Справа Стерненка. Як реваншисти хочуть забрати у патріотів право на захист і опір

Як у часи Віктора Януковича прагнули показати результат і кинути когось поскоріше за грати, так і за доби Володимира Зеленського "довести ефективність" вирішили репресуючи волонтерів, колишніх нардепів та Сергія Стерненка.

Нинішні очільники наче повернулися на 9 років назад і черпали натхнення у справах Юлії Тимошенко і сина-батька Павліченків. І по накатаній схемі бульдозер вирішив пройтися по долям Юлії Кузьменко, Андрія Антоненка, Тетяни Чорновол і Сергія Стерненка.

Не врахували лиш важливий момент — те, що було актуальним за часів печерських судилищ імені правосуддя Януковича та Рената Кузьміна — зараз уже не пройде. Надто досвідченою стала проукраїнська спільнота, надто пам’ятають всім підряд правоохоронним структурам здачу цілих регіонів навесні 2014 року. Коли лиш вуличні акції на грані самосуду не дозволили Новоросіі просунутись далі Чонгару і шматку найдепресивнішого шахтарського Донбасу. 

18 травня Сергій Стерненко ходив до СБУ, де йому мали вручати підозру у справі самозахисту і загибелі Івана Кузнєцова, якому за замах обіцяли 1000 доларів. 

Десь із півроку пропагандистська машина ОПЗЖ на чолі із колишнім натхненником репресій часів Януковича Андрієм Портновим розкручує сльозливу історію про те, як колишній активіст "Правого сектора" жорстоко убив багатодітнього батька. Та і взагалі — треба показати цим проукраїнським активістам, що вони живуть не в правовій, а в понятійній державі.

Власне, через цю активність портнових, бужанських, шаріів і піховшеків за короткий час 25-річний Стерненко перетворився у символ. Маркер того, як ображені реваншисти залякують патріотів, що на них нападатимуть і вбиватимуть. А якщо ти реалізував право на самозахист — гнитимеш у тюрмі.

Тому дуже логічно, що підтримати його вийшли далеко не ультрас і близькі друзі, а програмісти, приватні підприємці, колишні депутати-комбати і залишки реформаторів із другого уряду Зеленського.

Очевидно, що у влади був розрахунок, що у часи карантину ніхто особливо на акції не піде і тому під покровом епідемії коронавірусу можна робити усе що завгодно. 

Однак попри обмеження зібрань і дуже дороге таксі під 300 гривень за поїздку — акція в Аскольдовому провулку виявилась багатьолюдною — і в СБУ виступили із заявою, що ніхто Стерненку підозру уже не вручає. Просто допит.  

Тобто попри масовані вкиди проросійських діячів в Україні — Стерненко лишається на волі. Хоча за інформацією авторки цих рядків за тиждень-другий будуть нові спроби "показати ефективність" посадками будь-якою ціною. Заради мобілізаціі ватного електорату напередодні виборів і компліментів від Російської Федерації — "нечего этим радикалам один народ ссорить".

Але тим не менше — на сьогодні підозру пред'явлено нападникам на Стерненка - один з яких був убитий в ході нападу, інший втік, ще один нападник по іншому епізоду сидить у в'язниці під слідством. Чи не тому в ефірах ОПЗЖ-ТБ працівниці "страна.юа" та родина Шарія скаржаться по гарячих слідах, що клятий Зеленський такий самий, як Порошенко. Бо нікого не садить.

Справи Кузьменко і Антоненка, Тані Чорновол та Сергія Стерненка — це визначальний бій між реваншистами і проукраїнською частиною за те, куди йтиме наша проблема в державі далі. 

Проросійські пропагандисти проводять настільки оскаженілі кампаніі, щоб усі ці люди стали символами опору проти нападу різних провокаторів на громадян.  

Можна не любити Стерненка, можна не перейматись його активностям, але в умовах проросійського реваншу і загроз проукраїнським активістам, його справа стала прецедентом захисту права на збройний опір. Численні ображені поплічники Януковича, які отримали нове дихання і державне управління на аутсорсинг від Зеленського, прагнуть залякати усіх, хто стояв на Майдані і зупинять російські танки на Донбасі — якщо ти мав сміливість протистояти мафії, та ще й маєш проукраїнські погляди - то ми тебе знайдемо і згноїмо. Будь-яким можливим способом. 

Сьогодні під ударом 25-річний хлопець із Одеси — завтра будь-хто через те, що дав відсіч хоч силою, хоч словом проросійському бойовику чи колаборанту.

Тому усі ці акції і зібрання в часи карантину під СБУ не так шалені симпатії до особи Сергія Стерненка. Це точна біфуркації в плані права вільної людини на вільне життя у своїй країні. А ще демонстрація того, що ті хто руками захищав вільну і незалежну Україну в 2014 — мають ще меншу довіру до судів і правоохоронних органів. Якщо сплюсувати те, що нинішня влада карколомно втрачає будь-який авторитет, а громадянське суспільство все більше не розуміє лінію поведінки Володимира Зеленського — не за горами опір. Конфлікту не уникнути.

Можливо, проукраїнському прошарку суспільства був потрібен такий запотиличник. Щоби не розслаблялися, не вірили в те, що наші вороженьки "згинуть як роса на сонці". Те, куди врешті потопає Україна на третьому десятку незалежності вирішується сьогодні — коли переможений буде один. Або ми, або агресивні реваншисти.