В декотрих регіонах робили і млинці, але не з пшеничного борошна, як в росіян, а з гречаного.  

Втім вареники - обрядова страва, яка дійшла до нас ще з часів трипільської культури, тобто значно раніше. Молодий місяць символізував собою жіноче начало, а вареник був його уособленням. З появою на небі молодого місяця наші прадіди молилися, щоб щастило цілий місяць.

 Крім вареників, наші прабабусі в "бабський тиждень" пекли сирні баби, смажили налисники з сиром, варили локшину і галушки на молоці. А ще готували ряжанку, колотуху, розтирачку, молочної каші з гречкою, молочний кисіль і багато інших молочних страв. На Колодія  прагнули наїстися "про запас" на цілих сім довгих тижнів весняного Великого посту.

 Не женився єси, то колодку носи!

Колодій бере свій початок ще з трипільських часів, до хрещення Київської Русі. Саме з нього з’явилась назва свята, а також народні гуляння, прив’язування колодки неодруженим парубкам та традиційні страви. Всі ці гуляння влаштовувались на честь весняного пробудження природи.

Проте назва "Колодій" також трактується по-різному: з наближенням весни Сонце все вище і вище піднімається по своєму небесному колу, відганяючи зимові холоди, а його сила передається природі й людям. Отже, "коло діє", природа оновлюється.  

У ці дні чекала символічна кара парубкам, які не одружилися. Їм чіпляли до руки чи до пояса справжню колодку, від якої можна було відкупитися лише подарунком. А на Великдень хлопець з дівчиною, які вирішили стати парою, обмінювалися "люб'язностями": він їй повертав колодку, а вона його пригощала писанками у власноруч вишитій хустинці. І хоч у кожному регіоні були відмінності таких традицій, усе одно аналогів подібного святкування останніх зимових днів у світі нема.  

"В понеділок, напередодні Великого посту, на Масляну (так називають цю пору, бо тоді вживають переважно молочні страви, передусім вареники з сиром та маслом) зранку жіноцтво збиралося в корчмі справляти Колодки. Колодка (фалічний знак) у наших предків була за символ продовження роду. Одна з жінок клала на стіл невеличке звичайнісіньке полінце, що символізує собою частину Дерева Життя — «Колоду». Інші жінки вповивають колодку полотняним шматтям. Купивши горілки, сідають за стіл навколо неї, п’ють та вітають одна одну з народинами. Сповита колодка залишалась в шинку аж до суботи, бо у понеділок вона народилася, у вівторок хрестилась, усереду похрестини, у четвер колодка помирає, в п’ятницю її хоронять, а в суботу оплакують. Звичайно, ніхто за нею не плакав, веселі розваги тривали як при «народженні», так і при «смерті».

Після святкування народин Колодки заміжні жінки обходили ті родини, де були парубки, що не поженилися шлюбного сезону впродовж останніх мясниць, і привязували матерям колодку до ноги. В такий спосіб карали і дівчат, які перебирали женихами і не встигли пошлюбитися, а вже пора мати діток, носити і пестити їх на руках, як і матерям колисати колисочку з онуками".

Войтович Валерій Миколайович "Міфи та легенди давньої України".

Отож, Колодій розвертає на весну, акцентується на продовженні життя, утворенні нових родин, відродженні етносу – тих моральних цінностях, які залишили нам наші предки і які ми зобов'язані берегти і примножувати.

Неділя, 10 березня – "Прощена неділя". Цього дня прийнято просити прощення у всіх близьких та скривджених за можливі образи. Це дуже світлий день перед початком Великого посту.

Приготуйте на смачний тиждень. Смачні рецепти

  Катерина Скрябіна - одна з головних "діючих осіб" "Полтавської галушки"

Вареники ліпити - це "два в одному" - любов і насолода, вважає Катерина Скрябіна - учасниця щорічного фестивалю "Полтавська галушка". "Як і у кожної господині у мене теж є улюблений рецепт тіста для вареників, - ділиться секретами своєї кулінарної любові господиня. - Ніжне, еластичне, одне задоволення працювати з ним! Інгредієнти: 150 мл молока, 50 мл, води, яйце, 0,5 ч.л. солі, 3 склянки борошна 2 ст.л. олії.

Молоко, воду, сіль та яйце змішати в ємкості та збити виделкою або вінчиком до однорідності. Поступово всипати борошно. Замісити м'яке, еластичне тісто, що не липнутиме до рук. В центрі тіста зробити поглиблення, влити олію. Місити, доки тісто "вбере" повністю олію. Тісто залишити "відпочити" на 30 хвилин. Додайте улюблену начинку та приготуйте найсмачніші вареники!".

А для різноманітності цього тижня спечіть ще й малай (невеликих розмірів хліб або корж з кукурудзяного, горохового або пшоняного борошна) із сиром за рецептом відомої кулінарки Дарії Цвек. 

Інгредієнти: 100 г кукурудзяного борошна, 150 г сиру, 4 яйця, 150 г цукру, 0,5 склянки кислої сметани, лимонна есенція.

Жовтки розтерти з цукром, всипати перетертий крізь сито сир, додати сметану, борошно та кілька крапель лимонної есенції. Все разом старанно вимісити і лишити на 30 хвилин. 

Через півгодини масу вимішати з піною збитих білків, викласти у змащену і посипану сухарями форму. Пекти годину за температури 210-250 градусів за Цельсієм.

Тиждень Масниці - світлий і обнадійливий:  наближається Святе Воскресіння 

Гарне свято прийшло до нас ще з давніх-давен, як бачимо. Різноманітні трансформації в  процесі, релігійна складова – з часів прийняття християнства, різноманітні звичаї, традиції тільки зміцнюють наше коріння на землі і стверджують нас як народ. Наш обов'язок – до того ж дуже приємний і почесний – підтримати ці традиції і зміцнювати, відділяти зерно від полови – тобто своє від чужого. Ми маємо що святкувати!

"Ой спасибі, Колодію,
Що зібрав докупки,
Гостювали, цілувались,
Аж злипались губки!" - співається в одному з Куплетів на Колодія. Нехай подібним буде настрій!

Масниця в "Мамаєвій Слободі" та "Українському селі". Фото: mamajeva-sloboda.ua та http://etno-selo.com.ua