Українська мова - в серці і в сфері обслуговування

З 16 січня 2021 року вступає в силу стаття 30 закону про забезпечення функціонування української мови як державної. Українці розповідають свої історії переходу на рідну мову, щоб переконати співвітчизників: усе вдасться!

Погодьтеся, дивно було просити на касі товар, коли на тебе дивляться округленими з подиву очима, бо твоєї української не розуміють. І справа навіть не в тому, що в таких випадках гірко за свою мову і за свій народ, який саме через питання мови і далі плекає страх і тримає і себе, і тих, хто піддається його страху, в лещатах меншовартості. 

Справа - у власній гідності. Чому українця не розуміють у майстерні,  у кав'ярні чи ще десь? Той, хто побував, наприклад, у Франції (та в будь-якій, зрештою, країні), знає, що французи не сприйматимуть іншу мову так, як свою. І послугу вони, швидше за все, нададуть, якщо ви поясните їхньою мовою, що ви бажаєте. І правильно роблять!

У нас, звісно, по-іншому. Ми починаємо говорити українською, нас перепитують російською, і пішло-поїхало! Тобто далі розмова ведеться вже російською мовою. 

- Чому так? - цікавлюся в дівчини, яка щойно запитувала про узвари у кав'ярні гарною українською, але коли їй відповіли російською, вона відразу перейшла на російську. 

- Не хочу виділятися, не зручно полемізувати, щось пояснювати, - відповідає вона. - Усе одно мене не зрозуміють, знайдуться ті, хто підтримає бармена. У мене вже були такі випадки, що доводили до сліз. 

Ну що сказати на таке? До сліз за нашу мову нас доводили багато разів. 

Читайте також: 4 століття репресій. Як українську мову намагались вбити 134 рази

null

З 16 січня 2021 року в сфері обслуговування споживачів має застосовуватися винятково українська мова. Таке нагадування опублікував на своїй Facebook-сторінці уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь.

"Відповідно до статті 30 закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної" всі постачальники послуг, незалежно від форми власності, зобов'язані обслуговувати споживачів і надавати інформацію про товари і послуги державною мовою", - наголосив Тарас Кремінь.

Тобто уже в січні в супермаркетах і в інтернет-магазинах, в кафе, банках, на АЗС, в аптеках або бібліотеках, у гуртках, на курсах обслуговування повинно здійснюватися українською мовою. Лише на прохання клієнта його персональне обслуговування може вестися іншою мовою. У разі порушення прав на отримання інформації та послуг українською мовою уповноважений із захисту мови просить звертатися  до нього.

Тарас Кремінь

Нагадаємо, що закон "Про забезпечення функціонування української мови як державної" набув чинності 16 липня 2019 року. Деякі його норми відтермінували, і ось це відтермінування добігає свого завершення.

Порушникам - попередження і штрафи

Отже, як визначатимуться порушення. Насамперед, за скаргами споживачів, які надходять на адресу уповноваженого із захисту мови. Якщо скарга відповідатиме нормам закону, то закладу оголошують попередження та вимогу усунути порушення протягом 30 днів. "Якщо це заклади державної форми власності, то будемо звертатися до керівництва таких установ, якщо комунальної - до керівництва громади чи міста, якщо це приватний бізнес - то до їх керівництва, щоб вони втрутилися в ситуацію та змінили її", - пояснив DW Тарас Кремінь. У разі повторного порушення упродовж року на заклад чекає штраф від п'яти до семи тисяч гривень. Складає протокол і виписує штраф уповноважений чи його представники.

Уповноважений захищати мову за потреби може залучати працівників поліції, органів державної та місцевої влади.

"Я не хочу нікого лякати штрафами чи каральними заходами, вони насправді не є пріоритетом у нашій діяльності. Я за те, щоб громадяни України, починаючи з 16 січня, знали, що їхні права захищені в частині отримання інформації або послуг українською", - говорить Тарас Кремінь. Співкоординаторка ініціативи "Навчай українською" Іванна Кобєлєва при цьому також радить споживачам перед тим, як надсилати скарги, намагатися спочатку домовитися зі співробітниками закладу.  

Чи готова сфера обслуговування до української?

"А чому б і ні", - відповідає Ірина Анатоліївна, співвласниця маленької кав'ярні біля парку, де готують дуже смачну каву і де збирається багато молоді поспілкуватися. Щойно вона розповідала покупцю про різницю між подвійним і простим еспресо російською мовою, а коли я запитала,  чому так, вона відповіла: "Бо мене запитали російською, може, людина не розуміє. А ще у нас багато відвідувачів-іноземців, як з ними бути? Вони, в основному, спілкуються російською мовою".  Однак до української готова, каже, що вчиться разом з дитиною, "як школярка".

Марина Олегівна - тренер у фітнес-центрі, вчить малят плавати в басейні. Каже, що робота з дітьми - це також і робота з батьками. Хтось приводить свою дитину і спілкується з тренером російською, а з дитиною - українською, хтось - принципово українською, хтось - російською. "Я намагаюся розуміти людей, може, у них власна мотивація. Тому відповідаю тією мовою, якою звертаються до мене. Але з прийняттям норми закону про рідну мову у сфері обслуговування матиму своєрідну підтримку, підстрахування того, що говорити своєю мовою - і гарно, і необхідно". 

Що робити тим, хто не встиг вивчити мови

Вчитися, як гласить народна мудрість, пізно не буває. Письменниця Любов Сердунич багато пише про мову, досліджує її витоки і закономірності та дуже ревно ставиться до рідної мови. У цьому питанні вона безапеляційна: "Нехай вчать! Українська мова - не найважча. За 29 років незалежности тільки тупий і ворог не вивчив державну мову! Не українська найважча, а табасаранська, яка має 48, а в деяких краях - і понад 50 відмінків! Уявити тільки!.. Це ж тільки назви запам"ятати чого варте! А слова треба вміти ще й відмінювати!.." - переконана вона.

Кому все-таки складно, є курси вивчення мови онлайн. Є підручники і є мовне середовище, яке також сприяє і засвоєнню мови, і її сприйняттю. І є власне серце, яке підкаже, що краще. А, як відомо, своє, те, що далося нас з діда-прадіда, те, що у наших генах з народження - це те, що не піддається ігноруванню, воно заявить про себе.

Ніна Бурдим також вчила українську самотужки, мала на це потужну мотивацію: "Чорнобровий у Тік-Тоці - дуже відомий приклад. А я перейшла на українську 24 серпня 2014 року, коли чула звуки війни на сході, - каже вона - Я мусила це зробити, бо я українка з діда-прадіда. Проте  й досі іноді доводиться терпіти утиски, тому не можу похвалитися, що не переходжу на російську, щоб "не дратувати гусей". Але я вірю, що прийде час, коли вже не буду силувати себе чужою мовою".

Читайте також: Не зупиняймо мову! Можливості та переваги вивчення української мови онлайн

Українська мова - моя принципова позиція!

З тих самих позицій - власної гідності - переходять на українську мову все більше наших російськомовних співвітчизників. На моє запитання у мережі відгукнутися, хто зумів перейти на українську не лише для роботи, а й за покликом серця,  озвалася величезна кількість українців, що подарувало надію: мові - бути! Відправною, так би мовити, точкою для багатьох стала Революція Гідності. 

Вінничанка Людмила Шумська: "Мені за 60, і я ніколи раніше не вивчала української. Бо батько був військовим, але родом я з Центральної України, з села. Коли приїжджала до мами і тата від бабуні, діти зі мною гратись не хотіли, бо я не так розмовляла, сміялись, принижували.

Але з 2014 року історія розвернулася так, що треба було займати принципову позицію, і я у цьому патріотичному зв'язку опанувала українську. А оскільки була призначена секретарем на виборчі дільниці - а це дуже багато канцелярщини - довелося опанувати і ділову українську. А зараз принципово спілкуюсь і веду листування лише українською мовою!". 

На запитання, чи складно далася пані Людмилі українська, вона відповіла: "Не дуже, бо все-таки моє коріння українське, щось виринуло з пам'яті, бо бабуня була добре освідченною людиною, часто читала мені Шевченка напам'ять, багато розповідала з літератури, і про Нечуй-Левицького, і Котляревського, і Лесю Українку. Потім українською я читала твори Павла Загребельного. Та й  ще середовище я змінила - місце проживання та роботу. Я й досі вчуся, і це навчання мені приємне". 

Адвокат Андрій Вдовиченко народився і проживає  Києві. "Завдяки юриспруденції  діловою українською вільно послуговувався упродовж 20 років. Однак  на побутовому рівні все виявилось складніше - дуже не вистачало словникового запасу. Оточив себе всім українським (спілкування вдома, з оточуючими, музика, фільми, книжки тощо). Наразі допомагає розширити словниковий запас користування словниками та якісний переклад фільмів. Вчу нюанси української за експрес-уроками Олександра Авраменка. Вивчити українську не складно, важче - позбутися кальки з російської",  ділиться своїми враженнями від удосконалення власних знань української мови адвокат.

null
Андрій Вдовиченко

"І при виконанні своїх обов‘язків, зокрема, адвокат, має послуговуватись українською, - додає Андрій Вдовиченко. - Відповідно до ст. 9 Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної", зокрема, адвокати зобов‘язані володіти державною мовою та використовувати її при виконанні службових обов‘язків".

 

Багато нюансів функціонування мови, утвердження її та розквіту залежить не від законів та ухвал, а від кожного з нас зокрема. Це непросто, та все ж треба зібрати волю в кулак і позбутися комплексу меншовартості, який все ще точить нас, як шашіль, не дає розвиватися, не дає заявити про себе світу гідно і вільно. Бо що виходить? Коли ми їдемо в якусь країну, ми намагаємося вивчити мову тієї країни - для роботи, для спілкування тощо. Тобто ми свідомо підходимо до вивчення мови країни, в якій плануємо перебувати. То чому б не вивчити свою? Ця нелогічність залежить, повторюся, багато в чому від нас.  А щодо згадуваного закону, то зрозуміло одне: він може значно поліпшити ситуацію з "побутовою" українською мовою у великих містах, а це - велика мовна перемога. В разі, якщо ми цей закон сприймемо не лише як написану на папері норму, а серцем. Цю мовну історію творимо вже ми, а історія, яку творили серцем, завжди увінчувалася перемогами.

новини партнерів

24 лютого, 2021 середа

Відео

Введіть слово, щоб почати