Ази військової стратегії від генерала Залужного 

Однак, якщо поглянути ширше, то і воєнних протистоянь в інших частинах планети: Ізраїлю та ХАМАС, Південної та Північної Кореї, Тайваню та Китаю. 

Тому що, як зауважив наш Головком, збройне протиборство демократичного і авторитарного політичних режимів має перспективу поширення на ці регіони, ситуація в яких побудована за геополітичними моделями, подібними до російсько-української.

Важливий висновок, оскільки у світових медіа, в експертному середовищі та політиками ведеться дискусія про необхідність сприймати війни в Україні та Ізраїлі як елементи одного процесу. Із залученням тих самих учасників: Росії та Ірану, а також - із певними застереженнями - Китаю.  

І глобальними є також адресати нової української стратегії: Захід, Росія та сама Україна. 

"Хочете стратегії? Ось вона"

Статті Залужного адресуються, зокрема, Америці через дискусії про допомогу Україні - її обсяги, цілі та спосіб їх досягнення. Група конгресменів-республіканців, зокрема новообраний спікер Палати представників Майк Джонсон, вимагають від президентів Джо Байдена і Володимира Зеленського стратегії перемоги у війні з Росією як передумови виділення 61 мільярда доларів Україні. 

Залужний немов відповів за очільників держав: "Хочете стратегії? Ось вона". З детальним переліком озброєння, способів його використання та означенням умов, за яких воно запрацює. 

Про новий етап війни і, відповідно, потребу в новій стратегії Залужний може говорити твердо, бо за ним великі досягнення: зупинка російської агресії навесні та влітку 2022 року (коли на Заході ніхто цього не чекав) та блискучі контрнаступи на Харківщині, правобережній Херсонщині і частині Півдня - і це, зауважу, без західних танків і літаків. 
Літньо-осінній контрнаступ цього року не приніс схожого яскравого успіху, хоч він готувався "за натівськими підручниками й на основі математичних моделей". Це зауваження Головнокомандувача ЗСУ скероване до західних політиків, експертів і журналістів, які всіляко обстоюють тезу про "провал" української армії. 

Провалу не було, бо контрнаступ ще триває. Але в наявних умовах годі сподіватися на прорив ешелонованих оборонних позицій російської армії із виходом "на оперативний простір" при щоденному марші у 30 км, "заходом" до Криму і "виходом" з півострова. 

Повернення до маневрених операцій 

Нова реальність - це позиційна війна за зразком Першої світової, в якій сторони досягли паритету в ключових формах сучасного військового протистояння: артилерії, контрбатарейній боротьбі, системі та засобах ППО. 
Україна - аргументує Залужний - позиційної війни не хоче, бо вона на руку Росії з огляду на її більший потенціал: економічний, промисловий і людський. Тому потрібна нова стратегія, хоч її мета - не перемовини з Росією, а перемога України на полі бою. 

Іншого способу досягнення миру немає, бо ворог не рахується з власними втратами.  

Генерал Залужний запропонував 5 елементів нової стратегії: 1) перевага у повітрі; 2) подолання глибокоешелонованої системи мінно-вибухових загороджень; 3) підвищення ефективності контрбатарейної боротьби; 4) створення та підготовка необхідних резервів; 5) нарощування спроможностей радіоелектронної боротьби. У результаті успішного застосування названих засобів Україна має відновити маневрену війну - найуспішніший спосіб вигнання російських окупантів з нашої території. 

Залужному не відмовляють 

Перспектива повернення до маневреної війни - це чітке послання військовому керівництву Росії, яке не рахується з колосальними втратами власного війська. Адже всьому є своя межа - заявив головнокомандувач. 

Під Авдіївку росіяни погнали дві свої армії, що вистачило для захоплення кількасот метрів.  Навіть у росіян колись закінчиться можливість навчати та озброювати сотні тисяч мобілізованих, бо втрати у техніці ще більш дошкульні. 
Крім цього, коли в ЗСУ з’являться нові можливості, тоді російські втрати будуть незрівнянно більшими. А наша армія повернеться до операції із звільнення Криму ("найбільша вразливість Путіна").  

Три тижні тому російський диктатор розмріявся, що коли Захід припинить допомогу Україні, тоді наша армія воюватиме тиждень. 

Публікація Залужним попередньої програмної статті в "The Economist" (грудень минулого року) продемонструвала, що Захід не відмовить у задоволенні окреслених ним потреб. Хоч не все виконується терміново, про що він відкрито сказав.    

Увага до новобранців  

"Зайти й вийти" з Криму (і так кілька разів) не вийшло цього року, неминуче вийде наступного - це меседж Залужного не лише Путіну та його компанії, а й своєрідне послання українському народу і нашій владі. 

Тобто третьому адресату публікацій Залужного в "The Economist".

Попри численні голоси в українських ЗМІ, в статтях Головкома немає ніякої "зради", "кінця України" і "неминучості домовлятися" з Москвою. Натомість є тверда розмова із союзниками, ворогом і своїми. 

Українці мають бути готові до продовження мобілізації, ущільнення її системи та запровадження більш масового військового вишколу громадян. Від цього залежить наша перемога й запровадження миру, бо на "втому від війни" росіян сподіватися не варто. Такий у нас божевільний сусід. 

Навчання мають проводитися переважно поза Україною, бо наші військові центри та полігони - це одні з головних мішеней ворога. Першорядне завдання українських новобранців - опанування військовими навичками, щоб на полі бою мінімізувати наші втрати. 

Зміцнювати оборону, а не проводити вибори

Для влади Залужний сформулював завдання з логістики, а саме: розвиток та нарощування спроможностей української оборонної промисловості, створення і розвиток в Україні "асиметричного арсеналу озброєння та військової техніки; створення, виробництво і розгортання нової ракетної техніки".

Гранично просто й доступно для розуміння, щоб ніхто не сумнівався, якими є головні обов’язки державної влади для реалізації стратегії ЗСУ і перемоги України.  

Тим часом в Офісі президента, уряді й парламенті йде кропітка робота над підготовкою до весняних президентських виборів. Хоча це очевидний абсурд, робота на розкол суспільства і витрата ресурсів, вкрай необхідних армії та державі. І саме так про вибори під час війни думає 80% українців. 

До здорового глузду більшості українців Валерій Залужний додав переконливі військові аргументи. Оточенню Володимира Зеленського було б розумно не гратися з волею народу і голосом армії. 

Про автора. Микола Княжицький, журналіст, народний депутат України

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами колонок та блогів.