Борис Давиденко: Великої бюджетної кризи в грудні не буде

Борис Давиденко очолює видання Liga.net з січня 2019 року. Раніше був головним редактором аналітичної платформи VoxUkraine, заступником головного редактора та деякий час шефредактором журналу Forbes Україна, звідки звільнився разом із частиною колективу на знак протесту проти цензури нового власника у жовтні 2013 року. У 2014-му вперше прийшов працювати у Liga.net, очолив ділову редакцію. Починав кар’єру у відділі фінансів щоденної газети "Дело". Навчався на інженера у Київському політехнічному інституті та на фінансиста у Київському національному економічному університеті.

Ведучий програми — економічний оглядач Андрій Яніцький.

Мінфін заявив, що у бюджеті не вистачає $3 млрд для того, щоб виконати бюджет цього року. Що це значить для простого українця?

Не зовсім так. Мінфіну не вистачає, як вони і планували в цьому році, близько 300 млрд грн. Це дефіцит бюджету. А зараз їм не вистачає $3 млрд для фінансування саме дефіциту бюджету. По-простому — для того, щоб проводити платежі і фінансувати видатки.

Що це означає для простого українця? В принципі, це не є якась критична ситуація. І це не означає, що не будуть платитися зарплати чи пенсії — це захищені статті бюджету, і в будь-якому разі, якщо зобов’язання країни в гривні, вона гривню завжди зможе знайти для того, щоб заплатити пенсії та зарплати.

Якщо ці $3 млрд не знайдуть, то буде велике недофінансування деяких видатків бюджету. Це якісь капітальні інвестиції, щось іде на будівництво, щось іде на розвиток, — всі ці речі будуть недофінансовані. І зараз бюджет дуже недофінансовується.

А де ж можна взяти ці гроші? Можливо, нам Міжнародний валютний фонд допоможе?

Треба звернути увагу, що чи не вперше міністр фінансів казав саме, що не вистачає в іноземній валюті. Він підкреслив, що це те, що вони планували залучити на зовнішніх ринках, від наших іноземних партнерів, і на даний час не залучили.

Тобто надрукувати ми їх не можемо, так?

Можемо. Країна завжди може надрукувати гроші. Це міф, що країни не друкують гроші. Коли не вистачає грошей, є декілька способів, як їх не напряму, а більш складним шляхом надрукувати. Але зараз мова не йде про масований друк, мова йде про те, щоб все ж таки залучити місію МВФ, подати сигнал зовнішнім ринкам, що у нас все добре.

Була новина, що погодили з МВФ основні критерії бюджету на 2021 рік. Це хороша новина, щоб вийти на зовнішні ринки з великим запозиченням і залучити близько названої цифри в $3 млрд на ринку єврооблігацій під не дуже високий процент, щоб його потім можна було обслуговувати. І таким чином закрити потреби в фінансуванні бюджету.

Зараз йде дуже велике недофінансування запланованих статей, і весь бюджет не буде профінансований. Тут є погані речі. Умовно кажучи, планували побудувати школу, її не добудують в цьому році, тому що грошей не вистачить. Але у нас буде менше дефіцит бюджету, ніж планували. Якщо пам’ятаєш, після початку пандемії переглянули бюджет і там був шалений дефіцит понад 7%. То зараз економісти кажуть, що реальний дефіцит бюджету буде близько 4,5% за цей рік.

Це добре. І добре, що будуть зарплати і не буде затримок з їхніми виплатами.

Затримки можуть бути. Ми ж бачили цього тижня, були новини, що вже десь затримували кошти. Але це більш технічна проблема. 

Я думаю, що не станеться [кризи]. Не знаю, ми можемо собі уявити, що Верховна Рада, депутати не будуть голосувати бюджет на 2021 рік наступного тижня, що вони не проголосують пакет Зеленського про допомогу постраждалим від коронавірусу, — тоді будуть великі проблеми. Але якщо не буде цього, то плюс-мінус ми пройдемо без великої бюджетної кризи.

Ми питали людей на вулицях, який міністр економіки їм запам’ятався, — і люди не знали, що відповісти. Але одне прізвище прозвучало, це була Маркарова, яка насправді була міністром фінансів, а не міністром економіки. Чому люди не знають прізвища наших топ-посадовців?

Мабуть, це не дуже погано, що вони не знають. Мені здається, що у нас знають топ-посадовців у тому випадку, коли вони опиняються в якомусь скандалі, часто корупційному скандалі. Насправді у декількох урядах не було якихось шалених скандалів на кшталт "вишок Бойка", які були закуплені з переплатою у $300-400 млн. Це було понад 10 років тому. Таких скандалів нема — і, значить, люди не знають, хто в уряді очолює економічний блок.

А взагалі посада міністра економіки — впливова? 

У нас не завершена реформа держуправління. І в нас міністерства раніше взагалі були дуже-дуже великими корпораціями. Під Міністерством економіки були сотні компаній, під міністерством інфраструктури були сотні компаній з дуже великими грошима. І це були дуже лакомі корупційні міністерства, тому що ти розпоряджався дуже великими грошима.

І реформа спрямована на те, щоб від міністерств забрати ці компанії, приватизувати їх, передати їх в управління безпосередньо Кабміну чи холдинговим структурам. Ця реформа не завершена. Попередній міністр економіки Тимофій Милованов віддавав компанії. А міністр, який прийшов після нього, Ігор Петрашко, він призупинив цю історію, що не дуже подобається експертам.

Так, пан Борис назвав все ж таки прізвище міністра економіки, це Ігор Петрашко, а до цього був Тимофій Милованов, і короткий період між ними був Павло Кухта (в.о, — ред). Хочу наголосити, що Міністерство економіки має займатися не тільки питаннями приватизації державних компаній, а також займатися і допомогою підприємцям. Наскільки Міністерство економіки справляється з цим завданням зараз? Я маю на увазі ось цю історію із 8 тис. для підприємців, — це ідея Міністерства економіки, чи когось іншого?

Наскільки я знаю, це не ідея Міністерства економіки. Ця ідея з’явилась в оточенні Адміністрації президента (зараз Офіс президента, — ред.). І якщо запитати мене, чи гарна це ідея — я скажу, що це, мабуть, найкраще, що українська влада могла зробити і зробить для людей протягом десятиріч. Тому що це дійсно проста, реальна, швидка справедлива допомога. Без всяких легких кредитів, там, 5-7-9, компенсацій складним шляхом, незрозуміло як, незрозуміло скільки. Це все чітко і зрозуміло.

Якщо ви входите в групу, яка постраждала від коронавірусу, у вас там бар, ресторан, магазин, і ви там працюєте, або ви ФОП (фізична особа-підприємець, — ред.), будь ласка, ви можете отримати 8 тис. грн. І будемо відверті: якщо ти отримав 8 тис. грн, — ти вже не будеш голодувати. Це гроші, за які в Україні можна більш-менш пристойно щось поїсти. І це хороша історія.

Але для Києва, якщо рахувати, наприклад, вартість оренди приміщення, якщо дивитися, які розцінки у столиці, а не в регіонах, то 8 тис. грн не виглядає такою шаленою сумою допомоги.

Тут же можна сказати, що є складний шлях допомоги, яким пішли під час першого локдауну: там через біржу праці можна було якось ставати, отримувати мінімальну чи якусь там заробітну плату. А є простих шлях якось допомогти людям. І да, можливо, 8 тис. грн у Тернополі — це трохи більше, ніж 8 тис. грн у Києві. Але це краще ніж нічого, і це, я підкреслюю, на мою думку це досить справедливий шлях прямої допомоги людям, які постраждали.

Ти подав в ДІЯ свій податковий номер, ідентифікаційний код, описав причину, тебе за декілька днів перевірили — і тобі прийшли гроші. Це просто, зрозуміло, і, я думаю, що ці гроші навіть будуть корисні для економіки, тому що люди їх витратять, і це буде допомога іншому бізнесу.

Якщо не буде жорсткого локдауну, коли буде складно витрачати гроші. Ви прихильник жорсткого локдауну на новорічні свята? Чи все ж таки до цього питання варто підійти якимось іншим чином?

Це питання до експертів в епідеміології. Мені здається, як ми чуємо, як ми бачимо, що у влади особливого виходу немає. Це дуже-дуже складне рішення: чи запровадити локдаун і нанести велику шкоду економіці, чи не робити його, але тоді ми стикаємося з проблемою, що лікарні будуть переповнені, лікарям доведеться приймати дуже складні рішення, кого спасати, а кого не спасати і дати людям помирати вдома. І звичайно, коли ти обираєш між людськими життями і падінням економіки, більшість обирає людські життя.