Бандера і гейтери, євнух для українки і ваш власний наркотик – 5 незвичайних книг, які зігріють взимку
Сьогодні, коли через війну не дуже випадає мандрувати, якщо, звичайно, ви не "переміщена особа", багатьом не вистачає мирних краєвидів і затишної атмосфери. Адже умінням помічати красу в кожній хвилині нечастого спокою володіє не кожен. Натомість автори цих книжок – запрошуючи до подорожі своїми текстами - можуть навчити цього безцінного дару, іноді навіть не виходячи з хати.
Однойменний подорожній роман, який входить до збірки Софії Яблонської "Чар Марока" (Л.: Піраміда), був дебютним для авторки, української парижанки, яка об’їздила зі своїм фотоапаратом півсвіту. "Чар Марока" уперше виданий у Львові у 1932 році, до того авторка прожила у цій екзотичній країні чотири місяці, протягом яких досліджувала й описувала арабську Африку. "Усі мої проекти праці, - писала вона Володимиру Винниченку, - яка я склала та задумала в Парижі, розпливлись, розгубились в юрбі арабів – тепер вже більш нічого мене не цікавить як життя туземців". І справді, репортаж письменниці глибоко особистісний, оскільки її неупереджений погляд на цю країну позбавлений французького впливу та усталених жанрових традицій екзотичного роману, незважаючи на те, що Софія, до того як вирушити в Марокко, вже кілька років жила в Парижі. Вона описує різні верстви арабського суспільства, їх взаємини між собою та з іноземцями, становище жіноцтва та вільних від європейського протекторату берберських племен. "У дверях з’явився євнух, глянув на каїда, що легко схилив голову йому у відповідь, і в кімнату вбігла гарна Фатма у червоній одежі, крізь яку проглядали молоденькі форми її гнучкого тіла". Так само у "Далеких обріях" з цієї збірки – романі, який нагадує подорожній щоденник, в якому авторка описує свої навколосвітні мандри 1934-1935-х років. Після похмурого Китаю вона мріяла знайти "рай на землі", і ними стали острови Французької Полінезії, і зокрема Таїті. "- Скажіть, будь ласка, я зможу порозумітися з тубільцями? На двірці, при наймах авта чи коня?.. – По-сіямськи або маляйськи. – А як хто не знає ні одної, ні другої мови? – То грішми! – відповів нічим не збентежений капітан". Загалом романи Софії Яблонської – маленькі шедеври, справжні поеми-освідчення закоханої людини. Ні до, ні після неї ніхто так пристрасно і талановито не писав про Північну Африку, Китай та екзотичні острови Яву, Балі, Нову Зеландію, Таїті, Бора-Бора та багато інших.
Авторка наступної книжки нагадує, що нам пощастило жити в добу швидких задоволень, коли лише кілька кліків по екрану - й інстаграм готовий потішити лайками, You Tube підсунути цікаве відео, а мобільні ігри - почуватися переможцем тут і зараз. Зручно і все під рукою. Утім, "Дофамінове покоління" Анни Лембке (К.: Лабораторія) нагадує, що іноді задоволення перетинають межу і перетворюють нас на залежних людей.
Основна причина цього - надмірний рівень дофаміну внаслідок приємних, але не завжди корисних, звичок. А це є не що інше, як своєрідна втеча від болю. Тож наразі авторка досліджує цей феномен і розповідає, як тримати дофамін під контролем. На основі реальних випадків своїх клієнтів та наукових досліджень вона демонструє, що підтримувати баланс між болем і задоволенням можливо. Але найголовніше - повертає надію у нашу силу змінити власне життя. Тож незалежно від того, чим ви захоплюєтеся - Інтернетом чи їжею, роботою чи сексом - ця книга розповість усе про механізми, причини й наслідки ваших залежностей. "Наркотики, їжа, новини, азартні ігри, шопінг, геймінг, надсилання текстових повідомлень, обмін повідомленнями інтимного змісту, ведення блогів, спілкування у соціальних мережах (як-от фейсбук, інстаграм, ютюб, твіттер), тролінг... – нагадує авторка про різноманіття наших залежностей. - Збільшення доступності, кількості, різноманітності та дієвості стимулів, що забезпечують позитивне підкріплення, у наш час просто вражає. Смартфон - це свого роду сучасний шприц, який цілодобово вводить цифровий дофамін мережевому поколінню. Зараз ніхто з нас не захищений від проблем залежності. Якщо ви ще не знайшли власний наркотик, то невдовзі він неодмінно з’явиться на одному з вебсайтів у вашому полі зору".
Коли закінчиться війна, ця книжка обов’язково нам знадобиться. Адже відбудовувати оселі, які були зруйновані, слід буде за цілком новими правилами. Не кажучи вже про нове будівництво. Про інакший принцип проєктування будинку з обов’язковим підвалом і "сліпою" кімнатою ми вже якось згадували, натомість в "Дизайні добробуту" Джеймі Ґолд (К.: ArtHuss) мова про оптимізації оселі для здоров’я, комфорту та щастя. Без того останнього у майбутньому нам так само ніяк не обійтися! Тож дизайн добробуту, як пояснює авторка, можна оцінювати за п’ятьма категоріями: здоров’я та фізична активність, безпека й захищеність, доступність, функціональність, комфорт і радість. Саме згідно з цими категоріями, тобто за умови правильної організації та дизайну інтер’єру наша оселя може допомогти нам підтримувати та покращувати здоров’я різними способами, від посилення імунітету та запобігання хворобам до заохочення до правильного харчування, здорового життя, безпеки, затишку, спокою та радості. Дізнатися можна про направду корисні речі. Як легко виправити систему вентиляції, щоб полегшити симптоми астми чи алергії; як оптимізувати свій домашній офіс, щоб усунути біль у спині, шиї та стопах; як удосконалити ванну та душову кімнату, щоб розвиватися у фітнесі та спростити побут та інше. Так само ця книжка пояснює, як прості зміни можуть змінити ваше самопочуття навіть протягом дня. "Ви орендували свою першу квартиру, нещодавно закінчивши університет? – починає розмову авторка. - Збудували справжній будинок мрії для своєї сім’ї? Чи, може, переїхали в багатоквартирний будинок для літніх людей, щойно діти повилітали з родинного гніздечка? Де б ви не жили, ваш простір повинен бути безпечним, доступним і зручним".
Наступна книжка – "Читаємо зимовими вечорами" (Х.: Ранок) – допоможе зануритися у сніжну атмосферу навіть якщо за вікном сльота. Варто лише розгорнути її – і вже довкола досхочу снігу й морозного повітря, доброти й любові! Казки написані професійними авторками, невеличкі, тому будь-хто з бажаючих не втратить увагу й легко дослухає історію до кінця. А якщо відрахувати кількість днів до свята й читати по казці щовечора - книжка перетвориться на адвент-календар із зимовими історіями! Одну з них розповідає харківська письменниця і художниця Марія Козиренко – про сніговика, якого малий Олежка зліпив з татом, а потім дізнався, що навесні той розтане. "- Це так сумно! Я хочу, щоб він був завжди! Це ж мій сніговик... - У нас є світлини, де ми всі разом. - Ні, це не те. Я хочу, щоб... От виросту і відкрию фірму, яка буде зберігати сніговиків. Зліпив хтось сніговика, помилувався, а коли надворі теплішає, то я ховатиму його в спеціальний великий холодильник. А стінки холодильника будуть скляні, щоб діти могли прийти і провідати своїх сніговичків. - Чудова ідея, Олежко! Святому Миколаю б точно сподобалась! До речі, ти пам’ятаєш, свято вже за тиждень. Ти можеш написати йому в листі про свою мрію... - Ні, тату, невже ти не розумієш, це не мрія, це план. Я виросту і обов’язково зроблю це сам. А у Миколая краще попрошу конструктор, отой великий, пам’ятаєш, який ми з тобою в крамниці бачили? " Саме з таких "конструкторів" – чи пак, чарівних казок для нашої малечі – і будується "доросле" українське майбутнє.
Ця книжка – частина яскравого та живого просвітницько-благодійного проєкту про історію України, сучасний погляд на діяльність та життєвий шлях 25 видатних історичних постатей. Автори "Інсториків" (Чернівці: Чорні вівці), серед яких - Христя Венгринюк, Євгенія Завалій, Максим Дупешко та історик Кирил Галушко - пофантазувала над тим, якби українські діячі жили в наш час, то вони б не відмовилися від можливості поділитися своїми думками у соціальних мережах. Яку інформацію вони б шерили у своїх дописах та сторіз? Як виглядав би щоденний to do list князя Володимира? Які б інсайти розповів князь Данило в онлайн-курсі "Як заснувати місто з нуля"? Які місця відкрив світу мандрівний філософ Григорій Сковорода у своєму тревел-шоу? Як давав би собі раду Степан Бандера в роботі з гейтерами? Можна бути впевненими, що знайомі з нашої історії персоналії були би інфлюенсерами, коучами, кріейторами, фрілансерами й іншими трендовими профі. Тож в "Інсториках" герої розповідають про свій життєвий шлях від першої особи, жартують та діляться своїми мотиваціями та настановами для українців наступних поколінь. Книжка охоплює хронологічні рамки від князівських часів до сьогодення, від Володимира та Ярослава до Симона Петлюри й Василя Стуса. Це видання в легкій та доступній формі занурить усіх небайдужих українців та українок в історію рідного краю, нагадає дорослим шкільні роки, а дітям – розповість про "інсторичне" минуле, але в сучасному викладі. Кошти від продажу книжки, а разом з нею – стікерів про кожного з видатних українців та українок будуть витрачені на забезпечення медицини на деокупованих територіях.
- Актуальне
- Важливе