Авіація РФ потрапила у реальні умови і отримала великі втрати. Колонка Сергія Згурця

Нові ЗРК для України та їхні характеристики

ЗРК NASAMS та Aspide вже прибули в Україну. Ця зброя значно посилить ЗСУ і зробить більш безпечним наше небо. Деталей щодо кількості й часу прибуття не було. Кожен комплекс NASAMS складається з одного радару, командного пункту, декількох пускових установок – щонайменше 9 на кожен комплекс. Кожна пускова має шість ракет. Загалом 54 ракети можуть бути на чергуванні. Можливості NASAMS включають спроможність перехоплювати аеродинамічні цілі – літаки, крилаті ракети та безпілотні комплекси на дальності від 20 до 40 км в залежності від типу ракети. Запас ракет є значний і це впливає на перспективу використання цього комплексу – ним можна знищувати цілі без обмежень.

Ще ми отримали від Іспанії батарею ЗРК Aspide. Дальність стрільби від 10 до 20 км. Він має цікаві доповнення – ЗРК може використовуватися з зенітною артустановкою, аби ефективніше працювати по повітряних цілях на низьких висотах. Далі чекаємо нових поставок IRIS-T з Німеччини та, можливо, ЗРК SAMP\T з Франції та Іспанії.

Авіація РФ не була готова до української оборони

Сили оборони України з 24 лютого збили 278 ворожих літаків. Це більше, ніж СРСР втратив в Афганістані. Британська розвідка стверджує, що через низку факторів потенціал російської авіації на полі бою вкрай обмежений. Серед таких недоліків, зокрема погана підготовка персоналу, втрата досвідчених екіпажів та підвищений ризик здійснення авіапідтримки у зонах ППО України.

За словами авіаексперта Валерія Романенка, в Україні російська авіація зіткнулась з ешелонованою як по дальності, так і по висоті ППО. Вони просто до цього не були готові. Причин багато – вони не мали спеціалізованих підрозділів для прориву оборони, не мали для цього літаків, не вміли користуватися протирадарними ракетами і у них був малий досвід використання керованої ракетної зброї.

Великі втрати російської авіації 

Він додав, що підготовка льотного складу РФ була слабкою. Окремі підрозділи брали участь у пропаганді – вони мали наліт, досвід, але досвід пілотажу та знищення наземних цілей в умовах, коли противник не протидіє. Як тільки вони зіткнулись з реальними умовами – почались великі втрати. Потім вони схопилися за голову і перестали залітати в ті райони, де можуть отримати зенітну ракету або наші винищувачі можуть дати гідну відсіч.

Романенко зазначив, що на початок повномасштабного вторгнення у росіян було понад тисячу бойових літаків. Вони зібрали авіацію з усієї території – в них пару ескадрилей в районі бойових дій, а одна – на базовому аеродромі. І йде ротація цих підрозділів. Так вони можуть нарощувати свій потенціал, але все одно росіяни на своїх пабліках повідомляли, що бомбардувальні полки втратили кожен четвертий літак, штурмові – або кожен третій, або до половини. Гелікоптерні полки мають ще більші втрати – їхні типи виявились взагалі не стійкими до ушкоджень.

Експерт наголосив, що за минулий рік РФ випустила 30 військових літаків, виключно ударних. Цього року побудовано 9 бойових літаків, з яких - один вони розбили. Випуск впав у понад три рази. Зняття зі зберігання МіГ-29 пов’язано з тим, що є нестача літаків та екіпажів на сучасні літаки. На старі Су-27 та МіГ-29 можна набрати старих пілотів на пенсії. Якщо готувати резерв авіації, то вигідніше на старі літаки – пілотів достатньо.

Авіація ПВК Вагнера

Романенко додав, що авіація ПВК Вагнера базується на тих же аеродромах, їх обслуговує той же персонал. А от пілоти – найманці. Це списані льотчики або пенсіонери. Один із гелікоптерів був закуплений в Білорусі. На ньому було 18 вагнерівців разом з екіпажом. Керував ним – підполковник з Владикавказу. Всі були знищені через збиття.  ПВК Вагнера беруть старих, дурних пілотів, які згоджуються скоротити життя і нічого не дати близьким. Так була пенсія, а зараз невідомо де. Про пілотів зараз стараються казати "зник безвісти".