Нардеп Железняк: Бюджет-2021 позбавлений пріоритетів

Ярослав Железняк, народний депутат України, фракція "Голос", перший заступник голови комітету з питань фінансів, податкової та митної політики. Був радником прем’єр-міністра, міністра економічного розвитку і торгівлі, працював у стратегічній консультативній групі з підтримки реформ в Україні. Входив до ради директорів компанії Anheuser-Busch Inbev, був радником у Kesarev Consulting. Викладає у Київській школі економіки, є експертом Американської торговельної палати. Закінчив Київський національний університет імені Тараса Шевченка за спеціальністю "Міжнародний бізнес" та Інститут права Верховної Ради України.

Ведучий програми — економічний оглядач Андрій Яніцький.

Чому фракція "Голос" не підтримала бюджет на 2021 рік? В чому проблема?

Якщо дуже коротко, то ми ніколи не голосуємо за нереальні речі і шкідливі для країни. А бюджет якраз такими є. Якщо ми хочемо подивитися на цей бюджет, то він справді космічний. В ньому діра 240 мільярдів, яка ніколи не буде закрита, — і навіть, якщо Україна буде співпрацювати й далі з Міжнародним валютним фондом. Це просто неможливо.

Більш того, як мене, цей бюджет, він абсолютно не справедливий. Я скажу свою власну позицію, я її говорив декілька разів і прем’єр-міністру, і міністру фінансів. Ну дивіться, в нас бюджет завжди це про пріоритети влади. Умовно, що влада хоче зробити в наступному році. Не обіцянки, знаєте там, подолати корупцію, закінчити епоху бідності. А конкретні цифри. Ви або робите, або ні. У нас була унікальна можливість зробити нарешті цей бюджет таким, щоб професія наших лікарів була достойною, престижною; змінити парадигму того, що у нас медицина завжди недофінансована.

І  я зараз не хочу займатися, як мої деякі колеги з парламенту, популізмом. Насправді, що треба було зробити — це знайти додаткові гроші для медицини, для того щоб, по-перше, ми не бачили флешмоби, де лікарі розповідають про свої мізерні зарплати. А по-друге, про що розповідає, той же міністр охорони здоров’я, який закликав народних депутатів від коаліції не голосувати за цей бюджет.

Тобто йдеться про фінансування Національної служби здоров’я, чи фінансування безпосередньо лікарів, збереження за ними якоїсь фіксованої суми допомоги?

Ну, давайте скажемо відверто, це одне й те саме. Для того щоб лікарі отримували заробітну плату, треба дати більше грошей через Національну службу здоров’я лікарям. Зараз по діючій системі, якщо ви лікар, чим ширший буде пакет, умовно, чим більше у вас пацієнтів і чим більше їх оплачує держава, то більше ви заробляєте грошей.

Тобто, дві ваші основні претензії — це завеликий дефіцит бюджету, який не можна буде профінансувати навіть за допомогою МВФ. А друге — відсутність належного фінансування медичної галузі?

Давайте я ще раз поясню. Відсутність належного фінансування медичної галузі і відсутність пріоритетів. Ну, пробачте, не можна під час кризи економічної і охорони здоров’я збільшувати ДБР на 75%. Ну не можна, це неправильно. Не можемо ми під час кризи, коли всі затягують паски, збільшувати фінансування Офісу президента на 40%. 1 мільярд 269 мільйонів.

Ну, ми бачимо пріоритети в цьому році. Це дороги, наприклад, силові структури. Тут, можливо просто ваші пріоритети і пріоритети більшості парламентської, вони розбігаються.

Ну, слухайте, тут же, умовно це ж завжди було, всім роздали по соцеконому, дали якісь проекти інфраструктурні, і цьому заробили голоси.

Поясню для читачів, що таке "роздали по соцеконому". Це так звані гроші депутатам на округи, які вони можуть витрачати не за формулою а, фактично, за власним бажанням. Тобто таким чином прихований підкуп відбувся, і таким чином більшість зібрали голоси для голосування за цей бюджет.

І третє, те що мені от правда, я не так давно в політиці, але це дивує і це важливо знати нашим громадянам. Ну ви ж усі бачили, ще місяця не пройшло, всі народні депутати виходили, ми за малий, ми підтримуємо ФОПів. Мій законопроєкт, який саме відтермінував РРО, і штрафи скасовував, набрав 319 голосів — це конституційна більшість.

Здається, весь парламент об’єднався, щоб підтримати малий, середній бізнес. І тут вони голосують за бюджет уряду, який робить так, щоб кожен  ФОП, наприклад, ФОП ІІ групи, найпопулярніший, буде платити в місяць на 474 гривні більше, кожного місяця, незалежно від того, працює він чи ні. Ну, пробачте, це цинізм.

Розкажіть, будь ласка, про роботу більше саме митних органів, та податкових органів, у вас комітет називається фінансів, податкової та митної політики. Як вони відпрацювали цей рік, чи є у вас до них претензії?

У мене менше претензій до Податкової, хоча там було два тільки керівника за цей рік. Тому що на митниці у нас уже п’ятий керівник — і не зрозуміло, він пішов з посади, не пішов, пише заяву, потім не йде у відставку і таке інше.

Податкова. У неї був значно занижений план під час кризи, це була маніпуляція. Але по цьому плану вона хоча б почала виконувати дохідну частину. Тобто держава заробила стільки грошей, скільки планувала, навіть більше перебрала. І я зараз чую від бізнесу, що якщо їм всередині року, навесні, восени, не повертали ПДВ, то зараз, начебто, і ця проблема вирішена.

Що стосується Митниці, там кардинально інша ситуація. По-перше у нас вже п’ятий керівник митниці. За рік. Ну як ви думаєте, якщо змінювати у будь-якому міністерстві п’ять міністрів, як ви вважаєте?

Це дуже вигідно митникам на місцях, мені здається.

Я впевнений, що це їм дуже вигідно. Вони всі ратують це. І знаєте, вони так дивляться на цього чергового голову митниці: "Добре, ти вже у нас п’ятий, зараз подивимося, через скільки тижнів ти будеш змінений".

По-друге, зараз станом на 15 грудня недовиконання бюджету. Там, скільки планували, а планували небагато, — і скільки виконали: різниця мінус 42 млрд. Звичайно, це не кінець місяця, але я поясню: це десятки мільярдів гривень, які вкрали в цьому році у нас з вами, тому що митниця працювала не на користь держави, а на користь конкретних контрабандистів.

Можливо це питання просто в курсі валют, бо ми ж знаємо, що митні платежі залежать від цього.

Ще раз, у нас курс валют, навесні був 26 гривень за долар, зараз це приблизно 29. Тому для митниці чим вище курс, тим більше вони заробляють грошей, це елементарно.

Мало навпаки, показати більше.

Навпаки. Тобто, мій розрахунок, що ми на митниці, подивимося остаточно цифри, але десь 30 мільярдів гривень ми втратили. Для розуміння, 30 мільярдів гривень нам би вистачило для того, щоб провести вакцинацію всієї країни, незалежно від того, хто вже перехворів, не перехворів. Останнє, для розуміння, ми на вакцинацію, ну вони, влада, заклали 2,6 мільярди, а на митниці втратили 30 мільярдів. Ну от порівняйте, які це гроші.

Мали б за ці гроші всіх провакцинувати, я зрозумів вашу ідею.

Хотів спитати вашу думку щодо закону, який проголосували депутати на цьому тижні також — це податкові пільги для аграріїв: замість 20% ПДВ, щоб вони могли платити 14%. Розкажіть: це здорова ідея, чи не дуже?

Це неоднозначна ідея, і багато моїх колег звинувачували в лобізмі компанії, які проштовхували, начебто, цей законопроєкт. Справді, одним із основних драйверів була група Довіра, яку пов’язують з різними аграрними компаніями.

З колишнім депутатом Веревським, наскільки я пам’ятаю.

Дивіться, в цьому законі, давайте, щоб я був об’єктивним, я не голосував, за цей закон, я вважаю, що не справедливо, коли ми робимо, для конкретних галузей. Я теж як і ви, до речі, прихильник, фіскалізації, там де по механізмах треба обговорювати. Але, тим не менш, в чому плюси законопроєкту — для аграріїв менше стимулів приховувати свої врожаї для того, щоб зменшити ПДВ, і для того, щоб не показувати якісь операції Податковій. Це правда. А інший момент, що коли імпортуємо, ми будемо втрачати 6% від того що імпортували.

Ми питали звичайних людей, чи планують вони свій сімейний бюджет на наступний рік. Багато людей не планують.

Дуже очікувані, насправді. Якщо у вас немає заощаджень і немає прибутків, а багато бізнесу, на жаль, так у коронавірусний рік, — то що вам планувати, якщо правда, життя складається з планування на один день. Мені до речі, сподобалася там відповідь людини, яка сказала, що планує на один день. Мені здається, що в нього така ж сама стратегія, як і у чинної влади. От там теж планування не дуже широке.

Але я відверто скажу, що це загальна тенденція, навіть по своїм знайомим. Більшість, наскільки я знаю, рідко щось планують на рік. Більше це, знаєте, таке ситуативне планування сімейного бюджету. На жаль. Тим більше, що можна говорити про людей, які отримують пенсії, які є звичайними робітниками, і які є студентами.

Здається, їм навпаки простіше, бо в них є гарантований, — ніби гарантований — прибуток в наступні періоди, і можна було б сплануватися навіть не на рік.

Я боюсь, що в них немає просто можливості на цей гарантований прибуток, от пенсію ж назвали 2600, щось планувати, тому що цих грошей ледве-ледве вистачає на поточну ситуацію.

І як за таких умов ви б порадили людям, убезпечити себе від бідності, від голоду, куди можливо інвестувати, купувати долар, тушонку, що варто робити?

Ви знаєте, я б точно не хотів би зараз давати поради людям конкретні, тому що на жаль, як показує практика, коли в нас таке нестабільне державне планування, щось радити і тим більше щодо курсу валют, — це просто неправильно. У нас багато зараз у державі інструментів інвестування, починаючи з облігацій, закінчуючи депозитами, в тому числі, в державних банках, які можуть бути більш надійними з точки зору ризиків. Тому у людей зараз є вибір, і я, як депутат профільного комітету, доклався до того, щоб інвестувати, обмінювати валюту онлайн, зберігати її на депозитах, зберігати їх в цінних паперах, було максимально можливо.