live
Супутник ASTRA-4A 12073 МГц. Поляризація-Н. Символьна швидкість 27500 Ксимв/с. FEC 3/4

Юлія Клименко: Цей уряд є урядом олігархічного консенсусу

Юлія Клименко, депутатка Верховної Ради, перша заступниця голови комітету з питань транспорту та інфраструктури, заступниця міністра економічного розвитку України у 2015-2016 роках

Раніше працювала у комерційних компаніях. Також була членкинею правління Центру економічної стратегії, антикорупційної організації Transparency International Україна та державного підприємства “Адміністрація морських портів України”. Вчилася у Києво-Могилянській академії за спеціальністю “економічна теорія”, здобула ступінь MBA у Міжнародному інституті менеджменту в Києві.

У програмі “Еспресо: капітал” Юлія Клименко розповіла про роботу уряду, парламенту, відреагувала на заяву президента Володимира Зеленського про рівень бідності. 

Ведучий програми -- Андрій Яніцький, керівник Центру журналістики Київської школи економіки.

Під час прес-конференції президент Володимир Зеленський сказав, що 5-6 тисяч гривень це - не бідність. Чи можете ви прокоментувати цю заяву як економіст? Це бідність чи ні?

Це точно бідність. Я би навіть сказала, що не бідність, а рабство. Тому що те, що пропонується, і те, що оголошується зараз, це що люди повинні працювати за 5-6 тисяч гривень в той час, як ми розуміємо, що навіть прожитковий мінімум реальний в Україні становить 4600 гривень. Це значить, що це хліб і вода, де факто, з мінімальним набором продуктів.

Це якраз межа такого виживання.

Це межа дуже скромного виживання. Тобто ми не говоримо, що треба заплатити за школу, яку ми, на жаль, повинні підтримувати, платити, купувати підручники і так далі. Тобто це такий прожитковий мінімум, методологія якого давно розроблена. На жаль, 6 тисяч гривень це - рабство в Україні. Неможливо вижити на такі гроші сім’ї, наприклад.

Уряд обіцяє створити ще 500 тисяч робочих місць, і там трохи більші будуть зарплати, 6-8 тисяч, здається. Чи допоможе це якось витягнути, підтягнути середній рівень зарплат можливо?

Давайте скажемо чесно – в Україні середня заробітна платня складає 12 тисяч гривень на даний момент. Вона трошки зменшилася, але вона між 10 і 12 тисячами гривень. Це вже була середня заробітна платня офіційної економіки. Ми не беремо неофіційну частину. Коли уряд каже, що він запропонує 500 тисяч місць, бо 5-6-8 тисяч гривень означає просто, що на ці місця ніхто не піде працювати. Тому що люди не підуть працювати на таку мінімальну заробітну плату. Особливо в тих галузях, в яких пропонує уряд.

Взагалі реально створити таку кількість робочих місць – півмільйона?

Ні, це не реально, це реальні фантазії. Це те, що було показано 154 тисячі місць, наприклад, в інфраструктурі, це просто нереально, тому що там є 80 тисяч робочих місць. Я не знаю, звідки ці розрахунки були взяті. Я питала про це в уряді, спитала міністра економіки, мені не дали відповідь. Але я ще спитаю письмово, де вони і за якою методологією.

Міністр інфраструктури в нашому ефірі сказав, що вони готові на інфраструктурі тільки 100 тисяч місць створити. Це якщо запустити будівництво всіх доріг, які тільки можна.

Правильно. А я вам хочу сказати, запустити ці 4 тисячі кілометрів доріг, які обіцяв Зеленський, неможливо. Тому що вже пройшло півроку і реально там виконання мабуть 30%. З різних причин. Але питання в тому, що неможливо на даний момент створити таку кількість робочих місць. І це знову таки в інфраструктурі. Міністр інфраструктури сказав дуже оптимістично. Реально – 80 тисяч робочих місць. А не 154 тисячі, які пропонує уряд абсолютно безпідставно.

Ну, ми бачимо головні проблеми зараз – безробіття і бідність. Наскільки уряд адекватно реагує: чи він повинен створювати ці робочі місця чи можливо якимось іншим шляхом?

Немає іншого шляху, як розвивати економіку, конкуренцію і долати корупцію. Це єдиний спосіб, яким можна створити робочі місця. Наприклад, коли ви державний сектор віддаєте приватному сектору, умовно кажучи. У нас мільйони, тисячі комунальних підприємств. Чому у нас не можна це частково передати в приватний сектор? Чому приватний сектор не може стригти траву, а не комунальні підприємства, на яких крадуть все, що тільки можна? І так є багато. Замість того, щоб роздержавити економіку і дати можливість заробляти людям, підприємцям, держава навпаки створює ще більший державний сектор. Ми могли побачити, що згідно статистики за останній рік неймовірно виросла кількість державних підприємств. Тому казати про створення робочих місць і в той час починати централізувати і фактично приходити до такої комуністичної моделі економіки – безглуздо.

Тобто не уряд, а бізнес має створювати. А Кабмін має створювати умови для бізнесу.

Абсолютно правильно. Єдине, що може створити уряд, це правильне якісне законодавство, і дивитися, щоб це законодавство виконувалося. І віддати максимальну кількість функцій в приватний сектор. Замість цього відбувається абсолютно протилежний проект, тенденція. Розумієте, не може уряд створити робочі місця. У нього просто немає цих механізмів.

А ви чули таку новину, що збираються запровадити квоти на імпорт добрив. І здається, це на користь олігарху Фірташу. Мені відчувається, що вплив олігархів на цей уряд якось посилився. То якісь рішення на користь Ахметова, то на користь Коломойського, а зараз Фірташ.

Ви знаєте, це очевидно, що цей уряд є урядом олігархічного консенсусу. Тобто там є представники всіх олігархічних груп і вони між собою фактично розділили уряд. Мені здається, там не залишилося жодного міністра, який би був незалежним і міг би проводити незалежну політику. З приводу добрів, там складне питання, його треба детально вивчати – воно не таке просте, як здається людям, вводити чи не вводити квоти. Безумовно, додаткове регулювання і додаткові обмеження призведуть до більшої кількості сірого імпорту і підвищення цін. Це завжди так відбувається.

Головне, щоб вони зараз вас не послухали – ви радите передавати більше бізнесу, і вони тим самим олігархам передадуть всі ці функції державні, про які ви кажете. І траву в нас будуть компанії олігархів стригти і таке інше. Має бути конкуренція.

Так, має бути конкуренція. Ну навряд чи олігархам буде цікаво стригти траву, вони завжди дивляться на сектори, на яких можна швидко і багато заробити. Тому що вони фінансуються державним бюджетом. І я вам хочу сказати, що у нас фактично найпривабливіші сектори є монополізованими і олігархізованими, так би мовити.

Яке рішення депутатів цього скликання ви запам’ятали найбільше?

Такий наріжний камінь був закон про банки, який в народі називають “антиколомойським”. Був закон про землю. Це порівняно з 29 роками, 20 з яких був мораторій, це теж є певний крок вперед, хоча він дуже-дуже маленький і навряд чи цей ринок нормально запрацює. Але все рівно це є певний крок вперед. Було багато дискусій, можливо вони не виливаються в законопроекти, які потрібні людям, але останні 2-3 місяці Парламент фактично працює на те, щоб якось допомогти пережити коронавірус як уряду, так і громадянам, і бізнесу. Закони приймаються, але на жаль ми бачимо, що вони імплементуються і впроваджуються дуже повільно і дуже неякісно. Правильно люди сказали про медстрахування, про зарплати медиків, яким обіцяли 300% - парламент прийняв все, що тільки можна було прийняти, по 2 кола. Але воно так і не було реалізовано урядом і місцевими владами.

Ззовні так виглядає, що спочатку новий парламент працював в дуже прискореному турборежимі, приймалося дуже багато законів. А зараз здається, що парламент працює як на паузі, деякі закони не приймаються місяцями. Ми пам’ятаємо ту саму землю і той самий “антиколомойський” закон. Чому так сталося, чому така різниця між початком роботи парламенту нового скликання і тим, як він працює зараз?

Тому що у всіх урядах і взагалі політиці є правило 6-12 місяців вікна можливостей. Вікно можливостей в уряду Зеленського і в парламенту Зеленського закрилося. Тому що всі найважливіші і найскладніші резонансні законопроекти треба було ухвалювати в 6 місяців, поки було це вікно можливостей. Зараз ми бачимо серйозну фрагментацію партії Слуги народу, почали вилазити олігархічні інтереси партії, і вже вони думають про внутрішню політичну боротьбу більше, ніж про те, щоб приймати необхідні людям закони. А це пенсійна реформа, міграційна політика.

Ось якраз хочу спитати, які важливі економічні закони парламент мав би зараз прийняти? Які на часі, на що нам звертати увагу свою?

Знаєте, нічого не змінилося за останні 29 років, щоб Україна успішно вийшла з цього економічного піке проїдання, в якому ми знаходимося постійно. Тобто ми постійно зводимо кінці з кінцями. А нам треба починати думати про майбутнє і розвиватись. Найбільше, що треба було зробити в перші 6 місяців, це зробити судову і правоохоронну реформу, яка у нас фактично не відбулася. Без чесних суддів ніяка економіка працювати не буде. Можливо, це дуже складно пояснити пересічному громадянину, тому що де суди, а де гроші. Але якщо ви не можете довести своє право власності, то ніякі інвестори сюди не прийдуть. У нас був план амбіційний достатньо, щоб прийняти закони, які фактично будуть мати великий вплив на економіку. Це новий закон про “Укрзалізницю””, де вона розділяється на 3 частини, державних, бо це не приватизація цієї компанії, не продаж її. Вона розділиться на пасажирські перевезення, вантажні перевезення і на саму компанію, яка володіє державною інфраструктурою. Тому що на даний момент “Укрзалізниця” це такий великий конгломерат, а з іншої сторони це скелет економіки, без неї нічого працювати не буде – ні експорт, ні перевезення, ні туризм, нічого. Тому реформа “Укрзалізниці” потрібна. 

Треба прийняти закон про внутрішній водний транспорт, де фактично будуть узаконюватися річкові перевезення. Бо на даний момент в нас взагалі не існує фактично легального юридичного поля, крім підзаконних актів, для того щоб здійснювати перевезення річкою.  А це у великій мірі розвантажить дороги і залізницю. 

 

новини партнерів

22 вересня, 2020 вівторок

21 вересня, 2020 понеділок

22 вересня, 2020 вівторок

21 вересня, 2020 понеділок

Відео

Введіть слово, щоб почати