Козацькому роду нема переводу, або Чому православне свято Покрови Пресвятої Богородиці так дратує «православний» Кремль?
Один з гуманітарних позитивів останнього тижня — нове державне свято 14 жовтня — День захисника Вітчизни. Путін у гніві — мовляв, ось він, звірячий оскал «киевской хунты» та «бандеровского неофашизма-неонацизма»! Але насправді православне свято Покрова Пресвятої Богородиці — це насамперед головне свято запорізького козацтва. А вже потім організатори УПА обрали його як день утворення Повстанської армії.
В Кремлі гніваються з приводу того, що День захисника Вітчизни 23 лютого, він же «День Советской армии и Военно-Морского флота», — вже неактуальний для України. Тяжко пережити, що Україна позбавляється ще одного суто радянського символу.
Але навіть для любителів радянської символіки цей день повинен теж викликати, як мінімум, відразу. Бо ще у 1920-х роках було відомо, що 23 лютого як день створення РККА (Червоної Армії), — це вигадка радянської пропаганди. Просто тодішній владі треба було відмитись від ганьби, якої зазнала РККА у боях з німецьким військом під Псковом та Нарвою. Клімент Ворошилов згадував: «Приурочивание празднества годовщины РККА к 23 февраля носит довольно случайный и труднообъяснимый характер и не совпадает с историческими датами».
Нинішня кремлівська ідеологія намагається якнайширше використовувати православну символіку, православні ідеологеми та саму церкву у своїх суто політичних цілях. І, виходячи з цього, Кремль міг би вітати українську інновацію — мовляв, «украинцы на государственном уровне актуализировали великий православный праздник Покрова Пресвятой Богородицы». Але замість того — якісь емоційні прокльони у бік «кровавой киевской хунты», за якими відверто проявляється звичайна заздрість та обурення, що Україна стає по-справжньому вільною та самодостатньою.
- Актуальне
- Важливе