Що бізнес думає про законопроєкт 1210/закон 466. Експертне опитування

Журналістка Еспресо.TV Ольга Чайка запитала у представників галузевих асоціацій та представників бізнесу, що вони думають про зміну правил гри.
 
Катерина Глазкова, виконавчий директор Спілки українських підприємців:

Спілка неодноразово виступала проти самого законопроєкту №1210, оскільки значна частина положень документу може негативно позначитись на умовах ведення бізнесу в Україні. Частина нововведень у чинній редакції суттєво збільшує адміністрування та фіскальний тиск на підприємців.

Контролюючі органи отримують право тлумачити норми права та обставини, а також визначати наявність вини у діях платника податків. Такі зміни збільшують корупційні можливості податкових органів.

Контролюючий орган зможе вимагати “інші документи та інформацію", необхідні для встановлення відповідності умов контрольованої операції принципу "витягнутої руки", що без конкретизації документів та вичерпності їх переліку надасть податківцям право на власний розсуд вимагати будь-які обсяги будь-яких документів у 15 денний строк.

Вводяться нові штрафи за порушення строків реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування щодо операцій без ПДВ або зі ставкою 0%, що збільшує адміністративний тиск на платників податків, але не несе жодного практичного значення для бюджету.

Запроваджуються безпрецедентні механізми контролю, в тому числі, для інших країн-учасниць BEPS. [Ред. BEPS - Base Erosion and Profit Shifting, план дій для боротьби з розмиванням бази оподаткування та виведенням прибутку з-під оподаткування. Відповідно до нового закону ці механізми жорсткіші, ніж у деяких країнах, що приєднались до  BEPS].

Анна Кухар, керівник юридичного департаменту Intecracy Group:

Закон 466  вплине на IT-бізнес, бо у цій сфері іноземні компанії використовуються для акумулювання інтелектуальної  власності, аутсорсингових послуг, створення локальних представництв тощо. Це абсолютно законна діяльність.

Законом вводиться поняття КІК - контрольована іноземна компанія. Запроваджується порядок подачі звітності по цим КІКам і порядок оподаткування нерозподіленого доходу КІК.

З’являється поняття “ділова мета".  Відповідно до чинної редакції закону, практично будь-яку угоду можна назвати такою, яка не має ділової мети. Наприклад, якщо відбулася купівля чи поставка якоїсь техніки або канцелярії, контролюючому органу це зрозуміло. А якщо йдеться про якісь віртуальні речі, про інтелектуальну цінність - дуже важко пояснити, чому одна консультація може коштувати 100 грн, а інша консультація - начебто на погляд контролюючого органу аналогічна - $ 1000. 
 
Позитив цього закону в тому, що специфікуються і встановлюються вимоги до податкового повідомлення - рішення (ППР) контролюючих органів. Законом встановлені достатньо чіткі вимоги - що контролюючий орган повинен аргументувати свою думку у рішенні. Хоча,  як воно буде діяти на практиці, ще ніхто не знає.
Крім нововведень щодо ділової мети, у бізнесу є велике занепокоєння щодо постійних представництв. Тому що податковим органам дозволили ставити іноземні компанії на облік як постійне представництво за наявності певних ознак - і тільки потім повідомляти [Ред. компанію]. Як саме буде реалізовуватись ця норма ще точно не відомо.
 
Дмитро Овчаренко, віцепрезидент з фінансово-правових питань Асоціації "IT Ukraine", CEO Alcor:

Асоціація “IT Ukraine" не підтримує закон № 466, адже вважає, що він може мати негативні наслідки для розвитку IT-сфери в Україні. З одного боку, закон відповідає міжнародним трендам і його прихильники стверджують, що мова йде про автоматичний обмін інформацією [ред. - Україна може стати учасником автоматичного обміну інформацією лише в разі дотримання безпекових стандартів (дотримання вимог конфіденційності отриманої інформації, створення систем отримання, передачі, використання та збереження інформації). Наразі не готові ні відповідні підзаконні акти, ні будь-які інші належні механізми для впровадження автоматичного обміну інформацією], як це відбувається в багатьох країнах світу. Проте при ухваленні подібних рішень потрібно враховувати, що відбувається в Україні, а не просто наслідувати та імплементувати іноземні практики.
 
Згідно з законом № 466, компанії, зареєстровані за кордоном, мусять подавати звіти в податкову. Потенційно це означає клопіт у вигляді перевірок/штрафів тощо. Сплачувати податки мусять компанії, зареєстровані за кордоном, які мають більше 2 млн прибутку. В той же час ліміти для подання звітності не вказані - її потрібно подавати в будь-якому разі. І це більша проблема, ніж податки, адже головне, що зникає безпечний контекст для ведення бізнесу, натомість посилюється контроль.
 
Юлія Дроговоз, віцепрезидентка "Українського союзу промисловців і підприємців" (УСПП):

З точки зору взаємодії з податковою закон №466 вплине на весь бізнес, тому що запроваджується абсолютно інша система застосування штрафних санкцій та відповідальності платників податків.
 
Досить сказати, що вводиться концепція провини - у Податковому кодексі є визначення "винні діяння" і "діяння, вчинені умисно". Я з самого початку розуміла, що це дуже небезпечні норми. Уявіть: за підсумками перевірки податковий інспектор буде кваліфікувати дії платника, як "винні", як "вчинені умисно". Це дуже суб'єктивно саме по собі і вимагає серйозних доказів, що не входить до повноважень податкових органів та інспектора.
 
Запровадили дуже багато норм, що стосуються взаємин з нерезидентами. Це буде дуже сильно бити по іноземним компаніям, по підприємствам з іноземними інвестиціями, по взаємовідносинам українських компаній з іноземними партнерами.
 
Цей закон повністю спотворює всю філософію взаємин між бізнесом та контролюючими органами. Якщо раніше був сильний посил "Бізнес і влада - партнери", то зараз баланс порушений в бік податкових, правоохоронних органів.
 
Дмитро Олійник, голова Ради Федерації роботодавців України:

Федерація роботодавців послідовно виступала проти закону №466. Він має корупційні ризики, створює гірші, ніж у сусідів, умови для ведення бізнесу і погіршує бізнес-клімат.

Закон надає права податківцям приймати рішення щодо рівня штрафів. Це надзвичайно корупціогенна норма. Уявіть податківця, який приходить на перевірку, пише чернеточку. А після цієї чернеточки є поле для того, щоб торгуватися: 50% штраф державі, чи 25% - мені, щоб всі “розійшлись добре". Ці надзвичайно корупційні норми треба прибирати - і концепцію “вини", і право податківця визначати суму штрафу.
 
Закон створює нерівні правила для різних суб’єктів господарювання. Наприклад, чому власники ОВГЗ - нерезиденти мають звільнятися не тільки від податку на прибуток по відсоткам, а й навіть від прибутку від їх купівлі-продажу? Це говорить про те, що держава дружелюбна до спекулянтів. А чому промисловість таких форматів не має?

У законодавстві і так небагато стимулів для того, щоб сюди йшли інвестиції, щоб переробна промисловість розвивалася. Закон скасував так звані “соєві правки", які стимулювали переробку сої та ріпаку в Україні. Тепер їх буде вивозити вигідніше, ніж тут переробляти. 

Олександр Каленков, президент ОП “Укрметалургпром":

Закон № 466-IX  завдає шкоди дуже багатьом галузям, практично всій економіці. А для гірничо-металургійного комплексу він ще більше ускладнює ситуацію через одномоментне підвищення рентних ставок на видобування руди у 1,5 рази. В Україні ще до моменту підвищення були досить високі ставки рентних платежів. Наприклад, вищі, ніж у конкурентів з Російської Федерації. Потрібно розуміти, що ми будемо втрачати конкурентоспроможність, продавати менше як руди, так і металопродукції. Відповідно, на наше місце на ринках Європи і на ринку Китаю прийдуть компанії з інших країн.
 
Підвищення ренти на видобуток руди негативно вплине на весь гірничо-металургійний комплекс. Більшість українських металургійних підприємств - це вертикально інтегровані компанії. Близько 80-85% компаній видобувають руду і поставляють на свої підприємства. Ціни на метал значно впали з середини минулого року, тому у металургів вже тоді були збитки мінус 30 млрд грн.

Негативний вплив на металургійну галузь призведе до втрати бюджетом мільярдів гривень, а також скорочення робочих місць.
 
Тетяна Шевцова, керуюча партнерка аудиторської компанії “Капітал плюс":

Законопроект 1210, він же закон 466, під назвою "....усунення нелогічностей та технічних неузгодженостей" вніс велику кількість нових неузгодженостей. Про принцип стабільності податкового законодавства і впровадження змін не раніше як за шість місяців вже взагалі не йдеться, цим звикли нехтувати всі законотворці. Бізнес вже звик до змін, але так щоб через два дні після підписання, посеред року-кварталу-місяця - то є новітньою практикою законодавчого турборежиму.

Фіскальна спрямованість податкових змін, розширення прав податкових органів, впровадження презумпції винуватості платника, тест "ділової мети" стали унікальним українським (вірніше - антиукраїнським) шляхом в умовах економічної кризи, на фоні прямо протилежних антиковідовських ліберальних заходів, що активно впроваджуються в світі. 

Під гаслами "рівні і справедливі правила для всіх" 466 закон містить виключення з загальних правил для сільгосп компаній, фінансових установ, звільняє прибутки нерезидентів по операціям з ОВДП.

В цілому ситуація, що склалась, носить всі ознаки податкового хаосу в країні.

Світлана Новоженова, засновниця консалтингової компанії “Парасоля", представниця Всеукраїнської асоціації керівників бізнесу:

Закон 466 - це неприємна річ, яка сталася з підприємцями за останні часи. Найбільше зміни торкнулися юридичних осіб. Грубо кажучи, змінився весь Податковий кодекс. І ніхто не розуміє, як на практиці це працюватиме - це одне із найболючіших питань. Закон збільшує практично всі штрафи. Деякі сягатимуть 630 тис. грн! Збільшено строки [ред. - позовної] давності з 3 років до 7. А це означає, що 7 років підприємство хвилюватиметься за результати можливої перевірки. Скасували непритягнення до відповідальності платника податків, якщо він діяв відповідно до індивідуальної податкової консультації. 

Також багато змін в обліку податку на прибуток. Податкова хоче бачити прибутковість не тільки підприємства, а і кожної окремої операції, особливо з контрольованими нерезидентами. В кожній операції має бути присутня ділова мета, яку якимось чином необхідно доводити Податковій. А за відсутності ділової мети витрати юрособи не будуть враховуватися у витрати і не будуть зменшувати базу для оподаткування. 

Розширені також повноваження податкового органу при перевірках. Доводити відсутність ділової мети, несплату чи недоплату податків та ступінь вини будуть податківці. Правда, тепер можна вимагати відшкодування збитків від протиправних дій податківців. 

Із хорошого - тільки два рази на рік можна додати підприємства у план перевірок. Минулі роки були буремними: підприємство чи ФОП могли з'явитися в плані перевірок раптово, посеред року.