Світлана Бевза: Чим швидше зараз забезпечимо лікарів одноразовими комбінезонами, тим меншою буде загроза поширення коронавірусу

Добрий вечір, дякую. Усе це почалося з власної ініціативи кількох працівників моєї студії. Буквально за день приєдналися мої подруги – стилісти, які вирішили допомогти. Ми зробили міні-структуру і розподілили обов’язки: хто займається контролем крою, хто шукає матеріали, хто веде логістику. На другий день нас було четверо, зараз нас – близько 60 людей. 50 з них займаються безпосередньо пошиттям комбінезонів. І, в принципі, у нас кількість людей росте, кожного дня долучаються охочі допомогти. Усе це люди з індустрії моди, майстрині, які шиють подіумні зразки дуже високої якості, а зараз роблять цю дуже важливу справу.

Тобто, це одноразові комбінезони для українських медиків, які будуть боротися з коронавірусом.

Саме так. вони є одноразові, виготовлені зі спандбонду. Це спеціальний матеріал для комбінезонів, щільність 50. І перше, що я зробила – проконсультувалася зі знайомими лікарями щодо необхідної якості матеріалу, чи цього достатньо. Головна вимога – щоб капюшон щільно прилягав до обличчя, а манжети були щільними на рукавах і штанинах. Комбінезон з високим коміром і застібається на приховану блискавку.

А яка потреба зараз у таких комбінезонах? Українська медицина зараз зовсім гола і боса і ви їх одягаєте, чи були якісь комбінезони і ви орієнтувалися на якісь моделі, які вже були у нас?

За три дні до мене напряму звернулися близько 36 лікарень по всій Україні, і звертаються далі. Пишуть, що нема взагалі комбінезонів, абсолютно. Тобто, пишуть, надсилають свої посвідчення, добові потреби в цих комбінезонах, дуже детально пишуть кількість лікарів, медсестер, санітарок. Усю цю інформацію ми фіксуємо і, власне, створюємо "живу чергу" – хто швидше звернувся. Але ми вистроїли і пріоритети: насамперед інфекційні відділення, відділення швидкої допомоги і так далі по лікарнях.

Хто вам допомагає матеріалами, або, можливо, фінансово? Тому що я десь читав, що від 700 до 1000 комбінезонів ви плануєте зробити, чи вже зробили. Це велика кількість, це людські та фінансові ресурси. Хто вам допомагає?

Починали ми власними силами – перші партії тканини, перші партії блискавок. Потім підключилися друзі. Потім Ксенія, одна з нас чотирьох і власниця великої піар-аґенції, структурувала роботу так, що люди, які хочуть нам допомагати, звертаються до неї, є певна карта. Ми не працюємо з державними фондами та установами, ми це робимо напряму, щоб нам було легко звітувати перед людьми куди йдуть кошти. Мене дуже тішить, що багато тих, хто з нашої індустрії, які не можуть долучитися до пошиття, оскільки людей багато в іншим містах, що сидять на карантині і доглядають дітей, ви ж знаєте, майстрині – жінки і в них зараз інші обов’язки. Тому дуже багато наших колег просто дають гроші на це або віддають матеріали. На сьогоднішній день вже долучилися з виробництвом мої колеги – Ваня Фролов, Тарго, Христина Бобкова, Лейк. І кожного дня нас стає більше.

А що кажуть медики? Чи багато цих комбінезонів ще знадобиться?

У деяких лікарнях, таких як на Кондратюка, на інфекційне відділення добова норма – 150 штук. Швидкі допомоги – бажано, щоб змінювали після кожного візиту за викликом. Тобто, дуже велика потреба.

Зрозуміло, що зараз усі на карантині і у людей з’являється вільний час, щоб вам допомагати. А скільки ви часу приділяєте цій роботі? Адже у вас є замовлення, які розходяться по всьому світу, де жінки носять ваше вбрання. Скільки часу ви віддаєте на свої волонтерські ініціативи?

Чесно кажучи, перші чотири дні майже весь свій час. Коли стали допомагати друзі, стало трошки легше, тому що вже вибудували структуру, але й досі це займає майже весь час. Складність у тому, що великі підприємства не можуть це робити – є офіційний карантин і не можна багато людей випускати в цех. Тому за рахунок наших кравчинь ми працюємо "від дверей до дверей": волонтери відвозять майстриням під двері матеріали, вони шиють, готове забирають і відвозять по лікарнях. У нас сьогодні буде перша звітність по лікарнях. Ці дні ми займалися кроєм і роздачею, а тепер вже починаємо віддавати готові. Але якщо сьогодні це буде, умовно кажучи, кількість Х, то завтра вже буде вдвічі більше. Я планую завтра віддати вже 1000 комбінезонів.

Нас дивляться багато людей. Якої б допомоги ви хотіли від людей? Куди людям звертатися з пропозицією допомоги? Чим вам допомогти?

Дякую дуже. Допомога потрібна. По-перше, вже стає дефіцитом матеріал. Ми не знаємо, скільки його ще є в Україні, на скільки його вистачить. Тож хто має зв’язки з закордоном, діаспора - просимо допомоги його придбати. Також дефіцит починається на звичайну резинку, яка використовується на манжети. тому всі матеріали, які потрібні для комбінезонів, ми дуже чекаємо. На моїй сторінці у фейсбук вказані всі учасники процесу, хто за що відповідає. Вказана єдина карта Ксенії, за якою йде звітність, на яку можна перевести гроші або тримати зв’язок з Ксенією і просто купувати матеріали і надсилати нам на склад.

У нинішніх умовах чи є якась реакція від Міністерства охорони здоров’я? адже зрозуміло, що всі лікарні, які є, вони або приватні, або державні. Приватних менше, державних значно більше. Вони якось реагують на вашу ініціативу?

Я сконцентрована безпосередньо на процесі, на виробництві, на прямому спілкуванні з лікарнями. Реагують лікарні. Просять комбінезони, кажуть, що їх нема взагалі. Реакцію від якихось держорганів я не отримувала.

Зрозуміло, що ваша ініціатива буде помітна не лише в Україні. Можливо, до вас вже починають звертатися з Італії чи з Іспанії, бо там ситуація теж непроста з пандемією коронавірусу. Є якась реакція з-за кордону? Готові ви на цей непростий час створити виробництво, чи готові підтримати такі ініціативи з-за кордону, якщо вони будуть?

Я так далеко не думала. Коли ми розповіли в Інстаграмі, що почали пошиття костюмів для медиків, іноземні ЗМІ дуже добре відреагували. Такі журнали як Vogue та ELLE дякували нам, писали з різних країн. тепер вони агітуватимуть колег з різних країн, щоб вони це робили. Індустрія пришвидшує темпи залучення великих і малих брендів до цієї роботи. Нетреба недооцінювати індустрію моди. Навіть у часи Другої світової війни за рахунок Сальваторе Феррагамо, який шив взуття, Італія вийшла з кризи. І ми ті кошти, які надходять на матеріали, намагаємось ще й мінімально розподілити на майстринь, щоб вони під час кризи мали якусь зарплатню. Тобто, тим самим ми підтримуємо і наших працівників.

Зараз уся країна живе на карантині. Судячи з вашого темпоритму, у вас карантин відносний.

Дуже відносний. І хочеться якось тримати баланс, але я розумію, що з цими комбінезонами зараз дуже потрібна швидкість. Чим швидше зараз забезпечимо лікарів, тим меншою буде загроза поширення вірусу, адже лікарі – це перша лінія оборони і їм необхідні ці костюми. Тому я вирішила, що зараз я зосереджуюсь на цьому процесі, щоб решта карантину була спокійною і він скоріше закінчився.

Які взагалі необхідні обсяги цих комбінезонів? Хтось робив такі підрахунки? От якщо ви вироблятимете на добу 400 таких костюмів, то зрозуміло, що це нетак багато.

Ні, це крапля в морі. 400 на добу – це одна велика лікарня. Я думаю, що потреби – мільйонні. Це одноразовий комбінезон. Якщо добова норма на одну лікарню 400, помножити на два тижні – це вже десятки тисяч.

Зрозуміло, що ви своїм маленьким волонтерським колективом намагаєтесь якось поставити це виробництво на потік. А чи відомо, держава в якийсь спосіб може знайти якесь вирішення цього питання? Тобто, має ж бути якийсь вихід? Наприклад, 2014 року наша армія була гола-боса і ми усім світом скидалися, аби армію одягнути.

Так. зараз, власне, відбувається дуже схожий процес, люди з людьми єднаються в допомозі. Я в жодному випадку не засуджую великий бізнес, який перекваліфікувався на пошиття костюмів, єдине що хочу наголосити: лікар сам собі такий костюм купити не може за 300 гривень на добу за умов тієї зарплатні, яку вони отримують. Я хочу зосередитися на процесі, на кількості, а не на аналізі того, що робить чи не робить якась державна установа. У мене трошки інша мета. Я роблю комбінезони.

Зрозуміло. І все ж таки, було б прекрасно, якщо нас чують керівники держави і очільники МОЗу, щоб ви допомогли Світлані Бевзі і її команді робити ці прекрасні комбінезони. Тим паче, я так розумію, що виробництво готове – питання лише в обсягах і в тих умовах, у яких ви це робите. І все ж таки. Повертаючись до карантину. Ви, окрім роботи, як ще проводите свій час? Бо карантин – час непростий для людей, які сидять у чотирьох стінах. Як ви проводите карантинний час – з дітьми, читаєте казки, співаєте чи що ви там робите?

Мушу сказати, що діти щасливі, бо бачать батьків постійно, це вже великий плюс. Звісно я жартую. Найбільше часу займають домашні завдання, які я роблю з сином. Наша Анна просто бавиться і радіє, що ми поруч. Чимало часу займає перегляд новин по телевізору, але я намагаюсь не всі дивитись, тому що це дуже складно. Мій чоловік більш витривалий. Що ще? Займаємося спортом, гуляємо з дітьми, виключно на подвір’ї, без контактів з іншими дітками.

У який клас, пані Світлано, ви зараз ходите?

Перший підготовчий. Але дуже багато навчання англійською мовою і я за це відповідальна.

Що б ви порадили нашим глядачам, користувачам соцмереж, телеканалу Еспресо, як краще провести час на карантині? Зрозуміло, що непростий час, і кожен має свої поради, кожен радить те, як сам проводить цей час… Що б ви порадили людям?

Це суперчас для того, щоб витрусити свої шафи, повимивати свій дім. У кого є діти – відкрити очі на дітей, вислухати їх, просто подуріти з ними. І відпочивати. Поменше паніки, бо вірус минеться. Побільше толерантності і поваги один до одного. Тобто, це я маю на увазі, що коли є можливість – лишатися вдома. І думати, що буде далі. Тому що кожна криза – це певна переорієнтація. Багато великих компаній після коронавірусу зрозуміють, що не потрібна така кількість працівників. Тому треба думати про майбутнє, як далі працювати, розвивати якісь свої навички, які будуть потрібні після того, як усе закінчиться.

Чи означає це, що після пандемії коронавірусу і модельний бізнес теж буде зовсім іншим?

Ну, він буде трохи іншим. Тому що середній сегмент купівлі, мені здається, трошки просяде. Тобто, будуть дорогі речі і будуть речі, одяг першої необхідності. Це буде певний період такий. Але ми, люди, які зараз вдома, мають час просто відволіктись і подумати, будуть тяжіти більш до ексклюзивності, до індивідуального спілкування. Тобто, консьюмерізм сам по собі трішки сповільниться. І він буде повертати в бік якості – в плані сервісу, в плані того, що стоїть за продуктом, в плані гарної якості, щоб не купувати багато речей. Тобто, переорієнтація буде така.

Тобто, світ буде іншим.

Так. Світ кожного дня інший. А тут буде дуже багато цікавих речей.

Ну, на цій оптимістичній ноті ми і завершимо нашу розмову. Дуже дякую вам.
 

Слідкуйте за подіями в Україні та світі разом з Еспресо! Підписуйтесь на Telegram-канал: https://t.me/espresotb.