Атака на "Київстар": уроки і висновки

Таке враження, що багато співвітчизників (уже) не хоче приймати реальність, що ми перебуваємо в стані війни. Достатньо висмикнути нас з бульбашки нашого комфортного життя, і багато людей починає обурюватись і закидати один одного претензіями.

Так, ми без сумніву повинні домагатись активності та відповідальності тих, хто приймає рішення (недарма гуляла фраза міністра про "перебільшеність кібербезпеки"). Ми повинні тиснути на державні структури для прийняття правильних рішень – бо наша державна структура справді далеко не ідеальна.

Але – ми перебуваємо в стані війни з гнилим і підступним ворогом. Ворогом, який шукає і використає будь-який метод, аби нас дестабілізувати й знищити. Ми у стані війни – а це означає, що ми ні в чому не можемо бути певними.

Можливо, під час наступних обстрілів ППО, яка протягом двох років проводить просто блискучу роботу, не зіб’є знову 99% ракет. Можливо, завтра хакери покладуть банківську систему. Можливо, зникне світло, можливо, вирублять газ. Можливо, не буде зв’язку. Ми не можемо мати впевненість у захищеності своїх персональних даних, ми не можемо бути впевненими, що завтра в будинках тилових міст буде світло і тепло. Ми навіть не можемо бути впевненими, що завтра ці будинки взагалі будуть.

Саме тому, що нам протистоїть сильний і безпринципний ворог.

Читайте також: Атака на "Київстар": російські власники до добра не доводять

Так, ми повинні тиснути на відповідальність влади. Але не менше ми повинні пам’ятати про власну відповідальність. Заряджені павербанки, запасні сім-карти, якась готівка, запаси води, батарейки, свічки, спальники тощо – нічого ж не змінилось з минулої зими. Це небагато, але це те, що може зробити багато хто з нас. Ми живемо в зоні турбулентності з великими ризиками та напруженням.

Головне пам’ятати: будь-який дискомфорт, який ми відчуваємо, – це абсолютний мізер у порівнянні з тим, що проживають люди, які безпосередньо стримують цю сарану, яка готова щомиті прорватись у наші будинки з неідеальним мобільним зв’язком.

Джерело

Про автора. Радомир Мокрик, український історик, культуролог, науковий працівник Інституту східноєвропейських студій на філософському факультеті Карлового університету в Празі

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.