Блокада українсько-польського кордону: як розвивається ситуація, нові учасники та можливі наслідки

Еспресо розповідає про ситуацію на кордоні, її учасників, їхні вимоги, нових гравців та спроби пошуку розв'язання проблеми.

Про що у статті:

• Хронологія подій на українсько-польському кордоні: від початку блокування до сьогодні
• Нові учасники блокування: польські фермери висунули свої вимоги
• Ще одне блокування України: словацькі перевізники заблокували один пункт пропуску
• Як проблему намагаються вирішити, кому вона вигідна і які має наслідки

Хронологія подій на українсько-польському кордоні: від початку блокування до сьогодні

Польські перевізники з обіду 6 листопада розпочали блокування руху вантажного транспорту в напрямку трьох пунктів пропуску – "Ягодин – Дорогуськ", "Краківець – Корчова" та "Рава-Руська – Гребенне". А вже наступного дня протестувальники повністю заблокували проїзд вантажного автотранспорту на двох пунктах пропуску на кордоні з Україною. 

Вони висунули низку вимог, серед яких найосновнішою стояло повернення для українських перевізників дозволів, які були скасовані в рамках підписаної з ЄС угоди про лібералізацію автомобільних перевезень. Ще одна вимога, яка станом на сьогодні найчастіше лунає, скасування реєстрації в еЧерзі для порожніх польських вантажівок.

9 листопада у Польщі відбулася зустріч урядовців і перевізників, які блокують кордон з Україною, однак вона завершилася нічим. Згодом відбулися тристоронні перемовини з Польщею та Єврокомісією щодо розблокування пунктів пропуску, однак вони також не принесли результатів.

За словами віцепрезидента Асоціації міжнародних автоперевізників Володимира Баліна, польські перевізники порушують умови страйку, що може допомогти добитися його скасування. Водночас українська економіка за цей час зазнала збитків вже на понад €400 млн. Також блокада загрожує Україні дефіцитом на імпортні товари та вже вплинула на внутрішній ринок.

Проте наразі черги лише продовжують зростати. Ба більше, 20 листопада заступник міністра розвитку громад, територій та інфраструктури України Сергій Деркач заявив, що польські перевізники не пропускають гумдопомогу і небезпечні вантажі.

Як згодом розповів Еспресо водій Валерій Федоренко, який також опинився заблокованим на кордоні, мітингувальники на власний розсуд вирішують, які гуманітарні вантажі пропускати, а поліція змушує лишати фури на дорозі та добиратись до місця, де реєструють у чергу, своїм ходом. Водій віз електричні лікарняні ліжка, проте страйкарі вирішили, що це не критичний вантаж і відправили його в кінець черги.

"Простояв я в черзі без кількох годин дві доби. Пропускали приблизно 2-3 автомобілі на годину. Але в якийсь момент, попід чергу почав їздити наряд поліції і розпитувати, хто з яким вантажем стоїть. Під'їхали до мене, спитали який вантаж, подивились документи, сказали готуватись до виїзду і поїхали далі. Десь за годину вони повернулись витягли мене з черги і повели прямо до переходу. Перед переходом стояло кілька "страйкарів". Запитали що я везу. Посміялись між собою, коли сказав що лікарняні ліжка і тумбочки (не знаю що в цьому смішного), але пропустили. От у такий спосіб я перейшов кордон", – каже Валерій Федоренко.

Ситуація на пунктах пропуску і надалі залишається неспокійною. У п'ятницю, 2 грудня, до українських водіїв, які понад два тижні стоять у черзі до ПП "Краківець – Корчова" і збирались оголосити голодування, приїхав український консул Василь Йордан. Тоді вдалося попередньо домовитись про те, що польські страйкарі пропускатимуть через кордон у Корчовій по сім автомобілів на годину, а вантажівки з гуманітарною допомогою – поза чергою. Тож оголошення голодування відклали.

Нові учасники блокування: польські фермери висунули свої вимоги

Тим часом із 23 листопада поляки заблокували ще один пункт пропуску, йдеться про "Шегині – Медики". Проте тут основними дійовими особами виступають польські фермери, які скаржаться, що втрачають дві тисячі злотих на кожному гектарі вирощеної кукурудзи, бо продають її дуже дешево на тлі конкуренції з цінами на українську агропродукцію.

"Не ображайтеся на нас, бо ми просто приперті до стінки. Ви засипали нас продуктами. Пшеницею, кукурудзою, олійними продуктами. Тому ми банкрутуємо. Ваш товар заполонив усе Підкарпаття. Через це ми протестуємо, щоб ваш уряд з нашим домовилися, щоб такий прецедент більше не траплявся", – каже один із представників польських фермерів-протестувальників Роман Кондров.

Проте вимоги, які висувають фермери, передовсім стосуються власне їхньої влади, а не України. Адже блокувальники вимагають, аби польська влада видала їм доплати за кукурудзу, а також хочуть виплат кредитів згідно із висунутими умовами та просять не підіймати податки.

"Ми живемо в демократичній країні і ніхто не буде забороняти нам протестувати. Якщо наші вимоги будуть прийняті до уваги і будуть вирішені нашою територіальною владою, то ми готові закінчити протест", – додає блокувальник.

Тож у результаті нових вимог та учасників маємо вже 10 днів, як на українсько-польському кордоні заблоковані 4 пункти пропуску. А черги вантажівок простягаються на десятки кілометрів, адже в них стоять вже понад 2 тисячі великих автівок.

Ще одне блокування України: словацькі перевізники заблокували пункт пропуску "Вишнє-Нємецке"

Від 1 грудня свою історію блокування розпочали також представники словацьких перевізників. Акцію, терміни якої наразі не відомі, проводять представники Спілки перевізників Словаччини.

Перевезення гуманітарної допомоги, інших важливих вантажів, живих тварин, пального та охолоджених вантажів не блокуватимуть. Решту вантажів на виїзд зі Словаччини будуть пропускати в обмеженій кількості, по чотири вантажівки за годину. 

Проблему в етері Еспресо прокоментував дипломат Руслан Осипенко. Він зауважив, що вже з'явилась політична складова.

"Це вже в політичну площину перейшло. Європейська комісія має натиснути і на словацький, і на польський уряди. Словаччина: відомо, що вони заявляють про те, що треба зупинити війну та поступитися територіями Росії і взагалі військову допомогу не потрібно надавати Україні. Тобто це прибічники Кремля і тут нема чого дивуватися, що вони в унісон з польськими перевізниками підтримали їх та організували мініунію з блокування кордонів. Для нас ці транспортні шляхи – це артерії життя, як то кажуть, які лишилися для того, щоб ми могли наповнювати бюджет, продавати свої товари. Це робиться навмисно з моєї точки зору", – вважає дипломат.

Як проблему намагаються вирішити, кому вона вигідна і які має наслідки

Конкретного рішення наразі ані українська влада, ані польська не пропонують. Переговори щодо питання блокування також виглядають доволі млявими. Натомість певні сподівання сторони покладають на Транспортну раду ЄС, яка відбудеться вже 4 грудня та обговорить ситуацію з блокуванням прикордонних переходів на кордоні Польщі з Україною.

Польща підняла цю тему в рамках так званих різних питань, які можуть бути представлені будь-якою країною в кінці засідання Транспортної ради. Окрім Польщі, виступити також хочуть Угорщина та Словаччина.

Разом із тим прем'єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький заявив, що на засіданні уряд вимагатиме відновити дозвільну систему для українських перевізників, яку було скасовано згідно з угодою між Євросоюзом та Україною від 1 липня 2022 року.

Тим часом українські перевізники підкреслюють, що це саме той пункт, на який Україні не можна погоджуватися аж ніяк. Адже наразі саме транспортні шляхи стали єдиними шляхами експорту для країни після початку російського вторгнення.

"Ми єдині в тому питанні, що ми проти повернення дозволів, тут точно одностайні всі перевізники і міністерство. Тому що зараз ми стоїмо по два тижні, а введення дозволів, призведе до того, то що ми будемо стояти по пів року і тоді дійсно буде вже для економіки просто крах. Якщо зараз дуже важка ситуація, то із введенням дозволів ми просто покладемо на лопатки самі себе як держава", – пояснює в коментарі Еспресо голова ГО "Міжнародні автомобільні перевізники України" Володимир Михалевич.

Він наголошує, що кількості цих дозволів бракувало і до початку повномасштабного російського вторгнення, а зараз, коли за час війни кількість автомобілів подвоїлася, їхнє повернення – "це буде просто катастрофа".

Володимир Михалевич також зауважив, що українські водії вже вимушені робити спроби об'їжджати пункти блокування і через Словаччину, і через Угорщину, і навіть через Румунію. Проте це становить чималу проблему, адже таким чином зростає кількість витраченого палива, зміна пункту пропуску вимагає зміни документів, змінюється також і вартість такої доставки товарів. Фактично вона дуже зростає. 

За словами голови ГО, українські водії також неодноразово робили спроби комунікувати з польськими протестувальниками, проте все безрезультатно. 

Тут варто також згадати й про другу вимогу, яка стосується еЧерги. У цьому напрямку Україна вже почала робити певні кроки. Це відзначає навіть речник Єврокомісії, який повідомив, що влада в Києві "зробила кілька поліпшень у системі". І, додав, що "ці зміни повинні розв'язати проблеми протестувальників".

Та ще однією проблемою є те, що після виборів у Польщі все ще немає постійного уряду. Президент Зеленський в одній зі своїх заяв зазначив, що варто дати сусідам трохи часу і стосунки потеплішають.

"Час трошки допоможе, звичайно, тому що, сподіваємося, що у Польщі має бути створений новий уряд, і це мало б настати найпізніше 13 грудня. І тому, звичайно, новий уряд матиме можливість займатися цими проблемами, які зараз виникли на українсько-польському кордоні. І не просто займатися ними, а вирішувати їх", – з огляду на слова президента каже в етері Еспресо український дипломат Андрій Дещиця.

На його думку, теперішнє керівництво не дуже зацікавлене в розв'язанні проблеми, оскільки наразі більше займається намаганнями сформувати новий уряд, а також спробою завершити всі інші поточні справи попередньої каденції.

Щодо того, кому ж вигідна ситуація на кордоні, і експерти, і представники українських перевізників, і політики схиляються до думки, що найбільшу користь вона несе саме Росії. 

"Я вважаю, що таке безчинство, яке діється на кордоні Польщі, яке власне було створене кількома людьми, це рука Кремля, це кремлівська кампанія із тиску на національну економіку України", – переконаний аналітик енергетичного ринку Максим Білявський.

І поки ситуація продовжує залишатися складною та невизначеною, а сторони сподіваються на понеділкові переговори, цілком ймовірно, що росіяни використовують блокування та таку детальну увагу до кожної автівки у своїх цілях – точно знати, що ж отримує Україна.

"Через цю кризу, на жаль, росіяни контролюють озброєння і техніку, яка йде з Польщі в Україну", – констатує проблему народний депутат Микола Княжицький.

Він додає також, що ця криза вже перетворюється на питання національної безпеки України.

Щодо іншого аспекту її наслідків, як вже згадувалося, це великі економічні втрати. А відповідно, найімовірніше, зростання вартості пального, а відповідно – товарів різного спектру.

"Ми вже бачимо певне зростання ці на автогаз, – каже Максим Білявський. – Якщо не вдасться перенаправити фактично 80% пропан-бутану, який надходить з Польщі, на нас чекають дефіцитні часи, скоріш за все. У нас зміниться структура споживання і зросте частка споживання бензину. А бензин теж потрібно брати. Дефіцит впливатиме на зростання ціни. А ціна входить у структуру кінцевої вартості будь-якого продукту, який доставляється". 

На його думку, якщо проблема і далі залишатиметься без рішення, українцям варто чекати на підвищення вартості споживного кошика, а також, ймовірно, на валютну інфляцію та на споживчу.